Методи лікувальної фізкультури в ДНЗ при конкретних захворюваннях

 

Природне прагнення людей до фізичної досконалості, до оздоровлення спонукає фахівців у галузі фізичного виховання вести розробку нових засобів і методів досягнення цих цілей. Відомі і добре зарекомендували себе види спорту традиційно залишаються в арсеналі засобів фізичної культури.

Проте пошук шляхів підвищення ефективності навчального процесу з фізичної культури, формування у дітей стійкої потреби в руховій активності передбачає використання нетрадиційних видів фізичних вправ і спорту, що користуються великою популярністю серед дітей.

Ушу – стародавня китайська гімнастика, що має декілька стилів, починаючи від комплексу оздоровчої гімнастики і закінчуючи бойовим мистецтвом. Ушу включено в систему навчання в школах і деяких ВНЗ Китаю. Ушу об'єднує різні види вправ, які можна виконувати зі зброєю і без зброї, з партнером чи без нього. Існує дві школи – зовнішня і внутрішня. Зовнішня школа передбачає тверді і силові рухи, швидкість реакції, гнучкість, реактивні руху, які подібні танцю.

Гідроаеробіка – виконання фізичних вправ у воді, є ефективним засобом підвищення рівня фізичної підготовленості для осіб з різним фізичним розвитком і практично будь-якого віку. Структура занять, дозування фізичного навантаження, музичний супровід можуть бути такими ж, як при заняттях ритмічною гімнастикою. Проте, опір води ускладнює руху, і його подолання призводить до більш швидкому, ніж на суші, розвитку сили, різних м'язових груп.

Гідроаеробіка особливо корисна тим, хто прагне схуднути.

Систематичне виконання фізичних вправ у воді нормалізує діяльність нервової та серцево-судинної системи, знімає зайву збудливість, покращує сон.

Йога. Слово «йога» в перекладі з давньоіндійської мови означає «союз, з'єднання, зв'язок, єднання, гармонія» [9, 29].

Філософи – матеріалісти трактують цей термін як єднання, гармонію фізичного і психологічного стану людини, як гармонію повного фізичного здоров'я і духовної краси людини.

Вправи, засновані на розумінні не тільки фізичних, а й духовних, моральних правил удосконалення особистості, – це і є система йоги.

Відомо безліч їх різновидів, розділів, вправ – хатха – йога, раджа – йога, бхаггі – йога, тантра – йога. Найбільш важливі для розуміння на початковому етапі освоєння йоги Пранаяма – основні дихальні вправи і Санкхья – філософська основа йоги, а знамениті асани йоги – це не просто прийняття різних хитромудрих поз і розслаблення, а справжня складна техніка контролю над тілом і концентрація уваги на ньому.

Стретчінг – розтягування, включає в себе комплекс поз, що сприяють підвищенню еластичності різних м'язових груп. Для правильного виконання вправ стретчинга слід дотримуватися наступних вимог: перш ніж виконати вправу, треба знати, яку конкретну групу м'язів воно допомагає розтягувати; всі рухи повинні перебувати в певних межах індивідуального діапазону рухливості суглобів, спочатку слід застосовувати «легкий стретчинг»; при положенні суглоба в крайньому розігнутому, зігнутому, відведеному або наведеному положенні не показується, розтягувати зв'язки і м'язи тільки за рахунок статичного тиску, перебуваючи в нерухомому стані; в процесі виконання вправ дихати спокійно і ритмічно; при появі гострих больових відчуттів припиняти виконання вправи. Цей вид гімнастики широко використовується як допоміжний засіб у різних видах спорту.

Шейпінг – ефективний засіб для зміцнення здоров'я і вдосконалення статури людей різного віку. Він об'єднує у собі вправи аеробіки та атлетичної гімнастики. Має велику популярність серед жінок. При заняттях шейпінгом інтенсивність фізичного навантаження дозується строго індивідуально. Для шейпінгу характерний суворий лікарський контроль за станом фізичного розвитку та функціональної підготовленості за допомогою сучасної електронної апаратури. Отримує широке поширення серед дітей.

Останнім часом набули популярності зарубіжні системи фізичних вправ різної спрямованості. Найбільшого поширення набула система силових вправ, яку в нашій країні назвали атлетичною гімнастикою. Вона має як змагальний варіант, так і оздоровчо-коригуючий.

Ритмічна гімнастика загальнодоступна і високоефективна. Музичний ритм, танцювальне виконання організують руху, підвищують настрій займаються, викликають позитивні емоції. Підбір вправ може акцентувати спрямованість комплексів на розвиток витривалості, силової підготовленості, поліпшення гнучкості, пластичності. Ритмічна гімнастика – ефективний засіб оздоровлення, підвищення функціональних можливостей, корекції фізичного розвитку і статури.

До модифікації ритмічної гімнастики відноситься «бодіденс». Ця програма фізичних вправ здійснюється під девізом – «Танцюй, відпочивай і будь красива!» Її зміст: тренування різних м'язових груп за допомогою простих танцювальних рухів на тлі емоційного музичного супроводу [8, 34].

Останнім часом стало збільшуватися число груп, що займаються шейпінгом. Ця система, по суті справи, поєднує ритмічну і атлетичну гімнастику, але силових вправ віддається деяку перевагу. В основному заняття шейпінгом спрямовані на корекцію фігури і поліпшення функціонального стану організму, разом з тим це і активний відпочинок. Менш поширена система спеціальних вправ, що носить назву «стретчинг». Ці вправи спрямовані головним чином на розтягування м'язів і підвищення рухливості суглобів, значне поліпшення гнучкості. «Стретчінг» застосовується як відновлювальне і разміночном засіб. Повільне, спокійне виконання вправ сприяє зняттю нервово-емоційних напружень, активному відпочинку.

В особливу групу виділено східні системи фізичних вправ. Найбільшою популярністю тут користуються елементи з у-шу, йоги, карате, а також система обмеженого впливу цигун. Є й системи локального впливу – системи дихальних вправ, розроблені різними авторами, коригуючі вправи для мікромишц очей і т. д.

Один з різновидів китайських систем фізичної підготовки і самозахисту у-шу містить у собі вправи