Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Механіко-технологічні основи процесів та агрегатного устаткування для виробництва круп

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">е12=В12Ве12/100Ве, е34=В34Ве34/100Ве, еАр=ВАрВеАр/100Ве та емч=ВмчВемч/100Ве.

Відношення кількості біополімерів (крохмалю cki, білків cбi, цукру cцi, жирів cжi або інших поживних чи біологічно активних речовин) у складі кожних і=п крупів (при виходах Ві) до наявності їх у зерні (С) розглядається як рівень їх продовольчого використання у готовій продукції
U=[і=1 пBicki+і=1 пВіcбi+і=1 пВіcцi+і=1 пВіcжi]/ (Ck+Cб+Cц+Cж).
У третьому розділі розроблені теоретичні основи визначення технологічних параметрів лущильно-шліфувальних машин, обрушувальних пристроїв та класифікаторів зернопродуктів для агрегатного устаткування і оптимізації режимів компактних технологічних процесів переробки зерна в крупи за умов мінімальних витрат енергії на їх реалізацію в агрегатному устаткуванні.
Кінетика процесів обробки зернопродуктів шляхом багаторазових пропусків та взаємодії поверхні часток з робочими органами, характеризується зміною в часі їх властивостей (анатомічного складу, розмірів, форми і т. д.), а відповідно – і характеру обробки – лущення, шліфування і таке інше. Згідно графа компактного процесу (рис. 2, а) призначена для переробки в крупи порція зерна G рівномірним у часі потоком q0. 1-1. 1 з інтенсивністю q підіймається норією 0. 1 до оперативної емності 1. 1, а далі його потік q1. 1-2. 1 крізь магнітний сепаратор 2. 1, надходить q2. 1-3. 1 до лущильно-шліфувального пристрою 3. 1. Одержана суміш продуктів обробки спрямовується q3. 1-4. 1 до аспіраційної колонки 4. 1 для сепарації на доброякісні (лущене qя1 та нелущене qн1 зерно) і побічні продукти лущення (оболонки qо1). Після сепарації доброякісні продукти qд1=q4. 1-0. 1= (qн1+qя1) /q та оболонки qп1=q4. 1-5. 2=qо1/q за допомогою норії 0. 1 надходять відповідно до ємності 1. 1 для повторної обробки та до збірника побічних продуктів 5. 2. При послідуючих пропусках доброякісних продуктів крізь усі пристрої виконується паралельна обробка її складових. Частина нелущеного зерна – лущиться, а наявне лущене ядро – шліфується, частково перетворюючись у готову шліфовану крупу qкі та мучку qмі=q3. 1-5. 2.
Установлені на основі матеріального балансу кількісні та якісні перетворення поступаючих у будь-яку вершину зернопродуктів qі=qді/q дозволяють розрахувати загальні інтенсивності їх потоків у відносних одиницях qді= (qні+qяі+qкі) /q, qпі= (qоі+qмі) /q і визначити властивості одержаних продуктів. Послідовні пропуски порції зернопродуктів повторюються до зниження вмісту необрушу Нн=qні/qді у готових продуктах до нормованих значень. Відомі ефективність лущення та вміст покривних тканин дають можливість установити і абсолютні кількості поступаючих Gд та одержаних доброякісних (нелущених Gн, лущених Gя, одноразово G1кі і повторно G11кі шліфованих часток) зернопродуктів при кожному пропуску:
Gд1=G (1-оE) = G (1-Е) + G (1-о) Е= Gн1+Gя1,
Gд2=G (1-оE) 2= G (1-E) 2+ G (1-о) (1-E) E+ G (1-оE) = Gн2+Gя2+G1к2,
Gд3=G (1-оE) 3=G (1-E) 3+G (1-о) (1-E) 2E+G (1-о) (1-E) (1-оE) E+G (1-оE) 2[ (1-оE) - (1-E) ]= =Gн3+Gя3+G1к3+G11к3 і так далі,
та побічних (оболонок Gо та мучки першого G1м і послідуючого G11м шліфування) продуктів Gп обробки:
Gп1=GоЕ=Gо1,
Gп2=[G (1-E) +G (1-о) E]оЕ=G (1-оE) оE=Gо2+G1м2,
Gп3 =[G (1-E) 2+G (1-о) (1-E) E+G (1-о) (1-оE) E]оE=G (1-оE) 2оE=Gо3+G1м3+G11м3 і т. д.
Враховуючи характер обробки зернопродуктів шляхом послідовних пропусків, одержані ряди розглядаються як математична модель кінетики суміщеного процесу лущення та шліфування. Аналіз моделі кінетики обробки зернопродуктів дозволяє визначити зміни властивостей і стан їх часток при довільному пропуску.
Одержані при кожному і-тому пропуску потоки у відносних одиницях являють собою: qді=Gді/G= (1-оЕ) і -доброякісні продукти; qпі=Gпi/G= (1-оE) i-1оE -побічні продукти в цілому; qні=Gні/G= (1-E) і -нелущене зерно; qяі=Gяі/G= (1-о) (1-E) i-1E -лущене ядро (пенсак) ; q1кі=G1кі/G= (1-оE) [ (1-оE) - (1-E) ] (1-Е) і-2 -один раз шліфоване ядро (крупа) ; q11кі=G11кі/G= (1-оE) 2[ (1-оE) і-2- (1-E) і-2] – повторно шліфоване ядро (крупа) ; qкi=Gкi/G= (1-оE) [ (1-оE) і-1- (1-E) і-1] -крупа в цілому; qоі=Gоі/G= (1-E) і-1оE -побічні продукти лущення (оболонки) ; q1мі=G1мі/G=[ (1-оE) - (1-E) ] (1-Е) і-2оE -побічні продукти першого шліфування (мучка) ; q11мі=G11мі/G= (1-оE) [ (1-оE) і-2- (1-Е) і-2]оЕ -побічні продукти повторного шліфування (нераціональні втрати доброякісних продуктів) ; qмi=Gмi/G=[ (1-оE) i-1- (1-E) i-1]оE -мучка в цілому; де Е= (qяі+qоі) / (qні+qяі+qоі) -технологічна ефективність процесу обробки зернопродуктів на лущильно-шліфувальному пристрої у складі агрегата; о=0, 01Во – дольовий вміст оболонок у зерні; Во – вміст оболонок у зерні.
Статика процесу обробки зернопродуктів характеризується стабілізацією в часі їх властивостей, коли і. Враховуючи вимоги до крупів по допустимому вмісту необрушу Нн, є можливість визначити: фактичний вихід готової продукції після i=n пропуску, Bгп=100Gдn/G=100G (1-оE) n/G=100 (1-оE) n; кількість нелущеного зерна у доброякісному продукті після i=n пропуску, Gнn=Gнi=G (1-E) n; фактичний необруш у готовій продукції після i=n пропуску, Нп=Gнn/Gдn=G (1-E) n/G (1-оE) n=[ (1-E) / (1-оE) ]n; кількість пропусків n продуктів обробки зерна крізь лущильно-шліфувальну машину, необхідних для одержання готової продукції, n=lnНн/[ln (1-E) -ln (1-оE) ] та загальний обсяг поступаючих на обробку продуктів Gs=G[1- (1-оE) n]/оE.
Відношення загальної кількості перероблених продуктів за і=п пропусків до терміну виконання обробної операції  відповідає продуктивності лущильно-шліфувального пристрою
Qл=Gs/=G[1- (1-оE) n]/ оE.
Враховуючи, що протягом усього часу  в обробці знаходиться одна порція зерна G, завантажена в агрегатну установку на початку першого циклу, є можливість розрахувати продуктивність крупорушального агрегата в
Фото Капча