Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Топографічне креслення” студентами напряму 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій” професійного спрямування „Землевпорядкування та кадастр” та „Геоінформаційні системи і технології”

Роботу слід виконати чорною тушшю на форматці встановлених розмірів із розграфленою олівцем сіткою для букв. Сітку необхідно накреслити за допомогою синусної лінійки, при цьому треба пам’ятати, що шрифт похилий (1:3). При виконанні завдання дотримуються симетрії відносно рамки і відносно рядків. Відступивши 10 мм від верхньої лінії рамки, викреслити в алфавітному порядку прописні букви висотою 8 мм. Літери розмістити у двох рядках (відстань між рядками 10 мм). За таким же порядком викреслити і рядкові букви, тільки вже висоту прийняти 6 мм. Відступивши ще 10 мм вниз, розмістити в одному рядку цифри висотою 8 мм. В останньому рядку, на відстані 10 мм від попереднього, написати назви трьох-чотирьох річок (за вибором), прийнявши висоту букв у 8 і 6 мм. Вимоги до роботи: - характерні особливості знаків повинні бути добре виражені і відповідати шрифту із Альбому картографічних шрифтів; - необхідно витримувати рівномірність проміжків між буквами і симетричність в розміщенні навантаження по рядках;

- якість графіки повинна бути достатньою.

Лабораторна робота № 7. Вивчення й викреслювання художнього шрифту і рамки.

Мета роботи: отримання навичок художнього оформлення рамки і заголовка графічного документа..

Для заголовних підписів кадастрових планів, проектів землеустрою, різноманітних карт використовують художній шрифт. Йому притаманна велика різноманітність обрисів букв і оздоблень. Художнім може бути будь-який шрифт, якщо його відповідно прикрасити. Тому багато художніх шрифтів будують на основі картографічних. Для цього буквам можна надати орнаментний рисунок, ввести відповідне штрихування, кольоровий фон, оригінально змінити саму форму літер. Це є справою індивідуального художнього смаку виконавця.

При виконані написів спочатку викреслюють контури букв, потім відтінки, а в останню чергу – внутрішні оздоблення. Порядок викреслювання потрібно добре продумати, для чого попередньо пропонується виконати невеликий ескіз на окремому аркуші.

До розробленого художнього шрифту підбирається відповідна рамка, яка повинна бути виконана у такому ж стилі.

Робота виконується тушшю на форматці встановлених розмірів. Назву шрифту “ХУДОЖНІЙ ШРИФТ” викреслити на відстані 10 мм від верхньої лінії рамки. Побудову букв жожна виконати на основі топографічного напівжирного шрифту у прозорому накресленні висотою 5 мм.

Посередині форматки (45 мм від верхньої лінії рамки) в рядку розміром 20…25 мм виконати розробку, побудову і викреслення ключового слова в назві графічного документа (КАРТА, ПЛАН, ПРОЕКТ, СХЕМА тощо). Варіант побудови художнього шрифту можна вибрати із Альбому шрифтів, навчальних посібників, або розробити самостійно. В контурну основу вибраного шрифту дозволяється вводити різноманітні елементи, які прикрашають букву (орнамент, рисунок або кольоровий фон; штрихування: горизонтальне, вертикальне, похиле; відтінення і оригінальні підсічки). Побудову елементів шрифту виконати спочатку олівцем, а потім – тушшю. Підібрати або розробити до побудованого художнього шрифту відповідну рамку товщиною 5…10 мм, яку розмістити на відстані 20 мм від верхньої і 5 мм від бокових і нижньої ліній рамки форматки. Рамку побудувати у формі вершин, сторони яких мають довжину по 30…35 мм. Вимоги до роботи: - необхідно витримувати рівномірність проміжків між буквами і симетричність в розміщенні навантаження;

- побудована рамка і викреслене ключове слово повинні бути виконані якісно і з художнім смаком.

Лабораторна робота № 8. Вивчення й написання скорописного шрифту.

Мета роботи: вивчення прийомів побудови знаків та отримання навичок у скорописному написанні букв і цифр.

Всі записи в геодезичних польових журналах, обчислювальних відомостях та іншій документації повинні вестись акуратно, чітко, одноманітно, швидко. Для цього використовується скорописний шрифт.

Особливістю його є відсутність потовщень, він простий за рисунком, добре читається і виключає сумніви у розпізнаванні знаків. Скорописний шрифт – не картографічний, а рукописний, тобто його не викреслюють, а пишуть.

При цьому допускається написання букв і цифр близьке до свого почерку. Написання знаків пряме – найбільш зручне при обчислювальних роботах, при цьому не допускається торкання сусідньої букви або цифри. Висота всіх прописних і шести рядкових букв з виступаючими елементами (б, в, д, р, у, ф) повинна бути більше висоти звичайних рядкових літер приблизно у півтора - два рази. За шириною прописні і рядкові букви поділяються на широкі і вузькі. Ширина широких букв рівна їх висоті, а вузьких – половині висоти. Розмір цифр 0 і 1 приймається за основний розмір, всі інші пишуться у півтора рази більше, причому парні цифри пишуться вище рядка, а непарні – нижче. Ширина їх становить 0,5 висоти. Ширину нуля роблять рівною його висоті. Як і у всіх рукописних шрифтах, висота і ширина букв та цифр витримується приблизно, на око.

Завдання слід виконати чорною тушшю на форматці встановлених розмірів. Відступивши 10 мм від верхньої лінії рамки, написати в алфавітному порядку прописні букви висотою 8 мм. Літери розмістити у двох рядках (відстань між всіма рядками – 10 мм). Таким же чином написати і рядкові букви, тільки вже висоту прийняти 6