Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності (Стаття 36 Закону М 2240)

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) У разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 

3)за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4)за час примусового лікування,  призначеного за постановою суду;

5)у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися взааслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння  або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6)за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режиму встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-коясультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу -по, тимчасовій непрацездатності.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

(Стаття 37 Закону № 2240)

Допомога по тимчасовій непрацездатаості виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

-60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які мали страховий стаж до п'яти років;

-80 відсотків середньої заробітної плащ (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий: стаж понад вісім років; 

- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) -застрахованим особам, віднесеним до I-ІV категорій осіб, які постраждали- внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах (Стаття 38 Закону Ж 2240)

1.Допомога по вагітності та пологах надається застрахованим особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку  з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи біліше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І—IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога цо вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 –до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

2.Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до I-IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

3. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами цього Закону.

У разі наданая застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністюта пологами.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для -доґляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розмір допомоги па вагітності та пологах (Стаття 39 Закону № 2240)

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі  у  розмірі   100   відсотків   середньої   заробітної  плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Право на допомогу при народженні дитини

(Стаття 40 Закону № 2240)

1. Застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну)    при   народженні   дитини   надається одноразова допомога.

2. Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження