Методичні основи розробки бізнес-плану заснування підприємництва

технічних, технологічних чи організаційних основ, завдяки яким новий товар набуває певних споживчих властивостей;

оригінальності і привабливості оформлення (дизайну), марочної назви, упаковки чи розфасовки товару.

До товарного підкріплення належать додаткові послуги, аксесуари та інші вигоди – наприклад: доставка до споживача та монтаж; гарантія обслуговування і усунення недоліків впродовж певного часу експлуатації; повернення грошей за неякісний товар; засоби для кращого зберігання і обслуговування товару…

Задум товару і його реальне виконання студент зобов’язаний узгодити з керівником курсової роботи. Пошук ідеї (задуму) товару можна полегшити, користуючись такою схемою:

а) виділення одного або декількох найбільш знайомих сегментів ринку – груп споживачів з аналогічними потребами (водії автомобілів, продавці на міському ринку, власники міського житла, будівельно-монтажні організації тощо);

б) аналіз недоліків або труднощів, з якими стикаються споживачі обраного сегменту, на основі власних спостережень і/або опитування (наприклад, одна з неприємних турбот для власників житла – внесення плати за комунальні послуги);

в) продумати можливі варіанти усунення виявлених недоліків, труднощів, неприємних ситуацій тощо (наприклад, послуги агентів з комунальних розрахунків вдома, застосування кредитних карток чи інше).

В пошуку товарного задуму може допомогти спосіб порівняння обставин з кращими аналогами. Наприклад, яких елементів домашнього комфорту позбувається людина, коли вирушає в туристичну подорож (диверсифікація туристичних послуг), коли бізнесмен проживає в готелі (диверсифікація готельних послуг), коли механізатор працює в полі …? Чим відрізняється обслуговування в наших кафе і в “Мак-Дональдз”, прокладання інженерних комунікацій вітчизняними і передовими зарубіжними фірмами…? Якщо діти зазвичай люблять “копіювати” дорослих, то які іграшки і забави можна запропонувати для задоволення їх потреб?

Приклад характеристики товару

1.Товарний задум. Як свідчать спостереження, при експлуатації пасажирського автотранспорту, в т.ч. власних легковаговиків, виникають труднощі, пов’язані з прибиранням салонів – особливо з чищенням м’яких крісел і килимового покриття. Зазвичай таке прибирання здійснюється водіями автотранспорту при появі вільного часу і в “польових” умовах: на автостоянці чи обочині дороги, на дачній ділянці чи подвір’ї. Таким чином, є потреба в портативних технічних засобах, які полегшують очищення тканинного покриття в автосалонах в “польових” умовах (незалежно від наявності доступу до електромережі).

2.Товар в реальному виконанні. Для очищення м’яких меблів і килимового покриття автосалону в “польових” умовах можуть застосовуватися портативні автомобільні щітки-порохотяги (далі АЩП) з електроживленням від бортового акумулятора.

Технічною основою реального виконання таких АЩП може бути модернізація щітки-порохотяга для прибирання квартири (живлення від загальної електромережі), яка виготовляється ВАТ “Електроприлад”, – шляхом заміни електродвигуна змінного струму на двигун з електроживленням від автомобільного акумулятора та зміни конструкції корпусу для зручного кріплення і перевезення в автомобілі.

Товарне підкріплення: а) використання марки ВАТ “Електроприлад” на договірних засадах (франшиза); б) гарантія безвідмовної експлуатації впродовж двох років (при відсутності механічних пошкоджень) з правом заміни на новий.

Конкурентна ситуація: на вітчизняному ринку товар аналогічного призначення відсутній.

 

 

В маркетинговому плані визначаються:

а) чіткі межі сегменту ринку;

б) орієнтовний попит (ємність ринку);

в) ціна і цінова політика;

г) маркетингова стратегія;

д) канали розподілу товарів і стимулювання збуту.

При маркетинговому плануванні рекомендується скористатися відповідним підручником – зокрема, Ф. Котлера “Основи маркетингу”.

Попит на нові товари можна визначити орієнтовно за такою формулою:

 

де g – річна потреба одного споживача, в товарних (натуральних) одиницях;

п – чисельність потенційних споживачів;

 – частка ринку (питома вага потенційних споживачів), яку може здобути новостворене підприємство (для початку   0,3).

При визначенні потреби в товарах тривалого користування необхідно врахувати раціональний термін їх експлуатації (Т). Якщо, наприклад, термін експлуатації дверей вхідних Т 10 років, то річна потреба споживача (сім’ї) g = 1/10.

При визначенні ціни нового товару необхідно враховувати інтереси виробника і споживача. З огляду виробника ціна (Ц) має перевищувати собівартість нового товару (С) і забезпечувати поміркований рівень рентабельності (r), тобто:

 ,

де r – рентабельність (прибутковість) продукції у відсотках її собівартості       (r = 5…20%).

Ціну можна вважати прийнятною для споживача, а товар конкурентноспроможним за такої умови:

 ,

де Ц(а)  ціна товару-аналога, грн.;

     Кя  коефіцієнт підвищення якості нового товару (як правило Кя<1,2);

     β  коефіцієнт винагороди за якість (боніфікації). β = 0,5…0,7.

В свою чергу:

 ,

де kj  відносне покращання j-ого показника споживчих властивостей;

    γj  значимість j-ого показника (γj = 1,0) за експертними оцінками.

Показник Кя визначається в табличній формі (див. приклад).

Для товарів тривалого користування (особливо, для побутової техніки, підйомно-транспортних машин, технологічного устаткування тощо) досконалішим є визначення ціни з умови їх конкурентоспроможності :

 

або  ,

де Кк – коефіцієнт конкурентоспроможності нового товару; Ц(с)н, Ц(с)к –ціна споживання нового товару і товару-конкурента, грн/од. корисності.

Враховуючи значення ціни споживання (питомих витрат на одиницю корисності), остання нерівність набуває такого виду:

 ,

де B(pv)н i B(pv)к – теперішня вартість  експлуатаційних витрат за весь термін служби (Т) відповідно для нового