+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
сприяє поліпшенню і нормалізації обмінних процесів, підвищення захисних сил, створює умови для відходження каменів, нормалізації сечовивідної функції. У методиці лікувальної фізкультури використовуються загальнорозвиваючі вправи, спеціальні для м'язів черевного преса, що створюють коливання внутрішньоутробного тиску і сприяють виведенню каменів, дихальні особливо з акцентом на діафрагмальне дихання, біг, підскоки і різні варіанти ходьби (з високим підніманням колін), вправи з різкими змінами тулуба, що викликає переміщення органів черевної порожнини, стимулює перистальтику сечоводів і сприяє їх розтягуванню; рухливі ігри з включенням підскакувань, стрибків і струсів тіла. Рівень фізичного навантаження під час спеціальних занять – середній, вище середнього, тому діти повинні бути поступово підготовлені до такої навантаженні. Перед заняттям доцільні введення спазмолітичних засобів, прийом мінеральної води.
Приклади фізичних вправ при дрібних каменях сечоводів:
1. Ходьба з високим підніманням колін. Ходьба на носках, п'ятах, ходьба з руками за головою.
2. Ходьба навприсяд, руки на поясі або на колінах.
3. Стоячи, руки вздовж тулуба. Підняти руки вгору з одночасним різким відведенням ноги вбік – вдих. Повернення у вихідне положення – видих.
4. Стоячи, руки в сторони. Різкі повороти тулуба вправо, вліво.
5. Стоячи, ноги на ширині плечей – вдих. Нахил тулуба до правого коліна – видих. Повернення у вихідне положення, до лівого коліна.
6. Стоячи, потягнутися вгору – вдих, розслабитися, впустити кисті, лікті, плечі – видих.
7. Лежачи на спині – почергове згинання та розгинання ніг в колінних і тазостегнових суглобах.
8. Лежачи на спині – почергове згинання ніг з підтягуванням коліна до живота.
9. Лежачи на спині – ноги підняті вперед з опорою п'ятами на гімнастичну стінку, під областю тазу покладено валик або подушка. Згинання ніг по черзі і разом з підтягуванням коліна до грудей.
10. З вихідного положення лежачи на спині. Підняти таз – вдих, повернення в вихідне положення – видих.
11. Лежачи на спині – підведення тазу з одночасним розведенням ніг в сторони – вдих, повернення в вихідне положення – видих.
12. Лежачи на спині. Розслаблення. Вправа в діафрагмальному диханні.
13. З вихідного положення лежачи на спині біля гімнастичної стінки перекид назад, при цьому намагатися дотягнутися шкарпетками ніг до килимка за головою.
14. Лежачи на здоровому боці – вдих. Зігнути ногу на хворому боці, підтягнути її до живота – видих.
15. Лежачи на боці – відведення прямої ноги назад – вдих і вперед – видих.
16. Стоячи рачки – вдих, підняти таз, розгинаючи коліна, – видих.
17. Стоячи біля гімнастичної стінки, руки хватом на рівні плечей. Спокійне дихання.
18. Підведення на носках з посиленим опусканням на п'яти, викликаючи струсу тіла.
19. У тому ж вихідному положенні – відведення прямої ноги в сторону з одночасним підскоком, то ж – в інший бік.
20. Стоячи підскоки на одній і на обох ногах по черзі [3, 48].
Одним з моментів профілактики є загартовування і дієта. Рекомендуються ранкова гігієнічна гімнастика, вправи зі скакалкою, комплекси для зміцнення м'язів живота і спини, а також їзда на велосипеді, тривалі пішохідні прогулянки, сауна (баня), вібраційний масаж області попереку, гіпертермічних ванни (38-40 0С, тривалістю 5-10 хв).
4.3 Нефроптоз
Нефроптоз – опущення нирки. Нефроптоз часто є результатом травми – удару в поперекову область, удару її при падінні, різкого струсу тіла при падінні, сильного струсу черевних м'язів при надмірному фізичному напруженні. Всі ці моменти можуть викликати значний зсув нирки внаслідок порушення цілості околопочечной фасцій і їх фіброзних перемичок.
При нефроптозі виникають больові, диспептичні і нервові розлади, порушення функції сусідніх органів, знижується працездатність.
Поряд з ЛФК (необхідно виконувати спеціальний комплекс вправ лежачи на спині) на кушетці з піднятим ізножья проводиться масаж спини, живота, стегон. Приблизний комплекс лікувальної гімнастики показано в додатку 1.
4.4 Лікувальна фізкультура при шкірних захворюваннях
Шкіра як анатомо-фізіологічна частина цілісного організму, є органом, який виконує ряд важливих фізіологічних функцій. Вона захищає організм від різних шкідливих впливів зовнішнього середовища, бере участь у процесі терморегуляції і в регуляції загального обміну речовин в організмі. Важливою є і секреторна функція шкіри (робота сальних і потових залоз). Шкіра, крім того, являє собою велике рецепторне поле, сприймає ззовні і передає в ЦНС цілий ряд відчуттів.
Червоний вовчак
Хвороба проявляється у двох основних формах. Одна з них (дискоїдний) характеризується змінами шкіри обличчя, рідше – шкіри волосистої частини голови, верхньої частини грудей, спини, пальців. Інша форма (системна) пов'язана з ураженням внутрішніх органів. При системному червоному вовчаку в основному уражається сполучна тканина. Показаний масаж, ЛГ, прогулянки, помірні фізичні навантаження і ін. Масаж проводиться з підігрітим масажним маслом в період ремісії. Показаний також ручний масаж у ванні, щітками (периферичних відділів, менш уражених) та гідромасаж. Не рекомендуються сауна, УФО (ультрафіолетове опромінення), переохолодження.
ЛГ складається з загальнорозвиваючих, дихальних вправ, вправ з гімнастичною палицею, гумовим еластичним бинтом в положенні сидячи, стоячи і лежачи (якщо виражений суглобовий синдром).
Склеродермія
Це захворювання сполучної тканини. Характеризується її ущільненням, що проявляється переважно на шкірі.
При даній хворобі застосовують масаж, ЛГ, фізіотерапію, дозовану ходьбу, лижні прогулянки, дієтотерапія, вітамінізація, різні мазі [5, 84].
Висновки
В даний час встановлено, що оптимальна рухова активність впливає стимулюючим чином на функції центральної нервової системи та психічну діяльність дитини.
У зв'язку з введенням досить важких тестів і високих нормативів оцінки фізичної підготовленості дітей, 4-х годин занять на тиждень фізичними вправами недостатньо. Окрім занять у загальних і спеціальних медичних групах з фізвиховання необхідні самостійні заняття фізичними вправами.
Самостійні заняття повинні бути обов'язковою складовою частиною здорового способу життя дітей. Вони заповнюють дефіцит рухової активності і сприяють більш ефективній підготовці до складання державних тестів і нормативів.
Фізична культура і спорт – засоби творення гармонійно розвиненої особистості. Вони допомагають зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягнення поставленої мети, підвищують працездатність, дозволяють втиснути в рамки короткого дня виконання всіх намічених справ, виробляють потребу в здоровому способі життя.
Сьогодні потрібно удосконалювати нетрадиційні та застосовувати нові форми і методи проведення масової оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи. Фахівці, що виходять зі стін ВУЗу, повинні бути підготовлені до пропаганди та розвитку фізичної культури і спорту у трудовій діяльності, глибоко розуміти їх позитивний вплив на економічні показники виробництва.
Всебічний розвиток фізичних здібностей у дитини, професійно-прикладна фізична підготовка стають необхідними умовами ефективної трудової діяльності, його творчої участі в суспільному виробництві. Сьогодні потрібно удосконалювати нетрадиційні та впроваджувати нові форми і методи проведення оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи.
Список використаних джерел:
1. Козєтов І. Методика використання нестандартного обладнання на уроках фізкультури // Фізичне виховання в школі. – 2002.
2. Лечебная физическая культура: Справочник. / Под ред. В. А. Епифанова. – М. : Медицина, 2003.
3. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры. – М. : ФиС, 1999.
4. Методика физического воспитания школьников /Под ред. Г. Б. Мейксона, Л. Е. Любомирского. – М. : Просвещение, 2001.
5 Минаев Б. Н., Шиян Б. М. Основы методики физического воспитания школьников. М., 2002.
6. Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій. Навч. посібник. – Львів: Світ, 1993. – 119 с.
7. Сенсорні механізми у правління точнісними рухами людини. За ред. Роєного А. С. – Харків, 2001.
8. Сінчаєвськйй С. М. Фізичне виховання школярів (теоретична підготовка) // Фізичне виховання в школі, 2003.
9. Уилмор Дж. Х., Костилл Д. Л. Физиология спорта и двигательной активности. -Київ: Олімпійська література, 2001.
10. Фізіологія людини (За ред. Кучерова І. С. та ін.). – К. : Вища школа, 2003.
11. Формування здорового способу життя: Навч. посібник /За ред. О. Яременко. – К., 2000.
12. Чорнобай І. Валеологія та фізична культура. //Початкова школа. – 1998.
13. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1998.
14. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч. 1. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2001.
15. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина (Под ред. Денисова И. Н.). – М. : ГЭОТАР Медицина, 1999.
16. Экология, здоровье, спорт. Под ред. Агаджаняна Н. А., Полатайко Ю. А. – Ив. -Франковск -Москва: Пласт, 2002.
Додаток 1
Комплекс лікувальної гімнастики