Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Механіко-технологічні основи процесів та агрегатного устаткування для виробництва круп

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цілому Q=G/=QлоE/[1- (1-оE) n] та продуктивність лущильно-шліфувального пристрою Qл=Q[1- (1-оE) n]/оE.

Підсумкові потоки оброблених за п пропусків окремих зернопродуктів у відносних одиницях складають: qs=Gs/G=[1- (1-оE) n]/оE -поступаючі на обробку продукти; qд=Gд/G= (1-оЕ) [1- (1-оE) n]/оE -утворені доброякісні продукти; qп=Gв/G=1- (1-оE) n-утворені побічні продукти; qн=Gн/G= (1-E) [1- (1-E) n]/E -нелущене зерно; qя=Gя/G= (1-о) [1- (1-E) n] -лущене ядро; qк=Gк/G= (1-оE) { (1-оЕ) [1- (1-оE) n-1]/о- (1-Е) [1- (1-E) n-1]}/E -крупа цілком; q1к=G1к/G= (1-оE) [ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-E) n-1]/Е -одноразово шліфована крупа; q11к=G11к/G= (1-оE) 2{ (1-оЕ) [1- (1-оЕ) п-2]/оЕ- (1-E) [1- (1-Е) п-2]/E} – повторно шліфована крупа; qо=Gо/G=о[1- (1-Е) n] -оболонки; qм=Gм/G= (1-оE) [1- (1-оE) n-1]-о (1-E) [1- (1-E) n-1] -мучка цілком; q1м=G1м/G=о[ (1-оE) - (1-Е) ][1- (1-E) n-1] -мучка першого шліфування; q11м=G11м/G= (1-оE) { (1-оE) [1- (1-оЕ) п-2]-о (1-E) [1- (1-Е) п-2]} -мучка повторного шліфування.
Відомі характеристики потоків зернопродуктів, відображені відповідними дугами графа компактного технологічного процесу переробки, наприклад, зерна пшениці в крупи, дозволяють визначити конкретні інтенсивності потоків у:
розімкненій гілці головного потоку qгол=qя+q1к+qо+q1м;
замкненому контурі циркуляції qцрк=qн+q11к+q11м.
Потужності, необхідні для виконання роботи над головним Nгол та циркуляційним Nцрк потоками, можуть бути визначені як суми добутків питомих витрат енергії для виконання конкретних операцій та інтенсивностей відповідних потоків продуктів обробки.
 =qголYгол, та  =qцркYцрк,
де Yк, п=N/Q – питомі витрати енергії, які необхідні для виконання відповідних операцій (транспортування, лущення, шліфування, сепарацію, тощо) на існуючому устаткуванні з відомою продуктивністю Q і потужністю N.
Підстановка інтенсивностей потоків і питомих витрат енергії для їх обробки та математичні перетворення приводять до залежності необхідних для виконання роботи потужностей від ефективності обробки зернопродуктів у головній та циркуляційній гілках
Nгол=Yгол{[1- (1-Е) п]+[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]/Е},
Nцрк=Yцрк{о (1-Е) [1- (1-Е) п]+ (1-оЕ) 2[1- (1-оЕ) п-2]-о (1-оЕ) (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}/оЕ.
Віднесена до підсумкового потоку поступаючих на обробку продуктів qs сума потужностей є середнім значенням питомих витрат енергії, необхідної для реалізації технологічного процесу
Yср= (Nгол+Nцрк) /qs=оE (Nгол+Nцрк) /[1- (1-оE) n]={о[YголЕ+Yцрк (1-Е) ][1- (1-Е) п]+Yголо[ (1-оЕ) -
- (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]+Yцрк (1-оЕ) { (1-оЕ) [1- (1-оЕ) п-2]-о (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}}/[1- (1-оE) n].
Енергія витрачається як на виконання корисної роботи по виготовленню передбачених технологією переробки зерна пшениці в крупи обов’язкових продуктів qкор=qя+q1к+qо+q1м, так і допоміжної роботи утворення не передбачених проміжних продуктів qпот=qн+q11к+q11м. Такий перерозподіл продуктів переробки зерна за компактним технологічним процесом дає змогу розрахувати середні значення потужностей, необхідних для виконання:
корисної роботи виготовлення готової продукції Nкср=Yсрqкор;
побічної роботи виготовлення проміжних продуктів Nпср=Yсрqпот.
Оскільки загальний термін обробки окремої порції зерна складається з термінів проведення корисної та допоміжної робіт, відносні величини останніх можуть бути установлені як відношення кількостей обов’язкових та непередбачених проміжних продуктів до загальної кількості направлених на обробку зернопродуктів
к= (qя+q1к+qо+q1м) /qs та п= (qн+q11к+q11м) /qs.
Добутки потужностей для виконання корисної та допоміжної роботи і відносних значень термінів їх проведення, дають залежності (рис. 2, б) витрат енергії від ефективності обробки
Аок=Nксрqкорк=оЕ{о[YкЕ+Yп (1-Е) ][1- (1-Е) п]+Yко[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]+
+Yп (1-оЕ) { (1-оЕ) [1- (1-оЕ) п-2]-о (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}}{[1- (1-Е) п]+
+[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]/Е}2/[1- (1-оE) n]2,
Аоп=Nпсрqпотп={о[YкЕ+Yп (1-Е) ][1- (1-Е) п]+Yко[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]+
+Yп (1-оЕ) { (1-оЕ) [1- (1-оЕ) п-2]-о (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}}{о (1-Е) [1- (1-Е) п]+
+ (1-оЕ) 2[1- (1-оЕ) п-2]-о (1-оЕ) (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}2/оЕ[1- (1-оE) n]2.
Дослідження одержаної залежності А=Аок+Аоп= (Е) на екстремум виявило наявність мінімума в точці Е=0, 667. При дослідженнях компактного технологічного процесу обрушування зерна гречки в крупи оптимальна ефективність складала 0, 422.
Як зниження так і зростання показника Е спричиняє збільшення підсумкових витрат енергії. Зростання ефективності лущення-шліфування, наприклад, до значення 0, 9, обумовлює збільшення підсумкових витрат енергії на 45, 71%.
Запропонована методика оптимізації режимів, виходячи з умов мінімізації загальних витрат енергії на обробні операції компактного технологічного процесу, придатна для використання на стадії проектних розробок агрегатного устаткування.
Визначення очікуваних енергетичних ефективностей роботи альтернативних проектних рішень агрегатної установки для реалізації компактного технологічного процесу
Ее=Nк/ (Nк+Nп) =Nгол/ (Nгол+Nцрк) =Yгол{[1- (1-Е) п]+[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1-
- (1-Е) п-1]/Е}/{Yгол{[1- (1-Е) п]+[ (1-оЕ) - (1-Е) ][1- (1-Е) п-1]/Е}+Yцрк{о (1-Е) [1- (1-Е) п]+
+ (1-оЕ) 2[1- (1-оЕ) п-2]-о (1-оЕ) (1-Е) [1- (1-Е) п-2]}/оЕ}
відкриває можливості обгрунтованого вибору будови їх робочих органів.
У четвертому розділі наведено дані про технічне та методичне забезпечення і результати досліджень геометрії зерна пшениці, реології його анатомічних частин та фрикційних властивостей, необхідних для обгрунтування будови, геометрії та кінематичних параметрів робочих органів функціональних елементів агрегатного устаткування.
Запропонований метод теоретичного дослідження геометрії, наприклад зерна пшениці, дав можливість одержати математичну модель його форми і дозволив установити залежність об’єму (з точністю +6, 3%), площі перетинів та зовнішньої поверхні (±10, 3%) і питомих показників від його лінійних розмірів. Експериментальна перевірка результатів теоретичних досліджень підтвердила їх достовірність і відкрила можливості оцінки якості зерна по його
Фото Капча