Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Підставою для встановлення другої групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженим дефектом, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, при збереженій здатності до самообслуговування, та не викликають потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді чи допомозі.

Критеріями встановлення другої групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у вираженому ступені:

- обмеження самообслуговування II ст.;

- обмеження здатності самостійно пересуватися ІІ ст.;

- обмеження здатності до навчання ІІ ст.;

- обмеження здатності до трудової діяльності ІІ ст.;

- обмеження здатності до орієнтації ІІ ст.;

- обмеження здатності до спілкування II ст.;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку ІІ ст.

До ІІ групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві або більше хвороби, що призводять до інвалідності, наслідки травми або уроджені дефекти та їх комбінації, що в сукупності функціональних порушень призводять до значного обмеження життєдіяльності людини та її працездатності.

Друга група визначається інвалідам з дитинства (учням, студентам) закладів освіти І-ІV рівнів акредитації за наявності ознак інвалідності на період навчання; після закінчення учбового закладу надається довідка про придатність їх до роботи внаслідок набуття професії

Інваліди II групи можуть виконувати ту чи іншу роботу в спеціально створених умовах: в спеціальних для інвалідів цехах, де забезпечується організація особливого режиму праці (скорочення робочого дня, індивідуальні норми виробітку, додаткові перерви у роботі, суворе дотримання санітарно- гігієнічних норм, медичний нагляд і систематична лікарська допомога і т. ін,), на спеціально створених робочих місцях, в надомних умовах з індивідуальним ритмом роботи . без обов'язкових норм виробітку,; з доставкою в необхідних випадках сировини додому та прийманням вдома готової продукції.

Інваліди II групи можуть виконувати не протипоказані види праці, в тому числі і висококваліфікованої, у будь-яких установах і на підприємствах різних форм власності, де адміністрація забезпечує спеціальні умови (наприклад, ненормований робочий день, невеликий обсяг роботи, необхідні перерви в роботі, режим харчування, окремі приміщення і т. ін.).

2.3. Третя група інвалідності

Підставою для встановлення третьої групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами»- що. призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності, які потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Критеріями встановлення ІІІ групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності в помірно вираженому ступені:

- обмеження самообслуговування І ст.;

- обмеження вдатності самостійно пересуватися І ст.;

- обмеження здатності до навчання І ст.

- обмеження здатності до трудової діяльності І ст.;

- обмеження здатності до орієнтації І ст.;

- обмеження здатності до спілкування І ст.;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку І ст.

Критерії встановлення ІІІ групи інвалідності: здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані; здатність до навчання в учбових закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму учбового процесу і (або) з використанням допоміжних засобів, за допомогою шагах осіб (крім персоналу, що навчає); здатність до орієнтації в. часі, у просторі за умови використання допоміжних засобів; здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації.,...

Помірно виражене обмеження життєдіяльності визначається частковою втратою можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне зниження кваліфікації або зменшення обсягу трудової діяльності; значне утруднення в набутті: професії чи в працевлаштуванні): значне зменшення (більше ніж на 25%) обсягу трудової діяльності; втрата професії чи значне зниження кваліфікації; значне утруднення в набутті професії чи в працевлаштуванні в осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії.

3.Терміни переогляду інвалідів

► Переогляд інвалідів з нестійкими, зворотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться через 1 -3 роки.

► Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів зазначення чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.

► Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах і прирівняних до них станах (розділ 4), стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності  реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда, а також чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше 55 років, інвалідам, у яких строк переогляду настає у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок -п'ятдесяти п'яти років.

4. Анатомічні дефекти і прирівняні до них стани. 

4.1. Перша група інвалідності.

4.1.1. Відсутність очей

4.1.2. Уроджені рудиментарні очні яблука.

4.1.3. Сліпота (гострота зору з переносною корекцією менше 0,05 або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації) на обидва ока чи око,  що  краще бачить;

4.1.4. Хронічні, спадково-дегенеративні захворювання ДВС та травми при незворотних станах та при