Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методи збирання первинної соціологічної інформації

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

багатьох місяців блукав з ними країною.

Спостереження бувають систематичні, які проводяться за заздалегідь суворо розробленим планом вивчення об’єкта протягом певного часу, і не систематичними (короткочасними), коли вони проводяться іншими способами (за документами, за допомогою опитувань і т. д.).

Спостереження називається надійним, якщо, будучи повтореним в тих же умовах, з тим же об’єктом, воно зможе дати попередній результат незалежно від того, ким спостереження повторюється – першим спостерігачем або будь-ким іншим.

 

13.5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації

 

Соціальний експеримент – це засіб отримання інформації про кількісні і якісні зміни показників діяльності і поведінки об’єкта внаслідок дії на нього певних факторів, якими можна управляти. Основна мета проведення експерименту – перевірити ті чи інші гіпотези, результати яких мають прямий вихід в практику, на різноманітні управлінські рішення.

Види експерименту.

За характером експериментальної ситуації виділяють польові та лабораторні. У польовому експерименті об’єкт (група) знаходиться в природних умовах свого функціонування (наприклад, бригада в період роботи). При цьому члени бригади можуть знати про те, що вони беруть участь в експерименті.

В лабораторному експерименті експериментальна ситуація, а часто і самі експериментальні групи формуються штучно. Члени групи, як правило, знають про експеримент.

За логічною структурою доказу гіпотез розрізняють лінійний і паралельні експерименти. Лінійний експеримент характеризується тим, що аналізується та ж сама група, оскільки вона є і контрольною (її первинний стан), і експериментальною (її стан після зміни однієї чи декількох характеристик).

В паралельному експерименті беруть участь дві групи: контрольна і експериментальна і в яких доказ здійснюється одночасним порівнянням стану двох об’єктів (експериментального і контрольного). Прикладом такого експерименту можуть бути досліди професора Е. Мейо (1924-1936 рр.).

Захарактеромоб’єктаекспериментподіляєтьсяна:економічні,педагогічні,правові,естетичні,

соціально-психологічні та інші.

За специфікою поставлених завдань розрізняють науково-дослідні та прикладні експерименти. За характером експериментальних ситуацій – контрольовані і неконтрольовані.

Орієнтуючі експерименти досліджують мало відомі ситуації, ставлять нові проблеми, задають напрям теоретичним пошукам. Вони є підґрунтям нових гіпотез. Критичні експерименти застосовують щодо перевірки гіпотез. Вони переводять знання із вірогідного в достовірне.

 

13.6. Метод експертної оцінки

 

Для його проведення як способу збирання необхідних даних насамперед формується група добре інформованих осіб, яка вибирається за такими ознаками:

професійний статус (посада, професіоналізм, висока кваліфікація, наукова ступінь і вчене звання, стаж роботи тощо);

результати їх тестування (з урахуванням оцінки їх попередньої діяльності як експертів), а також атестації їх колегами, врахування громадської думки, іміджу у даній сфері суспільного життя.

Основний робочий інструментарій експертних опитувань – анкета або бланк-інтерв’ю. Метод експертних оцінок може мати різні форми – від заочного індивідуального опитування за допомогою анонімної анкети до відкритої дискусії, обміну думками, особливо щодо прогнозних оцінок певного явища, строку здійснення того чи іншого проекту.

 

13.7. Соціометричне опитування

 

Соціометричне опитування можна проводити у групах, члени яких мають досвід спілкування не менше як 6

місяців, тобто протягом часу, необхідного для досягнення “спрацьованості” групи.

При підготовці до використання цього методу необхідно виробити соціометричний критерій, тобто запитання,

які задають усім членам групи з метою з’ясування характеру взаємин між ними.

Соціометричні критерії поділяють на два основні класи: комунікативні і гностичні.

Комунікативні критерії використовують для того, щоб виміряти реальні або уявні стосунки в групі, з’ясувати як кожний член групи бачить своє безпосереднє оточення.

Гностичні критерії призначені для набуття уявлень людини щодо її ролі, позиції в групі, а також для з’ясування того, хто, на її думку, обере кого для спільного вирішення певного завдання, хто – нехтує. Приклад комунікативного критерію: “Кого б Ви обрали своїм бригадиром ?”. Агностичний варіант звучить так: “Хто з вашої бригади, на Вашу думку, хотів би обрати Вас бригадиром ?”. Існують і заперечні критерії, які фіксують негативне ставлення однієї людини до іншої.

У соціометрії поширені й дихотомічні критерії, що дають змогу точніше з’ясувати взаємини в малій групі. Наприклад: “Кого з членів Вашої бригади Ви б обрали бригадиром (позитивна частина критерію), а кого б не обрали ?” (заперечна частина критерію).

Ще один різновид соціометричних критеріїв – критерії ранжування. Наприклад, “Вкажіть по порядку, з ким із членів Вашого колективу Ви хотіли б створити мале підприємство в першу чергу, в другу, в третю і т. д”.

При соціометричному опитуванні кожному члену якого опитують, дається соціометрична картка і список членів групи, де проводиться соціометрія. Прізвище членів групи шифрується.

Поряд з позитивами соціометрії слід звернути увагу і на обмеженість її як методу збирання інформації. Ця обмеженість соціометрії полягає в тому, що вона фіксує не об’єктивні відносини, а відображення останніх у свідомості їх носіїв.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Радугин А. А., Радугин К. А. Социология: Курс лекций. – М.: Центр, 1995. – 244 с.

2. Пічі В. М. Соціологія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: “Каравела”,

2000.- 248 с.

3. Андреенков В. Г., Довинов В. Д., Гайдас В. П. Методы сбора информации в социологических

исследованиях. – М.: Наука, 1988. – 220 с.

4. Соціологія / В. Г. Городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева та ін. / За ред. В. Г. Городяненка. – К.:

“Академія”, 1999. – 384 с.

5. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 6. – Львів, 1996.

6. Соціологія/ Піча В. М., Семашко О. М., Черниш Н. Й. та ін. /За ред В. М. Пічі – К.: Заповіт, 1996. – 344 с.

7. Тихомирова Є. Б. Основи соціології.: Навч. посібник – К.: ІЗМН, 1996. – 312 с.

8. Соціологія: Навчальний посібник. /Упорядник П. П. Марчук. – Тернопіль: Астон, 1998. – 300 с.

9. Вербець В. В. Методологія та методика соціологічних досліджень (ч. 1). – Острог: Інститут соціальних

досліджень “Острозька академія”, 2001. – 185 с.

10. 10. Соціологія / В. Г. Городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева та ін. / За ред. В. Г. Городяненка. – К.:

“Академія”, 2002. – 560 с.

 

Теми рефератів

 

1. Контент – аналіз як метод соціологічного дослідження: поняття, процедура, техніка.

2. Застосування аналізу документів у практиці соціологічних досліджень: історичний огляд.

3. Проблема вірогідності документальної інформації та шляхи її вирішення.

4. Специфіка спостережень як методу збору первинної соціологічної інформації.

5. Проблема надійності даних опитування та шляхи її вирішення.

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. У чому полягає специфіка опитування як методу первинної соціологічної інформації?

2. Охарактеризуйте види соціологічного опитування.

3. Чому анкетування є одним з найпоширеніших видів соціологічного опитування?

4. У чому полягають переваги і недоліки роздаткового, пошукового, друкованого у пресі анкетування?

5. Охарактеризуйте переваги і недоліки соціологічного інтерв’ю.

6. За яких умов застосовують у соціології експертне опитування?

7. У чому суть та особливості соціологічного опитування?

8. Що означає термін “метод”?

9. Перелічіть основні методи конкретно – соціологічних досліджень.

10. Назвіть різновиди опитування у соціології.

11. Назвіть приклади відкритих питань анкети.

12. Назвіть приклади закритих питань анкети.

13. Коли і в яких випадках використовується метод опитування? Наведіть приклад.

14. Які методи конкретно – соціологічних досліджень соціологія запозичила з природничих наук? Назвіть і

опишіть їх.

15. Дайте характеристику метода аналізу документів в соціології.

16. Поясніть, яке значення для молодого спеціаліста мають:

a. значення теоретичної соціології;

b. уміння і навички проведення конкретно – соціологічного дослідження.

17. Метод експертної оцінки.

18. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації.

 

План семінарського заняття

 

Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації

 

1. Характеристика методів збирання соціологічної інформації.

2. Соціологічне опитування. Види опитування.

3. Метод спостереження: сутність, особливості та види.

4. Метод аналізу документів.

5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації.

6. Метод експертної оцінки.

7. Соціометричне опитування.

 

Фото Капча