Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

-направляти постраждалих осіб, які подали медичні справи на розгляд експертних комісій, до спеціалізованих лікувально- профілактичних закладів , для уточнення діагнозу і відповідного лікування.

Розгляд медичних справ в  експертних комісіях проводиться заособистим зверненням та направленням лікувально-профілактичного закладу при наявності посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На міжвідомчі експертні комісії повинні надсилатися наступні документи:

1.Заява [додаток 5].

2.Копія посвідчення.

3.Виписка з амбулаторної карти про стан здоров'я (у до- і після аварійний період ).

4.Направления з реєстріційним номером [додаток 6}.

5 Результати медичного обстеження, безпосередньо після повернення із зони ЧАЕС і при всіх наступних звертаннях до лікаря за медичною допомогою (висновок терапевта, гематолога, гастроентеролога, психіатра, окуліста, а при необхідності й інших фахівців, результати аналізів крові).

6.Копії виписок медичних закладів, у яких знаходився хворий на стаціонарному лікуванні.

7.Довідку про терміни захворювань з тимчасовою втратою працездатності в післяаварійний період, дату встановлення інвалідності.

8.Копії медичної документації, на підставі якої був виданий висновок про стан здоров'я для участі в роботах по ліквіданії наслідків аварії на ЧАЕС (у випадку проходження медичної комісії).

9.Довідку про час перебування в зоніЧАЕС.

10.Копія документа про отриману дозу опромінення.

11.Маршрутний лист чи матеріали про характер виконуваних робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

12.Амбулаторна карта.

13.Папка для документів.

Експертиза медичноі документації повинна здійснюватись після повного та всебічного медичного обстеження пос-аждалого, проведення необхідних досліджень, визначення іні ко-функціонаггьного діагнозу.

Відповідальність за якість медичного обстеження та грунтованість встановленого діагнозу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу.

Експертні комісії при встановленні причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та них шкідливих чинників аварії на ЧАЕС керуються: переліком хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС»; "Переліком хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу організм дитини іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС"; "Інструкцією по застосуванню Переліків хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок, хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, затвердженими наказом МОЗ України від 17.05.97 р. №150 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами МОЗ України 13.06.2002 р.) [додаток 7].

1.1. Стандарти   обстеження   хворих   для   визначення причинного зв 'язку захворювання з аварією на ЧАЕС:

1.Питання про причинний зв'язок хвороб 1 групи, розвиток яких пов'язаний з безпосередньою дією іонізуючого випромінення, вирішується за умови наявності аналізів крові в динаміці протягом трьох місяців після опромінення та фактичної  або ретроспективно обчисленої дози опромінення.

2.Питання про причинний зв'язок хвороб 2 групи, виток яких; може бути пов' язаний з дією іонізуючого випромінення у віддалений період, вирішується на підставі висновків профільних спеціалізованих медичних закладів та установ при підвердженні діагнозів цитологічними, гістологічними, інструментальними та клінічними дослідженнями.

3), До третьої хвороб, які виникли, загострялись або ускладнились, призвели до інвалідності або смерті, належать хвороби, які можуть бути пов'язані з дією не тільки іонізуючого випромінення, а й інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.

3.1 Для підтвердження діагнозу хвороби щитовидної залози необхідно визначити в крові вміст гормонів Т -4, Т-3 ,та TTГ .а також врахувати ускладнення хвороби (тиреотоксичне серце) та післяопераційні ускладнення (гіпотиреоз, гіпопаратиреоз).

3.2. Діагноз цукрового діабегу встановлюється ендокринологом при оцінці результатів аналізів крові на вміст цукру. При ухваленні причинного зв'язку даної хвороби з дією шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС в кожному окремому випадку необхідно враховувати ступінь тяжкості та виникнення ускладнень (діабетична ангіопатія, нейропатія, гепатопатгія).

3.4. Діагноз психічних розладів, хвороб нервової системи та органів чуття встановлюється невропатологом після ретельної оцінки стану здоров'я, результатів ЕЕГ, РЕГ, ЕхоЕГ, термографії, комп'ютерної термографії, рентгенографії, консультації офтальмолога, психолога, висновку психіатричної ЛКК. Для підтвердження діагнозу необхідно сформулюватиу функціональний діагноз. При встановленні діагнозу Дисциркуляторної енцефалолатії потрібно враховувати не тільки ураження мозкових судин, ай наявність патології внутрішніх, органів (печінки, підшлункової залози, нирок), бронхолегеневої системи, імунної та ендокринної систем

3.5. Діагноз хвороб системи кровообігу в кожному окремому випадку формулюється кардіологом з урахуванням результатів двогодинної тонометри, ЕКГ в 1 2 відведеннях, ЕхоКГ (для підтвердження чи виключення гіпертрофії лівого шлуночка), ВЕМ (реакція на навантаження), огляду офтальмолога, біохімічного дослідження крові (рівень холестерину), загального  аналізу сечі  та  консультацій  ендокринолога для виключення супутніх захворювань При посиланні на кризовий перебіг необхідно отримати інформацію від органів охорони здоров’я  я про частоту, тривалість і тяжкість кризів.

3.6. Для підтвердження діагнозів неспецифічних здсворювань легень необхідно виконати наступні дослідження, загальний аналіз крові з розгорнутою формулою та кількістю тромбоцитів, біохімічне дослідження крові (протеїнограма, сіалова проба, серомукоїд, гаптоглобін), ЕКГ, дослідження ентиляційної можливості легень (показники петлі "об'см-потік", ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ.-1, Проба Тіффно, ПОШ, МОШ-25, МОШ-50, МОШ-75), рентгенографія органів грудної порожнини і середостіння, бронхофіброскопія.

Після проведених інструментальних та лабораторних досліджень необхідна консультація лікаря-пульмонолога.

3.7. Для підтвердження діагнозу виразкової хвороби необхідно провести ендоскопічне та рентгенологічне