Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Майстер-клас як одна із форм методичної роботи з учителями

Предмет: 
Педагогіка вищої школи
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

до розподілу функціональних обов’язків.

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районний методичний кабінет вивчають, проводять моніторинг і аналізують ефективність роботи майстер-класів, надають їх керівникам постійну практичну допомогу, проводять з ними науково-методичні семінари, консультації-інструктажі, вивчають і презентують кращий досвід їх роботи.
Працівники райметодкабінетів, керівники навчальних закладів сприяють залученню педагогів до навчання в майстер-класах, надають допомогу їх керівникам у плануванні та організації роботи, аналізують ефективність їх діяльності.
Як довести ефективність роботи майстер-класів?
З метою вдосконалення роботи майстер-класів як ефективної форми пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду вчителя-майстра центр координації діяльності методичних кабінетів і методичної роботи з педагогічними кадрами при комплектуванні складу слухачів майстер-класів повинен враховувати:
- етапи професійного становлення вчителів (адаптація до професії, самоактуалізація вчителя в професії, створення індивідуальної педагогічної лабораторії, вільне володіння професією на рівні майстерності) ;
- наявність у слухачів досвіду роботи;
- інтерес педагогів до проблеми, досвід вирішення якої буде представлено керівником майстер-класу.
До навчання у майстер-класах, виходячи з їх проблеми, мети і завдань, можуть залучатися:
- молоді вчителі;
- вчителі, які активно формують індивідуальний стиль професійної діяльності;
- вчителі-професіонали, рівень педагогічної майстерності яких характеризується вільним володінням професією на рівні творчості і які виявляють бажання збагатити свій технологічний потенціал.
Навчання у майстер-класі ґрунтується на передачі досвіду його керівників-педагогів, якими створена ориґінальна індивідуальна творча лабораторія і які зуміють презентувати і передати свій досвід іншим.
Завдання керівника полягає в тому, щоб «розбудити творчі сили вчителя, викликати у нього потребу учитися, прагнення до самоосвіти. Слід ретельно добирати склад керівників із числа творчих учителів, які зможуть допомогти вчителю відчути радість творення нових зразків уроку і моральне задоволення від результатів власної творчості».
У кожному конкретному випадку необхідно:
‒визначити оптимальний для майстер-класу термін функціонування, який обумовлюється новизною, складністю проблеми, творчим потенціалом і можливостями керівника, бажанням слухачів, поставленими метою і завданнями;
‒визначити регламент, періодичність проведення занять (щомісяця, щоквартально, два-три рази на рік) ;
‒переглянути та оновити проблематику майстер-класів, враховуючи вимоги модернізації освіти.
"Проблематика роботи майстер-класів, – зазначає Б. Л. Тевлін, – може бути досить різноманітною: від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя".
Актуальними, на наш погляд, нині є такі проблеми:
Розвиток розумових здібностей і формування пізнавальної культури учнів.
Здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення та врахування реальних навчальних можливостей.
Ефективне використання перспективних технологій навчання.
Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання упродовж усього життя.
Досвід запровадження особистісно орієнтованого навчання за програмою «Крок за кроком».
Інтерактивні методи навчання на сучасному уроці.
Спільна пошуково-дослідницька діяльність вчителя і учнів.
Система роботи з обдарованими дітьми.
Досвід проблемно-діалогічного навчання.
Психологічний супровід навчально-виховного процесу.
Моделювання і створення виховної системи класу (школи).
Досвід громадянської освіти і виховання школярів.
При плануванні роботи майстер-класів необхідно дотримуватись орієнтовного алгоритму моделювання плану:
• Аналіз складу слухачів майстер-класу, визначеного наказом райвідділом освіти.
• Вивчення їх професійних запитів, рівня педагогічної майстерності, творчих можливостей перспективного росту слухачів (проведення співбесід, анкетування, тестування, відвідування уроків).
• Визначення мети, завдань майстер-класу.
• Визначення змісту роботи на основі врахування інтересів, запитів, практичних потреб слухачів.
• Добір ефективних форм і методів проведення занять.
• Забезпечення психолого-педагогічного і науково-методичного супроводу кожного заняття.
У плані роботи майстер-класу слід:
• обґрунтувати необхідність його створення на базі конкретного досвіду того чи іншого педпрацівника;
• визначити мету і завдання діяльності майстер-класу;
• визначити зміст, тематику кожного заняття; нні школярів.
• обрати ефективні форми і методи їх проведення;
• конкретизувати терміни і місце проведення занять.
Структура плану роботи майстер-класу може бути такою:
I. Вступ.
У ньому визначається проблема майстер-класу, обґрунтовується її актуальність, конкретизуються мета і завдання.
II. Список слухачів майстер-класу.
III. Тематика засідань майстер-класу.
IV. Зміст роботи слухачів між засіданнями.
Графік проведення занять майстер-класу необхідно своєчасно доводити до відома слухачів.
При плануванні роботи майстер-класів враховувати їх основне призначення:
• пропаганда авторського перспективного досвіду, передача слухачам його провідних ідей;
• сприяння в освоєнні досвіду, утвердження бажання творчо трансформувати його в практику своєї роботи, збагатити власну технологічну лабораторію новими ідеями і творчими знахідками.
У роботі майстер-класів забезпечувати єдність методологічної, психолого-педагогічної і методичної підготовки педагогічних кадрів.
В. О. Сухомлинський наголошував на необхідності "поєднання порад і вказівок керівника з конкретним живим унаочненням".
Таким унаочненням, зокрема, мають бути уроки вчителя-майстра, його поурочні плани, його портфоліо, програма професійного саморозвитку.
Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного перспективного досвіду в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д. Колбом цикл.
I етап. Конкретний досвід.
II етап. Рефлексивне спостереження.
III етап. Абстрактна концептуалізація використання досвіду.
IV етап. Активне експериментування.
Як удосконалювати форми і методи роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів?
На першому занятті майстер-класу необхідно:
Фото Капча