Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету

 

 

Що таке валовий національний продукт? ВНП — це назва, яка дається сукупній вартості кінцевих товарів і послуг, що вироблені країною за один рік. Це цифра, до якої приходять, коли застосовують грошову одиницю до вимірювання різних товарів і послуг, від яблук до цитр, від лінкорів до металообробних верстатів, що їх країна виробляє за допомогою землі, праці і капіталу. ВНП дорівнює сумі вартостей усіх споживчих та інвестиційних товарів, урядових покупок, обсягу чистого експорту в інші країни. Можна також визначити валовий національний продукт, як сукупний суспільний продукт за виключенням проміжного споживання, тобто вартості товарів та послуг, використаних у виробничих цілях таких як сировина, напівфабрикати та комплектуючи, енергетичні ресурси, та інші виробничі фактори одноразового призначення, що передають усю свою вартість знов виробленому товару. При визначенні обсягу ВНП вже не відбувається подвійного заліку вартості, але в цій обсяг ще включено декілька компонентів виробничого характеру.

Показник ВНП використовується в багатьох цілях, але найважливішим є те, що він визначає результативність роботи всієї економіки. Різке зменшення вартості товарів і послуг, вироблених економікою, тобто різке зменшення обсягу ВНП спричиняє злидні, банкрутства, невдачі банків, хаос і політичне безладдя.

Валовий національний продукт (або ВНП) — це найобширніша міра сукупного обсягу національного виробництва товарів і послуг. Це сума ринкових вартостей споживання, валових інвестицій, урядових покупок товарів і послуг та чистого експорту.

ВНП визначається для певного географічного регіону: звичайно країни, але можливо для міста, географічного району чи групи країн, наприклад, Європейського Союзу. Він обчислюється на певний період часу, зазвичай рік або квартал. Елемент часу потрібний, бо ВНП є потоковою змінною, тобто такою зміною, що вимірюється за певний проміжок часу (між двома часовими точками). Потокові змінні містять вимір часу і, отже відрізняються від запасових змінних, які завжди визначаються на момент часу. ВНП країни є вимірником її виробничої діяльності. Він визначається як сума доходів, зароблених резидентами країни. Проведені географічні кордони між країнами є однозначними. Економічні кордони дещо тонша матерія. Зокрема, чи слід визначати обсяг продукції країни в межах її географічних кордонів, чи за діяльністю її резидентів, незалежно від того де така діяльність може мати місце, в межах країни чи за її кордонами. Для виробництва товарів і послуг фірми використовують фактори виробництва: час, зусилля і вміння працівників, устаткування, землю, будівлі тощо.

ВНП вимірює ринкову вартість річного виробництва продукції. Таким чином ВНП є грошовим показником у поточних ринкових цінах. Це зумовлено тим, що ВНП розраховує різностатеві за складом набори товарів та послуг, що вироблені у різні роки, та необхідно мати повне уявлення про їх відносну вартість, як бази подальшого порівняння та аналізу.

Для достовірного розрахунку ВНП необхідно урахувати продукти і послуги, що вироблені у цьому році, один раз а не більше. Більшість продуктів проходять декілька стадій, перед тим як попасти на ринок. У результаті, окремі частини і складові кінцевої продукції купуються та продаються по декілька разів. Щоб уникнути багаторазового обліку частин продукції, які продаються і перепродаються, при розрахунку ВНП враховують тільки ринкову вартість кінцевих продуктів та виключають проміжну продукцію, виключаючи подвійний рахунок. Інакше кажучи, вартість продукції у ВНП складається із суми вироблених додаткових вартостей.

Під кінцевими товарами і послугами розуміють товари і послуги, що купуються для кінцевого використання, а ні для продажу ні для подальшої обробки чи переробки. Угоди, що включають проміжні продукти, відносяться до купівлі товарів та послуг для подальшої обробки, переробки чи перепродажу. Продаж проміжної продукції не враховується в ВНП, тому що їх вартість вже включена до вартості усіх кінцевих продуктів. Окремий облік проміжної продукції значив би подвійне лічіння і збільшену оцінку ВНП. При розрахунку ВНП необхідно уникнути подвійного рахунку, для цього потрібно стежити, щоб до нього включалися тільки додаткова вартість, створена кожною фірмою. Додаткова вартість є ринковою ціною обсягу продукції, що вироблена фірмою, за винятком вартості спожитої сировини і матеріалів, придбаних у постачальників. Саме тому ВНП є сумою додаткових вартостей, створених усіма фірмами в економіці.

Але треба зауважити, що існують деякі невиробничі операції, які слід виключити з річного обсягу ВНП, тобто з річного обсягу вироблення товарів та послуг. Такі операції існують двох основних видів: виключно фінансові операції, та операції з продажу потриманих товарів.

Дуже широко розповсюджена думка, що саме ВНП э головним виразником національного добробуту і між ними існує тісний позитивний зв'язок, але це не зовсім так. ВНП дійсно дає реальну уяву про матеріальний добробут, але він не є характеристикою добробуту суспільства і існують деякі недоліки, які або занижують або завищують реальні обсяги виробництва, до того ж збільшення обсягів виробництва не обов'язково веде до зросту добробуту суспільства. 

 

 

Головна частина розрахунку — це використання ринкових цін, як вагівниць у оцінюванні різних товарів. 

Еквівалентним способом розрахунку ВНП є прибутковий, або затратний підхід. Оскільки прибуток визначається як надлишок над затратами, то обидва підходи дають абсолютно однаковий обсяг ВНП. 

ВНП визначаємо як ринкову