Методологія формування рефлексу здоров'я у шкільної молоді

ПитанняТак%Ні%Важко відповісти%

13858%1929%913%

23350%238%712%

31218%5280%12%

42741%3655%24%

51827%4569%24%

61421%4772%47%

71015%5381%24%

85686%23%711%

91320%4264%1016%

101523%3756%1321%

114670%1218%712%

122842%3756%24%

133350%2538%712%

141827%4569%24%

 

Отримані результати характеризуються наступними даними серед 65 учнів (таблиця 3.2).

 

Таблиця 3.2

Отримані результати по школі №97

1. 58% - уроки подобаються

2. 50% - з'являються болі

3. 80% - ні7. 81% - ні11. 70% - так

4. 55% - ні8. 86% - так12. 41% - так

5. 69% - ні9. 64% - ні13. 27% - так

6. 72% - ні10. 56% - ні14. 21% - так

 

Відповідно до школи №97 були отримані наступні дані анкетування (таблиця 3.3).

 

Таблиця 3.3

Аналіз анкети №1 по школі №110

Питаннятак%Ні%Важко відповісти%

14569%1523%58%

21827%4671%112%

31218%5178%24%

42436%4062%12%

51625%4771%24%

61422%5076%12%

71523%5077%00%

83148%3452%00%

92437%4163%00%

102335%3655%610%

115483%1015%12%

121523%5077%00%

131218%5178%24%

141827%4671%112%

 

Взагалі отримані результати характеризуються наступними даними серед 65 учнів (таблиця 3.4).

 

Таблиця 3.4

Отримані результати по школі №97

1. 69% - уроки подобаються

2. 27% - з'являються болі

3. 78% - ні7. 77% - ні11. 77% - так

4. 62% - ні8. 86% - так12. 36% - так

5. 71% - ні9. 64% 63- ні13. 25% - так

6. 16% - ні10. 55% - ні14. 22% - так

 

Експериментальними спостереженнями було досліджено рівень рухової активності учнів. 

Для десятикласників нормою є 8 годин (це гімнастика до уроків, рухомі зміни, уроки фізкультури, заняття в секціях і ін.) Фактично – близько 5 годин день. Для 9-ти-классников – норма 8 годин – фактично в середньому 6 годин. Урок фізкультури основна форма і головна ланка фізичного виховання в школі. 

Досліджуючи зовнішні ознаки стомлення, можна сказати, що учні школи №97 менш фізично підготовлені до даного кросу, для них це навантаження є надмірним. Вчителі фізкультури не приділяють належної уваги підготовці до такого навантаження. Було виявлене, що значне підвищення артеріального тиску і частоти пульсу для 2-х учнів, подовження часу відновлення говорить про велике фізичне навантаження або ж про недостатню готовність учнів до неї. Обстежено 10 учнів зі школи №97 та 10 - зі шкли №110.

На наступному етапі експериментально в школі №97 і в школі №110 було досліджений рівень захворювання: серцево-судинними хворобами, захворювання опорно-рухового апарату, ожирінням. Результати дослідження говорять про те, що в останній час майже 32% учнів школи №97 мають захворювання опорно-рухового апарату, а ожирінням страждають – 2%. В школі №110 захворювання опорно-рухового апарату мають – 29,5%, а від ожиріння страждають – 0,6%. Досліджуючи рівень захворювання в школі №97 і в школі №110 можна зробити висновок, що оскільки захворювання опорно-рухового апарату складає від 30% - 32%, це пояснює небажання відвідувати уроки фізкультури, займатися бігом, відвідувати спортивні секції, і пов'язувати своє подальше життя з фізкультурою.

Виходячи з дитячої мрії про «школу майбутнього». Школа повинна розташовуватися в екологічно чистому районі і в ній велика увага повинна приділятися здоров'ю школярів. А школяр майбутнього – витривалий, фізично і гармонійно розвинена людина. Наші дослідження підвели нас до підтвердження думки про те, що людина – це відкрита біологічна система, яка безпосередньо залежить від навколишнього середовища, але вона в ній закладена як природний початок до саморегуляції, людина може і винен сам регулювати свою діяльність, підтримуючи стабільність в організмі. І важливу роль в цьому грає: 1. Рухова активність людини; 2. Здатність його правильно дихати; 3. Здоровий спосіб життя.

Проведене анкетування виявило, що теоретично учні дають відповіді на всі питання щодо способу життя, а застосовувати на практиці знання не можуть. Не робиться ранкова зарядка, не дотримується режим дня, не виконуються гігієнічні вимоги, діти не завжди правильно харчуються, віддають перевагу солодкому, а не фруктам, овочам, часто нормально не снідають. У зв'язку з цим самі учні у 67% випадків визначають своє здоров'я як задовільне, у 19% – як незадовільне [3].

Експериментальна програма виховання здорового способу життя учнів базувалася на засадах інтегративного та диференційованого підходів. Принцип інтеграції передбачав таку структуру освітньої системи, яка характеризується взаємодією і взаємопроникненням попередньої і наступної освітніх ланок за змістом і навчальними технологіями, раціональним поєднанням диференційованих та інтегрованих навчальних предметів. Принцип диференціації передбачав таку конструкцію освітньої системи, яка б була адаптована за всіма навчальними параметрами до наявного потенціалу розумових і фізичних здібностей учнів та їх індивідуальних особливостей, створювала всі умови для розвитку й саморозвитку кожного школяра. 

Диференційований підхід до формування в старших підлітків знань і умінь здорового способу життя здійснювався на основі типологічного групування. Основна робота з учнями активно-позитивного типу на уроках фізичної культури та в позаурочній фізкультурно-оздоровчій діяльності була спрямована на: поглиблення знань і умінь з основ здорового способу життя, фізичної культури і спорту, дотримання активного рухового режиму та ведення здорового способу життя; надання практичної допомоги