Матеріалознавство

15.5. Маркування мідних сплавів

 

Латуні маркуються буквою "Л", наступне число за нею означає вміст міді, залишком (до 100%) є цинк. Це характерно для простих латуней. Приклад:

Л86 – латунь, міді 86%, цинку – 14%; Л59 – латунь, міді 59%, цинку – 41%.

Леговані багатокомпонентні латуні маркуються з врахуванням технологічних властивостей.

В ливарних латунях після букви "Л" вказують цинк та його вміст  у відсотках, далі іде перелік легуючих елементів з позначенням їх кількості, залишком (до 100%) є мідь.

Приклад:

ЛЦ40С – латунь, цинку 40%, свинцю – 1%, міді – 59%;

ЛЦ40Мц3Ж – латунь, цинку 40%, марганцю – 3%, заліза – 1%, міді – 56%.

 

Деформовані латуні маркують з вказуванням після букви "Л" всього переліку легуючих елементів після чого через дефіс їх кількості, причому на першій позицій вказують кількість міді, залишком (до 100%) є цинк.

Приклад:

ЛС59-1 – латунь, міді 59%, свинцю – 1%;

ЛАЖ60-1-1 – латунь, міді 60%, алюмінію – 1%, заліза – 1%.

Бронзи маркуються буквами  "Бр", далі слідує буквене і числове позначення елементів, причому кількість міді не вказується, а визначається по різності до 100%.

В марках бронзи, оброблюваної тиском (деформована) після букв "Бр" стоїть буквене позначення легуючих елементів в порядку зменшення їх концентрацій, а далі в тій же послідовності через дефіс вказується їх кількість. Приклад:

БрОФ10-1 – бронза олов’яна, олова – 10%, фосфору – 1%, міді – 89%; БрКМц3-1 – бронза кремениста, кремнію – 3%, марганцю – 1%, міді –

 

96%.

 

 

В  ливарних  бронзах  після  кожного  буквеного  позначення  легуючого

 

елементу вказується його вміст у %.

Приклад:

БрО4Ц4С17 – бронза олов’яниста, олова 4%, цинку – 4%, свинцю – 17%, міді – 75%.

БрС30 – бронза свинцева, свинцю 30%, міді – 70%.

БрА10Ж3Мц2 – бронза алюмінієва, алюмінію – 10%, заліза – 3%, марганцю – 2%, міді – 85%.

 

 

Лекція 16

 

16.1. Алюміній та сплави на його основі

Алюміній – сріблясто-білий метал з ґратками ГЦК, щільність 2,7 г/см3, температура плавлення – 660ºС. Міцність і твердість алюмінію не великі, однак пластичність достатньо висока: σв=50МПа, НВ=50 МПа, δ=50%. Алю-

міній характеризується високими електропровідністю, теплопровідністю та

корозійною стійкістю. Серед технологічних властивостей слід відзначити гарну оброблюваність тиском, зварюваність, , не високу оброблюваність різанням.

Особливо чистий алюміній (А999, А995, А99, А97) та технічно чистий (А85, А8, А7, А0-99,0%Al) використовується для елементів конструкцій які не несуть значних навантажень, для електричного дроту, кабелів, шин, конденсаторів, в хімічній та харчовій промисловості.

В якості конструкційного матеріалу в промисловості частіше використовуються сплави алюмінію. Перевагами їх є висока міцність, мала питома вага, корозійна стійність, тепло-, електропровідність, гарні технологічні властивості. Найбільш поширеними є сплави алюмінію з Cu, Si, Mg, Mn, Zn.

 

Класифікуються сплави алюмінію по складу, споживчим і технологічним властивостям (способу обробки), і по можливості зміцнення термічною обробкою.

По складу та споживчим властивостям сплави алюмінію поділяють на :

-сплави високої міцності. Вони мають складний хімічний состав, легуються Cu і Mg   та мають в порівнянні з іншими більшу міцність (σв  ≥

600МПа). Приклад: В95;

-жаростійкі  сплави.  Леговані  Ni.  Температура  експлуатації  складає

300…350ºС;

-сплави підвищеної пластичності. Мають обмежений вміст міді (≤ 0,5%), додатково легується Mg та Mn.  Поєднують незначну твердість і високі показники пластичності;

-антифрикційні сплави – сплави Al та Sn, додатково леговані Ni,   Сu та іншими.

За технологічними ознаками алюмінієві сплави поділяють на:

-ливарні;

-оброблювані тиском (деформовані).

В кожній з цих груп існують підгрупи зміцнюваних і не зміцнюваних термічною обробкою сплавів.

 

 

16.2. Характеристика алюмінієвих сплавів.

 

До найбільш поширених алюмінієвих сплавів відносять силумін, дуралюмін, авіаль і антифрикційні сплави.

Силумін – ливарний сплав Al (основа) з  Si (4..13%,  до23%) та легуючими елементами Cu,Mn, Mg, Zn, Be. Силуміни поєднують жаростійкість, зносостійкість і розмірну стабільність при задовільних механічних характеристиках. Ці сплави використовують в  серійному виробництві для деталей гідро і  пнемо  систем  складної  конфігурації,  корпусних  виробів.  Приклад:  АЛ5, АЛ8, АК12М2МгН.

Дуралюмін – сплав на основі Al з Cu(2,2..5,2%) + Mg (0,2…2,7%) + Mn (0,2..1,0%). Відносять сплав до оброблюваних тиском і зміцнюваних термічною обробкою. Ці сплави поєднують високу міцність з високою пластичністю при середній твердості. Деталі виготовляють прокаткою, пресуванням, куванням. Використовують для авіаційного і транспортного машинобудування. Приклад: Д1, Д6, Д31.

Авіаль – сплав AL (основа) з  Mg,  Si, Mn (чи Cr) та  Cu ( в сумі до 3%). Ці сплави найменш леговані, є деформованими, зміцняються термічною обробкою . При середній міцності мають високу технологічність і  стійкість проти корозії. З авіалю виготовляють ковані та штамповані деталі складної форми, широко використовують і будівництві(профілі, рами), деталі авіаційної техніки. Приклад: АВ1, АД1, АД31.

 

Кувальні сплави – це сплави системи Al + Cu + Mg  леговані Ni та  Fe. Відзначаються