Методи механізму забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом

Для визначення заходів адміністративного примусу у діяльності суб’єктів забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом маємо виходити з нормативно встановлених прав (повноважень) даного органу.

Проаналізувавши положення законодавства до заходів адміністративного примусу щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом у діяльності ДАІ необхідно віднести: 1) вимогу припинити протиправну поведінку; 2) перевірку документів, що посвідчують особу; документації, що свідчить про дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони довкілля; 3) адміністративне затримання; 4) доставлення порушника; 5) особистий огляд; 6) огляд речей, вантажів, багажу, транспортних засобів; 7) вилучення речей і документів; 8) накладення адміністративних стягнень, передбачених КУАП; 9) внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; 10) давання обов’язкових до виконання приписів про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 11) тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти (блокування районів місцевості, окремих споруд та об’єктів) ; 12) обмеження (заборону) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; 13) зупинку транспортних засобів; 14) відсторонення водіїв від керування транспортними засобами і огляд їх на стан сп’яніння; 15) заборону експлуатації транспортних засобів; 16) заборону встановлення та експлуатацію технічних засобів регулювання дорожнього руху, кіосків, панно, рекламоносїїв, плакатів, транспарантів, що не відповідають вимогам правил, норм та стандартів з безпеки дорожнього руху; 17) затримання і доставлення транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках; 18) обмеження і заборону на проведення ремонтно-будівельних та інших робіт на вулицях і шляхах; 19) використання транспортних засобів, а також засобів зв’язку, які належать підприємствам, установам, організаціям.

До заходів адміністративного примусу у діяльності Укртрансінспекції, виходячи зі змісту п. 6 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, можна віднести: 1) накладення адміністративних стягнень, передбачених КУАП; 2) зупинку транспортних засобів; 3) застосування фінансових санкцій; 4) винесення припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт; 5) безперешкодне відвідування суб’єктів господарювання; 6) вжиття заходів до обмеження надання суб’єктом господарювання певних послуг (виконання робіт) ; 7) прийняття рішення щодо введення обмежень у русі, вирубки дерев або інших зелених насаджень у смузі відведення автомобільної дороги загального користування; 8) прийняття рішення щодо демонтування технічних засобів та рекламоносіїв, що встановлені в межах смуги відведення автомобільної дороги з порушенням вимог законодавства; 9) встановлення сезонних обмежень на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами.

 

 

Таким чином, під методами забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом необхідно розуміти сукупність різноманітних способів, прийомів та засобів здійснення безпосереднього й цілеспрямованого впливу суб’єктів забезпечення безпеки пасажирських перевезень на загрози, що можуть виникати у зв’язку зі здійсненням вказаних перевезень.

Сукупність методів забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом у різних суб’єктів відрізняється. Можливість застосування тих або інших методів залежить від правового положення останніх і визначається для кожного суб’єкта окремо його компетенцією. Обсяг компетенції, поряд із правами, обов’язками, відповідальністю й іншими елементами правового статусу, встановлює види і характер методів, які використовуються для реалізації функцій і досягнення цілей, що стоять перед конкретними суб’єктами забезпечення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом.