Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

8.Пухлини сечового міхураС67Аміни бензольного і нафталінового рядуРоботи в різних галузях промисловостіз амінами цих рядів

9.Пухлини кістокС40Тривалий контакт з остеотропними речовинами радіоактивними ( радій, стронцій, плутоній)Роботи на радіохімічнихробництвах, у радіологічних лабораторіях в

 

 

 

6.4.2. ІНСТРУКЦІЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ  ПЕРЕЛІКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

МОЗ України АМН України

Мін пращ та соціальної політики

Наказ №374/68/338 від 29.12.2000 р. 

1. Перелік професійних захворювань, затверджений постановою KM України від 08:11.2000 р. №1662, основний документ, яким слід керуватися при вставленні діагнозу професійного захворювання, зв'язку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань експертизи нездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при гляді питань, пов'язаних з відшкодуванням власником: підприємства, установи чи організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків

До професійних захворювань належать такі захворювання,; виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені   виключно   або   переважним   впливом   шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

До гострих професійних захворювань (інтоксикацій) належать хвороби, які виникають раптово, після одноразового протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів.

Перелік професійних захворювань подано у вигляді таблиці, в якій професійні захворювання розподілено на 7 груп згідно з причинними факторами, вплив яких може викликати професійне захворювання.

Слід враховувати, що перелік небезпечних та шкідливих рочовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання, робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійних захворювання, не є вичерпним.

Кодування діагнозів професійних захворювань зведено на підставі Міжнародної класифікації хвороб і зріднених   проблем   (МКХ-10),    впровадження   якої   для икористання   огранами та закладами охорони здоров'я затверджено наказом МОЗ від 8.10.98 р.№ 297. Клас XX дає змогу класифікувати  події,  умови та обставини як  причину травми, отруєння та інших негативних впливів. У випадках; коли використовується код даного класу, мається на увазі, що він  буде застосований як додаток до   коду з  іншого класу класифікації, який вказує на характер стану інші стани, які можуть бути зумовлені зовнішніми причинами, класифікуються в   класах   І-ХVІІІ,   До   цих   станів    коди   класу   XX   слід використовувати тільки     як     додаткові     при     приведені статистичного   аналізу   за   множинними   причинами.   Якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації    хвороб    і споріднених    -проблем    (МKX-1O), застосовують код Y 96 (фактори пов'язані з умовами праці).

5. Діагноз       гострого       професійного       захворювання (інтоксикації),   що  виникає  на виробництві   встановлюється лікарем будь якого лікувально-профілактичного закладу після обов'язкової консультації з профпатолотом та лікарем гігієни праці територіальної санітарно-епідеміологічноі станції (СЕС).

6. Діагаоз гострого контактного дерматиту, що виник на виробництві встановлюється лікарем дерматовенерологічного диспансеру за погодженням з теріторіальною СЕС та профпатологом. 

7. При захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліта та ін.) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування, проведеного фахівцями територіальної СЕС

8. Якщо виявлене у працюючих у: шкідливих умовах захворювання має змішану етіологію (професійну та непрофесійну), його слід розглядати як професійне з урахуванням відповідних даних, наведених у санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці.

9. Питання про пост експозиційний період, протягом якого може робитися висновок про зв'язок захворювання з умовами праці,   повинно  вирішуватися  індивідуально; з  урахуванням характеру захворювання та особливостей етіотропного чинника. 

10: Перелік закладів охорони здоров'я, що мають право на встановлення  причинного  зв'язку  захворювання з умовами праці, в тому числі й тих, які перераховано у пунктах 5,6,7 у разі їх затяжного   чи   хронічного   перебігу,   а   також   перелік документів, для направлення хворих до цих закладів визначено додатках 11 та 12 до Положення про розслідування та облік нещасних   випадків,   професійних  захворювань  і   аварій   на підприємствах,   в   установах   і   організаціях,   затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 623 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.98 р №923.

Відповідальність  за достовірність  даних,   наведених  у медичних документах, несуть керівники закладів охорони здоров'я.

11. Контроль за обгрунтованістю встановлення професійного захворювання покладено на Міністерство охорони здоров'я та Академію медичних наук

Начальник головного управління організації медичної допомоги населенню     Н.Г.Гойда

6.5. Інвалідність у осіб, які були піддані впливу іонізуючого випромінення інших шкідливих факторів, пов'язаних з аварією на ядерному об'єкті.

Експертизі по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших ідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС підлягають особи, за чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок і Чорнобильської катастрофи по котегоріям [додаток 3]; Окремо, у статті 27 розділу V Закону України "Про статус::." визначені діти, які" належать допотерпілих від Чорнобильської катастрофи[додаток 4].

Засідання експертних комісій проводяться щомісяця, а і необхідності - частіше. Термін розгляду медичних справ: не більше 3-х місяців - для Центральної міжвідомчої експертної комісії та небільше 2-х місяців -для інших експертних комісій.

Експертні комісії мають право:

- одержувати   від   органів   і   закладів   охорони