Матвій Миколайович Маврогордато – громадський діяч, благодійник та меценат

Матвій Миколайович, старший син подружжя Маврогордато, відомий в Одесі як громадський діяч і щедрий благодійник. Він народився 11 червня 1862 р. в Одесі, а 13 серпня того ж року був охрещений в одеській грецькій Свято-Троїцькій церкві священиком Миколою Ненно та дияконом Прокопієм Павліді. Хрещеними батьками дитини стали дідусь – комерції радник Федір Павлович Родоканакі та тітка новонародженого Іфігенія Федорівна Агеласто, уроджена Родоканакі, дружина французького підданого Панделія Михайловича Агеласто [14, арк. 10].

Матвій Миколайович здобув домашню освіту й виховання. Кар'єру він почав компаньйоном у торговельному домі свого дідуся «Ф. П. Родоканакі» під наглядом батька Миколи Матвійовича [13, арк. 4 об. ]. Разом із батьком перебував у 1-й гільдії купецтва м. Одеси з 1889 р., а після смерті Миколи Маврогордато самостійно ще майже 18 років, аж до січня 1912 р. [14, арк. 6-7 об. ]. Матвій був душоприказником свого дядька Перикла Федоровича Родоканакі та після його смерті здійснював ліквідацію торгово-фінансової імперії Родоканакі [21, с. 164; 8, арк. 7 зв. ]. Згодом Матвій узагалі відійшов від комерційної діяльності, жив на відсотки від банківських внесків, доходи від маєтків і оренди прибуткових будинків. Уже 1889 р. він у документах визначений як «rantier, grand proprietnire» – рантьє, великий власник [15, арк. 5]. М. М. Маврогордато був членом Одеського облікового банку, який очолював відомий одеський комерсант хіосець Степан Іванович Раллі [16, арк. 135]. Імовірно, Матвій Миколайович був одним із його співвласників. Крім того, 1897 р. він заявив себе власником такого нерухомого майна: чотири кам'яні будинки в Одесі, 2315 десятин землі в Бельцському повіті Бессарабської губернії й 2520 десятин землі в Гайсинському повіті Подільської губернії. При цьому потрібно відзначити, що тільки невелика частина земель в Поділлі була придбана самим Матвієм Миколайовичем, а все інше він успадковував від батьків [13, арк. 6]. Серед будинків в Одесі Матвію Маврогордато належали багатоповерхові й фешенебельні будинки по Казарменому провулку, 8, на розі вулиць Грецької, 21 і Рішельєвської, 10* та вулиці Грецькій, 25 [19, арк. 255]. Останній будинок добре відомий одеситам. 1905 р. Матвій Миколайович купив у одеського багатія Менде- левича будинок під знесення й за проектом архітектора Ю. М. Дмитренка збудував цей чудовий багатоповерховий архітектурний витвір, прикрашений ліпленням і балконами. Будівництво коштувало близько мільйона рублів. Саме сюди, на Грецьку, 25, переїхав жити Матвій Миколайович із батьківського будинку по Казарменому провулку, 8 [13, арк. 5 зв. ; 14, арк. 2]. У споруді містилися: магазин електричної арматури Р. Гейма, торговельний дім «Штраус і К0», представництва ризької меблевої фірми «Лютер», кондитерської фірми «Жорж Борман», тютюнової фірми Товариство «Асмолов і К0», відділення «Товариства чайної торгівлі «Брати К. і С. Попови”« та інші комерційні підприємства [17; 18, с. 117-118].

* Цей будинок споруджено 1900 р. також за проектом архітектора Ю. М. Дмитренко [18, с. 95-96].

Відійшовши від економічної діяльності, Матвій Миколайович обрав державну службу. 18 червня 1889 р. імператорським указом його було призначено другим почесним попечителем Рішельєвської гімназії на три роки. Із 27 січня 1890 р. по 30 березня 1892 р. М. М. Маврогор- дато був почесним доглядачем із господарської частини при Одеській духовній семінарії. Із 7 лютого 1891 р. по 25 вересня 1897 р. – почесним членом Харківського губернського попечительства дитячих притулків. 18 вересня 1892 р.

 

 

імператорським наказом по Міністерству народної освіти Матвій Миколайович затверджений на посаді почесного попечителя Рішельєвської гімназії на три роки, а з 10 листопада 1895 р. – знов другим опікуном тієї ж гімназії. 27 грудня 1900 р. М. М. Маврогордато за власним бажанням звільнений від служби та за вищезазначеними посадами приписаний до чиновників 5-го класу [13, арк. 6-6 зв. ].

За свою діяльність Матвій Миколайович був нагороджений срібною медаллю на олександрівській стрічці в пам'ять царювання імператора Олександра III [13, арк. 6].

Матвій Маврогордато був активним членом благодійних і філантропічних товариств, жертвував значні кошти на їхню діяльність. Він був членом Ради Одеського відділення Опікунства імператриці Марії Олександрівни про сліпих, членом Правління Одеського грецького благодійного товариства, членом Товариства допомоги бідним м. Одеси [16, арк. 291-221, 235, 266-267].

Обіймаючи посаду попечителя Рішельєвської гімназії, Матвій Миколайович у 1889-1891 рр. щорічно жертвував на користь пансіону гімназії по 1000 рублів, а 1892 р. – 1100 рублів, 1893 р. – 1500 рублів, у 1894-1900