Механіко-технологічні основи процесів та агрегатного устаткування для виробництва круп

6. Застосовано прилади для дослідження фізико-технологічних властивостей зерна різних культур, необхідних для обґрунтування принципу дії та параметрів функціональних елементів агрегатного устаткування. Експериментально установлені (наприклад, для зерна пшениці) показники міцності зв’язків (з точністю 18, 6%) між плодовими та насінєвими оболонками і ядром (відповідно 91... 136 та 173... 212 Н/м), межі міцності (5, 6%) оболонок при розтягу їх вподовж та поперек волокон (18, 0... 22, 4 та 6, 5... 11, 0 МН/м2), межі міцності (5, 9%) зерна та ядра (8, 5... 14, 0 та 7, 6... 12, 0 МН/м2) при зсуві і коефіцієнти тертя (0, 54... 0, 74) та опору зсуву (0, 29... 0, 65) шарів зернопродуктів. З використанням одержаних результатів обґрунтована необхідність оснащення робочої зони пристроєм для створення та стабілізації міжзернового тиску, установлена мінімально необхідна (3, 5 кН/м2), технологічно доцільна (4, 5 кН/м2) і максимально допустима (0, 9 МН/м2) величини міжзернового тиску та рекомендовано інтервал (3, 04... 28, 3 м/с) для визначення швидкості відносного переміщення шарів зерна та робочих органів.

7. Створено фізичні та математичні моделі процесів у головних функціональних елементах, які використано для обґрунтування параметрів робочих органів лущильно-шліфувальних машин. Проведено дослідження моделі процесу фрикційного відділення покривних тканин зерна пшениці на агрегатних установках продуктивністю 1, 667; 0, 056 та 0, 007 кг/с та визначено продуктивності п’яти трьох та двохдискових лущильно-шліфувальних пристроїв (відповідно 1, 5613; 1, 607 та 0, 0136 кг/с), прийнято зовнішній (0, 2; 0, 125 та 0, 1 м) та внутрішній (0, 1; 0, 075 та 0, 05 м) радіуси абразивного диска і величини вхідного (0, 04; 0, 022 та 0, 024 м) та вихідного (0, 01; 0, 008 та 0, 006 м) зазорів і розраховано терміни обробки (0, 8364; 1, 8528 та 14, 4032 с), необхідні потужності (5832, 0; 883, 1 та 328, 9 Вт), величини крутних моментів на роторах пристроїв (118, 8; 16, 8 та 6, 1 Нм) та їх кутові швидкості (49, 1; 52, 6 та 54, 3 рад/с).

8. Розроблено проектні рішення функціональних елементів для виконання головних операцій компактних технологічних процесів, які застосовано в реальних конструктивних розробках окремих компоновочних блоків агрегатного устаткування. Проведеними у виробничих умовах випробуваннями виготовлених головних блоків для класифікації вихідного зерна на фракції, його лущення або обрушування ядра, круповідділення та сортування готової продукції, підтверджена пристосованість до умов експлуатації та переваги їх використання для компоновки агрегатних установок. Одержані показники технологічної (0, 985 та 0, 949), технічної (0, 782 та 0, 940) і загальної (0, 77 та 0, 89) ефективності переробки зерна пшениці в крупи (віповідно за розвиненою та компактною технологіями), свідчать про суттєві переваги агрегатного устаткування перед існуючим.

9. Впроваджене у виробництво агрегатне устаткування для автономного виготовлення крупів підтвердило достовірність розроблених механіко-технологічних основ та доцільність їх практичного застосування для вирішення проблеми децентралізації системи переробки зерна в крупи, обгрунтування компактних технологічних процесів та створення технічного забезпечення малих круп’яних підприємств мало-, міні- та мікрогабаритними агрегатами, які за продуктивністю відповідають вимогам параметричного ряду існуючого обладнання.

10. Довготермінова експлуатація крупорушальних агрегатів показала доцільність прийнятих технологічних параметрів, раціональність одержаних технічних рішень та економічну ефективність впровадження результатів роботи у виробництво і підтвердила достовірність висновків та рекомендацій механіко-технологічних основ і необхідність їх практичного використання при розробці агрегатного устаткування для децентралізованого виготовлення крупів безпосередньо в регіонах вирощування сировини, споживання готової продукції та утилізації побічних продуктів виробництва. Впровадження одного малогабаритного агрегата для виробництва круп продуктивністю 0, 2 т/г супроводжується фактичними прибутками на протязі першого року його експлуатації, які складають для зерна пшениці – 89, 6 тис. грн і для гороху – 84, 7 тис. грн, що забезпечує відшкодування витрат підприємства на купівлю устаткування протягом 3, 5 місяців.

 

 

1. Вайнберг А. А., Гросул Л. И. Основы ремонта и монтажа оборудования предприятий по хранению и переработке зерна: Учеб. пос. для вузов. -М. : Колос, 1992. -304 с.

2. Гросул Л. И., Котляр Л. И., Дударев И. Р. К оценке технологической эффективности шелушения зерна // Изв. ВУЗов, Пищевая технология. -1977. -№5. -С. 62-65.

3. Гросул Л. И., Поляков В. Я., Шипко И. М. Малогабаритное оборудование для переработки зерна // Пищевая и перерабатывающая промышленность. -1992. -№8. -С. 27.

4. Гросул Л. Агрегатное оборудование для переработки зерна // Техника АПК. -1999. -№1. -С. 42.

5. Гросул Л. Застосуйте універсальний круповідділювач // Зерно і хліб. -2000. -№2. -С. 36.

6. Гросул Л. Г. Нові крупорушальні агрегати // Хранение и перераб зерна. -2000. -№10. -С. 38-39.

7. Гросул Л. Г. Ефективність обробних операцій при виготовленні крупи на агрегатному устаткуванні // Хранение и перераб. зерна. -2000. -№12 (18). -С. 47-49.

8. Гросул Л. Г. Використання потенціалу зерна пшениці в умовах автономного виробництва круп // Зернові продукти і комбікорми. -2001. -№4. -С. 30-33.

9. Гросул Л.