Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Логіко-філософські принципи прагматики мови (аналіз концепції “мовних ігор” Л. Вітгенштейна)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди
Національна академія наук України
 
УДК 161/162
 
Гончаренко Марко Васильович
 
Логіко-філософські принципи прагматики мови (аналіз концепції “мовних ігор” Л. Вітгенштейна)
 
09. 00. 06 – логіка
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, відділі логіки та методології науки. 
Науковий керівник: доктор філософських наук Ішмуратов Анатолій Теміргалійович. Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, головний науковий співробітник відділу логіки та методології науки. 
Офіційні опоненти: Доктор філософських наук, професор Хоменко Ірина Вікторівна. Київський державний університет імені Т. Шевченка, професор кафедри логіки.
Кандидат філософських наук, доцент Мозгова Наталія Григорівна. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри філософії.
Провідна установа: Львівський державний університет імені І. Франка, кафедра історії філософії.
Захист відбудеться 29 жовтня 1999 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 161. 01 в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 252001, Київ – 1, вул. Трьохсвятительська, 4. 
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 252001, Київ – 1, вул. Трьохсвятительська, 4. 
Автореферат розісланий 27 вересня 1999 р. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми дослідження. Для сучасного моменту розвитку вітчизняної філософії однією з важливих проблем є інтеграція у контекст проблематики аналітичної філософської думки, пов'язаної з аналізом відношень: мова-свідомість-світ. Проблеми «чужих свідомостей» (У. Куайн), загадки «контекстів поглядів» (С. Кріпке), парадокси теорії множин тощо підводять до висновку про те, що «значення слова – це його вживання» (Л. Вітгенштейн). 
Логіко-філософський аспект прагматики мови безпосередньо пов'язаний з концепцією «мовних ігор» Л. Вітгенштейна і її відбиттям у контексті філософських і логічних досліджень інших авторів та наступників. 
 Дослідження та практичні розробки у таких галузях наукового пізнання як логіко-семантичний аналіз, логіко-когнітивний аналіз, комп'ютерна лінгвістика, проблеми штучного інтелекту дозволяють виділити ряд концептуальних положень у філософії Л. Вітгенштейна, які можуть розглядатися як основоположні для наведених вище наукових напрямків. 
 Семантична відносність значення слова, критерій достовірності, «мовна гра» як регламентований набір правил діяльності, – усе це дозволяє розглядати модальні логічні структури як системи аналізу інтерпретації фактів /»1. 13. Світ – це факти у логічному просторі» (Л. Вітгенштейн). «Логіко-філософський трактат». Далі: «ЛФТ»//. Видається перспективним дослідження вказаних вище відношень з точки зору теорії аргументації і проблем перерозподілу референції. 
 Логіко-філософські принципи концепції «мовних ігор» є вихідними для сучасних модальних логічних систем. Логіка діяльності (прагматика Р. Монтегю), семантика «можливих світів» (С. Кріпке), девіантна логіка, логіка відношень, логічна теорія ігор, – усі ці варіанти модальної логіки так чи інакше зумовлені концепцією «мовних ігор» Л. Вїтгенштейна. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що на підставі проведеного історичного і методологічного аналізу концепції «мовних ігор» Л. Вітгенштейна аргументована зумовленість розвитку модальної логіки і визначені структурні елементи семантик діонтичних систем, логіки відношень та при виборі допустимих інтерпретацій. 
Результати аналізу логіко-філософських принципів дослідження можуть бути також використані при створенні комп'ютерних програм типу діалог: людина-машина, а також при укладанні словника (у тому числі і при створенні програм перекладу), де значення слів подаватимуться за типом семантичних гнізд. 
Ступінь розробленості теми. Одним із основоположників аналітичної філософії ХХ століття по-праву вважають Л. Вітгенштейна. Його філософська концепція раннього і пізнього періоду дає можливість для різноманітних інтерпретацій: одні філософи вважали його неопозитивістом (М. Шлік, Дж. Остін), інші були схильні визначати його концепцію («Логіко-філософського трактату») як екзистенціальну (М. Козлова) тощо. Такі різні оцінки детерміновані перш за все тим, що у працях самого Л. Вітгенштейна відсутні чіткі дефініції тих термінів, які є кардинальними для його філософії: «мовна гра», «світ», «факт», «предмет», «об'єкт». Відсутність чіткого визначення у тексті, в якому описується та чи інша категорія (як, наприклад, у «Філософських дослідженнях» «мовна гра») робить можливим припущення про те, що визначення присутнє там «неявно» (Т. Кун). 
У 1944 році в одній з своїх рецензій («Зауваження про теорію пізнання Бертрана Рассела») А. Ейнштейн відзначив таке: «Щоб мислення не вироджувалося у «метафізику» чи в пусті балачки, необхідно лише міцно зв'язати достатню кількість суджень у системі понять з чуттєвим сприйняттям, а система понять, яка використовується для впорядкування чуттєвого сприйняття і уявлення у доступному для огляду вигляді, повинна бути за можливістю єдиною і економно побудованою. В іншому ця «система» являє собою своєрідну (тобто будь-яку можливу) гру символами відповідно (логічно) довільно заданих правил гри. Все сказане стосується як мислення у повсякденному житті, так і значно більш свідомо і систематично побудованого наукового мислення». Це підбиття підсумків аналітичної філософії до цього часу і припущення можливих концепцій на даній основі. Із міркування А. Ейнштейна випливає, що будь-яка гра, побудована за певними правилами, рівною мірою можлива і апріорно може не мати ніяких «істинних» правил поруч з іншою грою. Відповідно, усі «системи», організовані набором тих чи тих правил, однаково можливі. Це саме той висновок, що
Фото Капча