такі чинники: а) вищі рівні майнової відповідальності поки що в Україні не мають адекватної підвищеної довіри з боку кредиторів і партнерів; б) ризик втрати власного майна є надзвичайно високим в нестабільних умовах України; в) в інших формах ГТ ускладнюються проблеми передачі засновниками майнових прав іншим особам.
Пошук
Методичні основи розробки бізнес-плану заснування підприємництва
Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
Пошук партнерів (інших засновників) ТзОВ планується поміж осіб, які мають справу, або принаймні досвід роботи в мережі торгівлі автозапчастинами чи/і автостоянок. В перспективі ТзОВ може об’єднатися з підприємством-лідером на ринку автомобільних частин і косметики, утворивши спільне підприємство.
В Установчому договорі ТзОВ передбачається участь в прибутках засновників пропорційно внескам в Статутний фонд, а також комісійна платня за реалізацію продукції (або маркетингова премія) у відсотках відповідних доходів.
5. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН
До основних питань виробничого плану відносяться:
виробнича кооперація;
планові обсяги виробництва;
необхідні виробничі ресурси;
планові виробничі витрати (собівартість продукції).
Розглядаючи питання кооперації, необхідно визначити, які компоненти нового товару і в кого будуть купуватися, а що буде виконуватись силами підприємства. При цьому необхідно враховувати: можливості і доцільність придбання відповідного устаткування, якість компонентів і надійність постачальника, наявність вітчизняної сировини тощо.
Обсяги виробництва. Можна вважати, що впродовж освоєння нової продукції обсяги виробництва в натуральному виражені будуть зростати щомісячно рівномірними темпами до досягнення величини попиту, визначеної в маркетинговому плані. За такої умови випуск продукції в t-му місяці від початку виробництва складатиме:
,
де N(n) - випуск продукції в кінці періоду освоєння продукції, що відповідає попиту (див. розд. 3), ф. од./міс.; Т термін освоєння нової продукції (розгортання виробництва), міс.
У вартісному виражені (в гуртових цінах) обсяг виробництва і реалізації продукції в t-му періоді:
,
де Ц гуртова ціна одиниці товару.
Після розгортання виробництва і освоєння ринку річного обсягу продукції в гуртових цінах становитимуть:
,
Виробничі ресурси (трудові і матеріальні).
Чисельність необхідних працівників можна визначити одним із способів залежно від наявності інформації (трудомісткості продукції, кількості робочих місць, обсягів виробництва і виробітки на одного працівника). При відомих обсягах виробництва орієнтована чисельність персоналу (Чп) визначається з такого відношення:
,
де q – середньостатистична продуктивність праці (виробіток товарної чи валової продукції на 1 працівника) в аналогічних виробництвах з врахуванням питомої ваги купованих компонентів (виробів комплектації) в готових товарах (q=12…20 тис. грн./люд.).
Виробничі витрати і відповідно, собівартість одиниці продукції суттєво змінюються впродовж освоєння продукції виробництва. Зазвичай в промисловості собівартість перших виробів (С0) приблизно в 1,5 рази більша, ніж після освоєння виробництва (Сп). Якщо вважати, що собівартість одиниці продукції в t-му місяці освоєння продукції становитиме:
,
де С0 і Сп – собівартість одиниці продукції на початку і в кінці циклу освоєння
(С0 = 1,4…1,8Сп), грн./ф.од.;
Т0 – тривалість циклу освоєння виробництва продукції, міс.
Собівартість виробу при налагодженому виробництві (Сп) може визначатися в бізнес-плануванні одним з таких способів.
1.З орієнтацією на досягнення бажаної рентабельності (r =10…30 %)
, або ,
2.Враховуючи питому вагу матеріалів і зарплату в собівартості продукції аналогічних виробництв (= 0,5…0,8)
,
де М – витрати на основні матеріали, сировину, напівфабрикати і куповані вироби (надалі матеріали), грн./ф. од.; З – видатки на оплату праці з відрахуваннями в позабюджетні фонди, грн./ф.од.
В свою чергу:
,
,
де mі і ці – відповідно кількість і ціна і-го матеріалу з розрахунку на одиницю продукції; середня місячна зарплата працівника відповідної галузі ( =150…250 грн/міс.); к доплати працівникам (10…20 %) і відрахування в позабюджетні фонди (37,5 %).
При визначені собівартості продукції першим способом необхідно, окрім розрахунку видатків на зарплату за наведеною формулою, розрахувати окремо орієнтовану витрати на матеріали так:
,
де м – питома вага витрат на матеріали в собівартості аналогічної продукції ( =0.4…0,6).
Валові витрати підприємства (повна собівартість валової продукції) в t-му періоді:
.
Потреба в основних засобах визначається за відповідними групами амортизації.
І група споруди, будівельні та інші складові пасивної частини (за нормою річної амортизації На = 5%).
,
де b – середня вартість 1 м2 виробничої площі (b = 500…600 грн/м2); S – середня площа з розрахунку на одне робоче місце в промисловості (S = 6…12 м2); відношення вартості споруд та інших складових пасивної частини до вартості будівель ( = 0,15…0,3); кількість робочих змін (n =1,2).
ІІ група – прилади, офісне обладнання тощо (На = 25%).
,
де b(п) – вартість офісного обладнання, транспортних засобів тощо з розрахунку на 1 керівника (b(п) = 4…5 тис. грн.); Чк – чисельність управлінського персоналу, люд.; відношення вартості приладів та інших засобів до вартості устаткування ( = 0,1…0,15).
В загальній чисельності працюючих управлінський персонал і спеціалісти, як правило, становлять ≤ 15%.
ІІІ група – машини, знаряддя праці, устаткування (На = 15%).
,
де ф – середня вартість машин і устаткування на робочому місці