Людський фактор у проблемі збереження життєдіяльності людини

- іммобілізацію пошкодженої кінцівки найпростішими способами з використанням табельних та підручних засобів;

- надівання протигазу при знаходженні на місцевості, що забруднена СДОР;

- введення антидотів ураженим СДОР;

- часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію прилеглого до них обмундирування з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8);

- застосування антибіотиків, протиблювотних засобів, радіозахисних засобів із аптечки індивідуальної (АІ - 2);

- накладання джгутів на кінцівки при синдромі довготривалого стискання;

- гасіння палаючого одягу.

В наборі першої допомоги для населення не повинно бути ніяких антисептичних і лікарських засобів, мазей, кремів. В набір повинно входити наступне: телефони всіх підрозділів невідкладної медичної допомоги, ваш домашній та службовий телефони, телефони родичів та друзів, до яких можна звернутися за допомогою у випадку необхідності, стерильні марлеві серветки (або бинти) різних розмірів для накладання на поранення, трикутна пов'язка і безпечні шпильки, бинт з ватно-марлевою подушечкою, антисептична серветка або мило, полоски лейкопластиру для порізів і царапин (як тимчасові засоби), рулон лейкопластиру, ножиці, пінцет, одноразові латексні захисні рукавички, маска для обличчя, олівець і блокнот, якими можна написати записку для лікаря або фельдшера швидкої допомоги, ковдра, термометр, жетони або магнітну картку для телефону-автомата, пластиковий пакет.

Поняття про рани, класифікація ран. Відмінності різаних, рубаних, рваних, колотих, укушених, забитих, розчавлених, вогнепальних, скальпових ран

Раною називається ушкодження, яке характеризується порушенням цілості шкірних покривів, слизових оболонок, а іноді і глибоких тканин і супроводжується болем, кровотечею і зіянням.

Рани можуть бути вогнепальними, різаними, рубаними, колотими, забитими, роздавленими, рваними, укушеними. Вогнепальні рани виникають у результаті кульового чи осколкового поранення. Вони можуть бути наскрізними, коли маються вхідні і вихідні раневі отвори; сліпими, коли куля чи осколок застряють у тканинах, і дотичними, при яких куля чи осколок, пролітаючи по дотичній, ушкоджує шкіру і м'які тканини, не застріваючі в них. 

Різані і колоті рани мають малу зону ушкодження, рівні краї, стінки рани зберігають життєздатність, сильно кровоточать, у меншому ступені, чим інші, піддаються інфікуванню. Колоті проникаючі рани при невеликій зоні ушкодження шкіри чи слизової оболонки можуть бути значної глибини і становлять велику небезпеку в зв'язку з можливістю ушкодження внутрішніх органів і занесу у них інфекції, наслідком чого може з'явитися перитоніт і сепсис. Рубані рани мають неоднакову глибину, супроводжуються забитим місцем і роздушенням м'яких тканин. Забиті, рвані і роздавлені рани характеризуються складною формою, нерівними краями, просоченням крові, омертвленими (некротизированими) тканинами на значному протязі, у них створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Рвані рани виникають при грубому механічному впливі, часто супроводжуються відшаруванням шматків шкіри, ушкодженням сухожиль, м'язів і судин, піддаються сильному забрудненню.

Укушені рани завжди інфіковані слиною.

Обсяг першої медичної допомоги при пораненнях

Перша медична допомога надається безпосередньо на місці поразки або поблизу від нього з використанням підручних засобів надання допомоги Вчасно й правильно зроблена перша медична допомога рятує життя потерпілому і попереджає розвиток несприятливих результатів. У випадку відсутності поблизу людей потерпілий має сам подбати про себе. При організації першої медичної допомоги особливу увагу необхідно звернути на своєчасність її надання при травмах, що супроводжуються кровотечею, шоком, асфіксією, утратою свідомості, отруєнням окисом вуглецю.

В обсязі першої медичної допомоги особливого значення набуває виконання таких заходів, як зупинення зовнішньої кровотечі за допомогою тампонів, перев'язних пакетів, накладення джгута (закручення з підручних засобів), уведення знеболювальних засобів, усунення асфіксії, проведення штучного дихання, непрямий масаж серця з метою відновлення серцевої діяльності, закриття поверхні рани пов'язкою тощо.

Правила зупинення кровотечі

Розрізняють такі види кровотечі:

- капілярна;

- артеріальна;

- венозна.

Капілярна кровотеча відбувається при ушкодженні дрібних судин. Кров точиться по всій поверхні рани. Як правило, така кровотеча не буває великою. Зупиняється капілярна кровотеча накладенням пов'язки, що давить безпосередньо на рану.

Артеріальна кровотеча відрізняється яскраво-червоним кольором крові, що викидається з рани пульсуючим струменем, іноді у вигляді фонтана. Вона небезпечна для життя, оскільки поранений за короткий час може втратити велику кількість крові. Тому необхідно швидко зупинити кровотечу.

Венозна кровотеча визначається за темно-червоним, вишневим кольором крові, що витікає з рани безперервним струменем, але повільно, без поштовхів. Така кровотеча часто може бути великою. Для її зупинення достатньо накласти стерильну тугу пов'язку, щоб здавлювала, і підняти постраждалу частину тіла. При ушкодженні великих вен на кінцівці накладають джгут. У цьому випадку джгут накладають нижче рани і затягують не так туго, як при артеріальній кровотечі.

Таким чином, необхідно насамперед визначити вид кровотечі, і якщо це артеріальна кровотеча, зробити таке:

- пальцем притиснути артерію вище місця поранення. Пальцеве притиснення артерії - це тільки перший захід, що застосовується при артеріальній кровотечі. Це можна застосовувати тільки протягом дуже короткого терміну до накладення джгута або закручення здавлюючої стерильної пов'язки з підручних засобів;

- далі накласти джгут.

Десмургія. Пов’язки, їх класифікація відповідно до призначення та характеру. Загальні правила накладання пов’язок 

Десмургія – розділ медицини, який вивчає правила лікування ран, пов’язки та методи їх накладення. 

 Пов'язка