Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

вартість товарів і послуг. Для вимірювання ринкової вартості товарів і послуг використовуємо таку міру, як ринкові ціни різних товарів і послуг. Проте ціни змінюються у часі, бо інфляція, звичайно, з року в рік підвищує ціни. Чи варто виконувати вимірювання лінійкою, з гуми, яка розтягується у руках, замість лінійки з незмінним масштабом? Проблема зміни цін є однією з проблем, яку економістам доводиться розв'язувати, коли гроші використовуються як одиниця вимірювання. Зрозуміло, що потрібна міра національного доходу та обсягу виробництва, яка застосовує нееластичну, незмінну лінійку. Економісти можуть виправити більшість неточностей, зумовлених еластичною лінійкою, використовуючи індекси цін, які є мірою середньої ціни певного набору товарів.

Номінальний ВВП — це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва:

Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:

1) динаміка обсягу виробництва;

2) динаміка рівня цін.

Реальний ВВП — це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:

Звідси випливає, що якщо величина індексу цін менша за одиницю (/ < 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається гнфлюванням. Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (/ >1), то відбувається дефлювання - коригування номінального ВВП у оік зменшення (мал. 2.1).

Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ла-спейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).

Індекс Ласпейреса (або аґреґатний індекс цін) показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною. Вагами в цьому випадку є товарна структура виробництва базисного періоду, а тому зміни у виробництві та споживанні, пов'язані з науково-технічним прогресом, не враховуються. Індекс має вигляд

Цей індекс дещо завищує темп зростання рівня цін, оскільки при його розрахунку нехтують тим фактом, що із зміною цін, безперечно, відбуваються зміни в структурі споживчих товарів.

Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого "кошика" споживчих товарів і послуг (qk), називають індексом споживчих цін:

Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудовано так, що ціна кошика у базисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказує на те, на скільки відсотків змінилася ціна товарів— компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попереднім.

Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим показником рівня інфляції.

Індекс Паагие частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами в даному випадку є товарна структура виробництва поточного року. Індекс має вигляд:

Індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП:

Для обчислення реального ВНП, потрібно номінальний ВНП поділити на індекс цін, який відомий як ВНП - дефлятор. ВНП – дефлятор включає не тільки ціни споживчих товарів, а також й ціни інвестиційних товарів, товарів придбаних державою, товарів, що продаються та придбаються на світовому ринку. Таким чином дефлятор ВНП є інструментом коригування грошового обсягу ВНП.

Темп зростання ВНП - дефлятора можна наближено виразити такою формулою:

ВНП дефлятор = Т н – Т р

де, Т н – темп зростання номінального ВНП;

Т р – темп зростання реального ВНП.

Якщо у наведеному році номінальний і реальний ВНП збігались, то ВНП - дефлятор є 1,0. Його можна витлумачити як середнє значення цін на всі кінцеві товари в грошовому вираженні, де при цьому кожна ціна визначається часткою відповідного товару у ВНП. Коли ці частки змінюються з перебігом часу, то змінюють і вагові визначники.

Зростання реального ВНП означає збільшення фізичного обсягу продукції. Тобто, якщо ціни продуктів були Р Р у базовому році, то реальний ВНП в році, коли обсяги продажу товарів становлять Q Q є:

ВНП реальний = P * Q + P * Q

Ця відмінність є дуже істотною і стосується всіх макроекономічних змінних: номінальні змінні виражають вартість у поточних цінах, а реальні змінні репрезентують обсяги в сталих цінах.

Відмінність між реальними і номінальним ВНП можна використати як міру зростання реального рівня цін, або інфляції. ВНП - дефлятор, який є одним із засобів вимірювання рівня цін, визначається як відношення номінального до реального

ВНП = Т↑ – Т↑

де Т↑ – темп зростання.

а цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари, вважається, що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін.

Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існує три суттєві відмінності:

-дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а-індекс споживчих цін — тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика;

-дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари;

-третя, найсуттєвіша відмінність полягає в тому, що дефлятор ВВП є

поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс споживчих цін є базисно зваженим (індекс Ласпейреса).

Проте на практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від мети дослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню.

Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість:

ВИСНОВКИ

Розглянувши основні макроекономічні показники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоров'я суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки.

Безперечно, у показників ВНП та ВВП є певні недоліки. Наприклад, ВНП, як і ВВП, не відображають повністю реальне економічний добробут суспільства. Слід тільки додати, що робота, яка збільшує добробут, але має неринковий характер, а також особливості даної країни , які впливають на вартість життя, тобто багатство, наприклад, кліматичні умови або ж традиції та звичаї, з урахуванням вільного часу також істотно впливають на ці показники.

Створені сьогодні макроекономічні показники, які включають усі ці складові або категорії, що впливають на економічний добробут, не тільки ЧНП, але й показник випуску продукції на душу населення (ВНП та ВВП на душу населення), є досить приблизними. Це встається внаслідок того, що оцінка добробуту залежить від кількості населення і обсягу ВНП, що само по собі є не точним і змінним.

Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки, ВНП, ВВП та ЧНП є найбільш повними показниками, які посідають центральне місце в структурі системи національних рахунків. Так, звичайно, одні показники ВВП (ВНП) та ЧНП не дадуть повної картини стану національної економіки та добробуту суспільства, але у взаємозв'язку та взаємо доповненні з іншими макроекономічними показниками вони розкривають методи роботи та взаємоузгодженного функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Уряд певної країни взяв позику за кордоном у сумі 300 млн. дол. за річною ставкою 10%. Ці кошти використано для реалізації інвестиційного проекту, який забезпечує щорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) на суму 60 млн. дол. упродовж кількох років.

Визначити:

а) наскільки зросте державний борг;

б) чи зросте чистий тягар боргу, який несуть громадяни цієї країни.

Рішення

а) державний борг зросте на 240 млн. дол.

1)якщо % не віддавати 2 роки борг зросте на 360 млн. дол.

-1 рік – 330 млн. дол. + 30 млд.дол. (10%)

-2 рік – 360 млн. дол.

2)60 млн. дол. -2роки = 120 млн.дол.

3)360 млн. дол. – 120 млн. дол. = 240 млн. дол.

б) 240 млн. дол.  50 млн.чол. = 4,8 дол. на одну людину при умові , що борг віддадуть в кінці строку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» від 17/02/2002 № 1458-ІІІ.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» від 26/12/2002 № 380- ІV.

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27/11/2002 № 1344-ІV.

4. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка –Центр: Ельга, 2000. – С. 366 – 396, 422 – 444.

5. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. «Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми». // Ж: Фінанси України, 1996, №3 С.25

6. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. «Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми». // Ж: Фінанси України, 1996, №4 С.25

7. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. Та Панчишина С. – Львів:Інтереко, 1998, С.188-198

8. Економічна теорія. / під з.ред. проф. Є.М. Воробйова.-Київ – Харків. 2001. С. 265 – 283.

9. Економічна теорія. Політекономія. Підручник./ за ред. В.Д. Базілевича. –Київ: Знання – Прес, 2001. –С. 298 – 324, 384 – 354.

10. Загуменов М.М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи і видатки бюджету. // Ж: Фінанси України.-2002.-№3.-С. 65-69.