Майстер-клас як одна із форм методичної роботи з учителями

• презентувати досвід керівника майстер-класу, обґрунтувавши його провідні ідеї, перспективні педагогічні технології;

• запропонувати відкритий урок, виховний захід;

• обговорити відвідані заходи;

• зробити огляд літератури з проблеми досвіду;

• ознайомити з портфоліо педагога-майстра;

• визначити домашні завдання слухачам.

На наступних заняттях мають розкриватись окремі аспекти творчої лабораторії вчителя-майстра шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів захисту моделей та ін.

О. В. Половенко у методичному посібнику "Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі" зазначає, що технологія проведення заняття майстер-класу може включати такі етапи:

1. Повідомлення теми і мети.

2. Представлення керівником власної педагогічної системи з даної теми.

3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання.

4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, відкриті уроки, позакласні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи керівника майстер-класу.

5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

6. Запитання слухачів керівнику майстер-класу з опрацьованої теми заняття.

7. Самостійна робота слухачів із розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованих керівником педагогічних технологій, форм і методів роботи.

8. Захист розроблених проектів, моделей.

9. Заключне слово керівника майстер-класу.

Висока педагогічна майстерність може бути досягнута лише на основі належної практичної підготовки педагогічних працівників, а тому ефективною формою роботи з педагогічними кадрами є практичні заняття.

Керівники майстер-класів можуть ефективно використовувати, зокрема, такі форми роботи:

• фестиваль педагогічних ідей і творчих знахідок;

• методичний аукціон;

• творча дискусія;

• методичний діалог;

• ярмарок педагогічної творчості;

• панорама методичних знахідок;

• методична естафета;

• творчий салон;

• творчий звіт.

При проведенні занять майстер-класу у формі семінару рекомендуємо використати поради авторів посібника "Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами" А. М. Єрмоли та О. М. Василенко, які розкривають технологію підготовки і проведення різних типів семінарів, їх структуру залежно від визначеної мети і змісту, зокрема:

• вступного семінару;

• оглядового семінару;

• семінару – розгорнутої бесіди;

• семінару – доповіді;

• семінару – диспуту;

• проблемного семінару;

• семінару – виставки ідей;

• семінару контрольних запитань;

• семінару – професійної дискусії;

• семінару – ділової гри;

• семінару – конференції;

• семінару – практикуму;

• комплексного семінару та інших.

Ефективними методами роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів можуть бути:

• ділова гра;

• "мозковий штурм";

• тренінг;

• метод ПРЕС;

• метод "Навчаючи – вчуся" та ін.

Тематика ігор залежить від проблематики майстер-класів і може бутиорієнтовно такою:

• методика підготовки і проведення уроків мислення;

• метод проектів у творчій лабораторії вчителя (керівника школи) ;

• інтерактивні методи навчання на сучасному уроці;

• комп’ютерна підтримка уроку;

• розвиток обдарованості особистості;

• формування моральної культури школярів;

• створення ефективної системи екологічної освіти і виховання учнів;

• пошук ефективної моделі профілізації старшої школи та ін.

"Мозкова атака" ("мозковий штурм") дозволяє максимально сконцентрувати увагу слухачів майстер-класу на обраній проблемі з метою знаходження оптимального варіанта її розв’язку.

Модерація – метод, спрямований на розкриття потенційних можливостей людини. В основі – спеціальні технології, які дозволяють здійснювати процес вільної комунікації, обміну думками, що сприяє прийняттю правильного рішення в сфері професійної діяльності за рахунок актуалізації внутрішнього потенціалу людини.

Консультація – особливим способом організована взаємодія між консультантом і клієнтом, спрямована на глибоке усвідомлення, осмислення проблеми, результатом якої є обґрунтоване прийняття рішення.

Супервізія – метод, який об’єднує можливості консультування і модерації, являє собою консультування і супроводження одного спеціаліста іншим, більш досвідченим, однак без контролю і оцінювання. Не втратили свого значення і такі перевірені часом форми активного методичного навчання, пропаганди і поширення перспективного педагогічного досвіду, як відкритий урок, виховний методичний захід, взаємовідвідування, панорама педагогічної майстерності та ін.

У роботі керівника майстер-класу зі слухачами необхідно ефективніше використовувати метод творчих завдань: опрацювання рекомендованої літератури, апробація і порівняння ефективності методів і прийомів навчання, підготовка рефератів, розробка планів, проектів, моделювання системи уроків тощо.

У структурі занять майстер-класів, як свідчить практика, доцільними є такі етапи:

• Організаційний момент.

• Повідомлення теми і мети заняття.

• Науково-теоретична підтримка.

• Представлення керівником власної системи роботи чи окремих її аспектів.

• Практичне застосування теорії на практиці, показ в дії методів і прийомів роботи (відкриті уроки, виховні, методичні заходи).

• Обговорення. Творча дискусія.

• Підсумок заняття.

• Рефлексія слухачів щодо проведення заняття та використання отриманих знань і вмінь у власній практичній діяльності.

При проведенні занять доцільним буде використання відеозаписів, дисків, дискет із записами фрагментів навчальних занять, виховних і методичних заходів, які розкривають досвід, технологію педагогічних дій керівника майстер-класу.

З метою прискорення "входження в проблему", яка розглядається на занятті, використовувати різні форми розминки:

• психологічні тренінги, які допомагають створити атмосферу дружніх взаємин, успішної праці;

• рольові ігри;

• міні-дослідження.

На заключному етапі роботи майстер-класу ефективними можуть бути форми, які забезпечують практичний показ росту професійної майстерності слухачів:

• ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;

• методична естафета;

• аукціон ідей;

• прес-конференція тощо.

Методичним працівникам, керівникам майстер-класів важливо постійно вивчати думку слухачів про якість і результативність занять. Доцільними будуть анкетування, проведення співбесід, інтерв’ювання, в ході яких можна з’ясувати, зокрема, такі питання:

Чи змінилося Ваше уявлення про даний досвід?

Що найбільше Вас зацікавило в ньому?

Що із запропонованого автором досвіду Ви будете запроваджувати у практичній діяльності?

Чи маєте Ви власний досвід вирішення даної проблеми, запровадження даної педагогічної ідеї, інноваційної технології?

 

 

1.Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України. – 2002. – №54. – С. 5.

2.Єрмола А. М., Василенко О. М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: науково-метод. посіб. / А. М. Єрмола, О. М. Василенко. – Харків: Курсор, 2006. – 312 с.

3.Жерносек І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: навч. – метод. посіб. / І. П. Жерносек. – К. : ІЗМН, 1998. – 262 с.

4.Методическая работа в школе: организация и управление / под общ. ред. М. М. Поташника. – М. : Дидаткика, 1991. – 192 с.

5.Тевлін Б. Л. Професійна підготовка вчителів / Б. Л. Тевлін. – Х. : Основа, 2006. – 102 с. – (Бібліотека журналу «Управлінння школою»; Вип. 6. (42).