Макроекономічна політика

А підвищення ставок знижує рівень інвестицій I і чистого експорту X n. На експорт впливає також зростання доходу Y, який супроводжується збільшенням імпорту.

Якщо б не було витіснення інвестицій і чистого експорту, то збільшення сукупного доходу через збільшення держвидатків дорівнювала б Y 0 Y 2. Але внаслідок ефекту витіснення реальне збільшення доходу становить Y 0 Y.

G ↑ (або Т ↓) => Y ↑ => C ↑ => Y ↑ => M D ↑ => i ↑ => I ↓, X n ↓ => Y ↓

I ↓, X n ↓ – ефект витіснення.

2. 2. Кредитно-грошова політика

Забезпечити короткостроковий економічне зростання без ефекту витіснення можна, збільшивши пропозицію грошей. Але це надає суперечливе вплив на чистий експорт.

Збільшення грошової пропозиції супроводжується зниженням процентних ставок. Це сприяє зростанню інвестицій. Внаслідок чого сукупні витрати і дохід збільшуються і викликають зростання споживання. На зміну чистого експорту впливає величина зміни сукупного доходу і ставки відсотка, а також від граничної схильності до імпортування m 'і коефіцієнта n.

Відносна ефективність стимулюючої фіскальної політики визначається величиною ефекту витіснення. Якщо ефект витіснення менше, ніж ефект зростання випуску, то фіскальна політика ефективна.

Ms ↑ => i ↓ => I ↑ => Y ↑ => Yd ↑ => C ↑, X n?

? X n = g – m 'Y ↑ – n * i ↓

Стимулююча фіскальна політика виявляється найбільш ефективною при сполученні відносно крутий IS і відносно пологої LM. У цьому випадку ефект витіснення дуже малий, тому що підвищення ставок відсотка дуже незначно. Приріст Y складає величину Y 0 Y 1.

І навпаки найменш ефективна стимулююча фіскальна політика у випадку поєднання щодо пологої IS і крутої LM. У цьому випадку приріст сукупного доходу дуже малий.

Стимулююча фіскальна політика щодо неефективна, якщо ефект витіснення перевищує ефект приросту випуску.

Полога LM означає, що грошовий ринок приходить в рівновагу при дуже невеликому зниженні R у відповідь на зростання грошової маси. Навіть якщо I і X n дуже чутливі до динаміки R, такого невеликого зниження процентних ставок виявляється недостатньо, щоб суттєво збільшити інвестиції і чистий експорт. Тому загальний приріст випуску дуже малий.

Аналіз взаємодії товарного і грошового ринків при зміні фіскальної і монетарної політики в рамках моделі IS – LM

Модель IS-LM дозволяє дослідити процес взаємодії ринків товарів і грошей в результаті використання фіскальних або грошово-кредитних інструментів макроекономічного регулювання. Якщо заходи фіскальної політики безпосередньо спрямовані на ринок товарів, то при проведенні грошово-кредитної політики об'єктом регулювання є грошовий ринок. При цьому під фіскальною політикою мається на увазі вплив держави на економічну кон'юнктуру за допомогою зміни обсягу держвидатків і оподаткування.

Що стосується грошово-кредитної політики, то це політика ЦБ, спрямована на економічну кон'юнктуру за допомогою збільшення або скорочення грошової маси в економіці.

Подивимося, до яких наслідків призведе політика уряду, спрямована на збільшення державних витрат (або зниження податків).

Зростання держвидатків (зниження податків) призведе до того, що крива IS 0 зрушиться вправо в положення IS на відстань відповідне твору  I на коефіцієнт мультиплікатора К. При колишньої процентної ставки i 0 сукупний попит збільшився б до рівня Y 2. Однак, подвійне рівновагу ринкової системи при цьому виявилося б порушеним: якби вироблений національний дохід досяг величини Y 2, на грошовому ринку виник дефіцит, оскільки точка С лежить нижче кривої LM. Через нестачу грошей збільшиться пропозиція державних облігацій, що приведе до зниження їх курсу і зростання процентної ставки з i 0 до i 1. Більш висока процентна ставка обмежить запланований при i 0 інвестиційний попит з боку приватного бізнесу. У результаті сукупний попит на товарному ринку зросте не до Y 2, а тільки до Y 1 і нове спільне рівновагу на ринку товарів і грошовому ринку встановиться при національному доході Y 1 і процентній ставці i 1. Це говорить про те, що грошовий ринок «гасить» мультиплікаційний ефект збільшення держвитрат.

Таким чином, одним з наслідків збільшення держвидатків є зростання процентних ставок, що приводить до скорочення інвестицій, а також приватного споживання (оскільки дорогим стає споживчий кредит). Це вплив зростання процентних ставок на споживання та інвестиції у зв'язку з підвищенням держвидатків отримало назву ефекту витіснення: збільшення держвитрат G «витісняє» приватні витрати і перш за все інвестиції I. Однак ефект витіснення спрацьовує лише частково, в цілому ж сукупний попит (незважаючи на скорочення приватних витрат через зростання процентних ставок) збільшується. Отже, при цьому ж рівні цін сукупний попит буде вище в результаті фіскальної експансії, тому вплив збільшення держвидатків зображується як зсув кривої сукупного попиту вправо в положення AD 1.

У ситуації неповної зайнятості (крайній кейнсіанській випадок), коли крива сукупної пропозиції горизонтальна, ефект проявляється тільки в зростанні обсягу випуску при незмінному рівні цін. У цьому випадку ефективність фіскальної політики висока. Це пояснюється тим, що у вихідному стані рівновагу товарного та грошового ринків встановилося при низькому рівні національного доходу і мінімальної процентної ставки. У такій ситуації у домашніхгосподарств і