Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Топографічне креслення” студентами напряму 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій” професійного спрямування „Землевпорядкування та кадастр” та „Геоінформаційні системи і технології”

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

мм. В п’ятому рядку розмістити одну з назв: „Схема теодолітного ходу” або „Журнал технічного нівелювання” (рядкові букви, висота – 6 мм). В останньому рядку написати цифри, один раз за основний розмір прийняти 4 мм (посередині), а два рази – 2мм (по краях). Вимоги до роботи: - букви і цифри повинні бути написані чітко, тонкими лініями і мати правильний рисунок; - необхідно витримувати рівномірність проміжків між знаками і симетричність в розміщенні навантаження.

 
Лабораторна робота № 9. Робота акварельними фарбами
 
Мета роботи: ознайомлення з технікою роботи акварельними фарбами, набуття навичок у зафарбуванні площ методами
лесування і ступеневого зафарбування.
Прийнято виділяти три основні кольори фарб: червоний, синій, жовтий. Інші, похідні кольори можна отримати різними способами, одним з яких є лесування – послідовне зафарбування певної ділянки двома або трьома основними кольорами, в результаті чого отримують новий колір.
Завдання виконується на форматці встановлених розмірів. У верхній частині робочого поля (5 мм від рамки) олівцем побудувати чотири прямокутники розміром 75  25 мм, які розмістити на однакових віддалях між собою. Від верхньої сторони кожного прямокутника вниз, а від нижньої вверх відкласти по 15 мм і на цій відстані провести горизонтальні лінії, які розділять кожний прямокутник на три частини. В четвертому прямокутнику ці горизонтальні лінії необхідно продовжити вправо на 10 мм для отримання ще одного суміжного прямокутника.
Задавши паперу похиле положення, прямокутники обезжирити водою за допомогою пензля і дати йому просохнути. В кожному із перших трьох прямокутників, починаючи зверху вниз, зафарбувати верхню і середню частини одним із основних кольорів. Після висихання зафарбувати уже середню і нижню частини цих прямокутників, але вже іншим кольором. Порядок чергування кольорів довільний. Таким чином, у верхній і нижній частинах кожного прямокутника отримують чисті кольори фарб, а в середній частині в результаті накладання двох кольорів отримують третій колір. В четвертому прямокутнику верхня, нижня і бокова частини зафарбовуються основними кольорами, а середня перекривається трьома фарбами: червоною, жовтою і синьою.
В нижній частині робочого поля олівцем побудувати прямокутник 15  140 мм, який розділити на 7 рівновеликих прямокутників. В отриманих прямокутниках зліва-направо виконати ступеневе (пошарове) зафарбування синьою фарбою слабкої насиченості (в першому прямокутнику – один раз, в другому – два і т.д.). При потребі цю процедуру можна повторити.
Після зафарбування сторони всіх прямокутників у верхній і нижній частині завдання обвести чорною тушшю товщиною 0,2 мм. Вимоги до роботи: - зафарбовані площі повинні розміщуватися точно в межах контурів і мати чистий, рівномірний тон, приємний для зорового сприйняття; - пошарове зафарбування має відрізнятися при переході від одного ступеня до іншого.
Лабораторна робота № 10.
Вивчення умовних знаків топографічних планів та карт.
Мета роботи: вивчення класифікації і правил викреслювання топографічних умовних знаків.
Під умовними знаками розуміють графічні позначення, за допомогою яких на картах і планах показують місцеположення предметів та явищ, а також їх якісні і кількісні характеристики.
До сучасних топографічних знаків висуваються досить високі вимоги: графічна простота, наочність, достатня виразність і відмінність кожного від решти, характеристика основних властивостей відображуваного об’єкта, легке запам’ятовування тощо.
Вітчизняні умовні знаки стандартні, єдині і обов’язкові для всіх установ, організацій та підприємств, які виконують роботи зі створення та оновлення топографічних планів і карт. Умовні знаки, які використовуються на топографічних планах та картах різних масштабів, узгоджені між собою за накресленням і кольором, а розрізняються лише за розмірами, що суттєво полегшує їх використання.
Із метою зручності користування топографічні умовні знаки згруповані у спеціальні таблиці, які випускаються окремими виданнями для кожного масштабу або для групи масштабів.
У таблицях “Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”, введеними в дію з 1.01.2002 р., позначення об’єднані у наступні розділи: геодезичні пункти; будівлі, будинки та їх частини; об’єкти культового, культурного та соціального призначення; об’єкти промислові, комунальні та сільськогосподарського виробництва; залізниці та залізничні споруди; автомобільні та ґрунтові дороги, стежки; гідрографія; рельєф; рослинність; огорожі та ін. Таблицями умовних знаків потрібно вміти користуватись. Таблиці побудовані за визначеною схемою: порядковий номер, назва та характеристика об’єкта; зображення умовного знака із вказівкою розмірів у міліметрах для даного масштабу і пояснювальним написом, якщо він потрібний. В кінці таблиць поміщені приклади сумісного використання деяких позначень, пояснення до умовних знаків і вказівки стосовно їх викреслювання, перелік умовних скорочень, алфавітний покажчик умовних знаків з їх порядковими номерами у таблицях, зразки оформлення рамок планів.
Рисунки знаків у таблицях супроводжуються цифрами, які вказують їх розміри у міліметрах. Якщо наведені дві цифри, то перша характеризує висоту знака, а друга – ширину. Коли ж на рисунку одна цифра, це означає, що висота і ширина знака однакові, а якщо цифра взагалі відсутня, то розміри знака слід приймати по відповідному рисунку у таблиці.
Всі розміри умовних знаків дані для топографічних планів і карт із середнім навантаженням. Вказані розміри можна зменшувати на третину при великому навантаженні змісту (наприклад, для міст) чи при заповненні малих контурів. На планах і картах із незначним контурним навантаженням з метою виділення важливих об’єктів їх умовні знаки можуть бути відповідно збільшені. Із точки зору передачі планових геометричних особливостей об’єктів умовні знаки поділяють на площові (контурні), позамасштабні та лінійні. Для додаткової характеристики об’єктів і передачі їхніх різновидностей площові, позамасштабні і лінійні
Фото Капча