Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Геодезичні прилади” студентами напряму 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій”

 

Рис. 5. Поле зору мікроскопа теодоліта 2Т30

 

Рис. 6. Поле зору мікроскопа теодоліта ОТШ

Оптичні: ТТ4, 2Т2, Theo 010 B, ТБ 1. Особливістю таких теодолітів є оптичний мікрометр за допомогою якого суміщаються протилежні штрихи лімба. Оптичний мікрометр має шкалу від 0 до 10’ з ціною поділки 1” (для ТТ4 до 20’ з ціною поділки 10”). 

Приступати до взяття відліку можна тільки після суміщення штрихів оптичним мікрометром!

При вимірюванні зенітних віддалей (кутів, доповнювальних до 900) деякими теодолітами (наприклад 2Т2, ТТ4) крім того, потрібно елеваційним гвинтом рівня при ВК звести „параболу” і лише тоді брати відлік.

Поле зору теодолітів 2Т2, ТБ 1 та Theo 010 B зображене на рис. 7, 8, 9 відповідно.

2Т2: для взяття відліку, потрібно під числом градусів визначити кількість десятків мінут, а за мікрометром – кількість одиниць мінут та секунд.

ТБ 1: десятки мінут визначаються кількістю інтервалів між числом градусів А (зверху) та А+1800 (знизу). Далі так, як у 2Т2.

 

Рис. 7. Поле зору теодоліта 2Т2 (2Т2А)

 

Рис. 8. Поле зору теодоліта ТБ 1

 

Рис. 9. Поле зору теодоліта Theo 010 B

Для взяття відліку з ТТ4 потрібно оптичним мікрометром ввести в бісектор найближчий штрих лімба. Відлік складається з двох частин, які потрібно додати: 1) градуси та мінути з лімба; 2) мінути та секунди з мікрометра (рис. 10).

 

Рис. 10. Поле зору теодоліта ТТ4

В кінці пари студент повинен мати в зошиті малюнки теодолітів 2Т2 та Theo 010 B з підписаними елементами та малюнки поля зору теодолітів 2Т2, Theo 010 B, ТБ1, ТТ4, ОТШ, Т30 з підписаними відліками.

Примітка: студент не допускається до всіх наступних занять з теодолітами, поки не захистить першу роботу!

 

 

Мета: навчитись центрувати теодоліт за допомогою оптичного центрира та виконувати перевірку центрира.

Основні відомості. Є два способи центрування теодоліта оптичним центриром.

Перший спосіб: 1) дивлячись в оптичний центрир, ставлять штатив з теодолітом приблизно над точкою так, щоб головка штатива була горизонтальною і точка знаходилась в полі зору центрира (чіткість кіл регулюється обертальним рухом центрира, чіткість зображення точки – поступальним); 2) ніжки штатива міцно всаджуються в землю; 3) піднімальними гвинтами точно наводять центр внутрішнього кола на точку; 4) повертають циліндричний рівень по напрямку двох піднімальних гвинтів та ніжками штатива виводять бульбашку на середину; 5) повертають рівень по напрямку третього піднімального гвинта і протилежною ніжкою штатива виводять бульбашку на середину; 6) п. 4) та 5) повторюють, поки бульбашка не буде відхилятись більше як на дві-три поділки; 7) перевірити чи знаходиться центр внутрішнього кола на точці, якщо ні, то піднімальними гвинтами підвести центр кола до точки і ніжками штатива продовжити виведення бульбашки на середину.

Примітка: при неможливості ніжками штативу вивести бульбашку циліндричного рівня на середину (в межах двох-трьох поділок), можна довести в робоче положення піднімальними гвинтами, пам’ятаючи при цьому, що точка трохи зійде з центра внутрішнього кола. Тому після закінчення центрування потрібно оцінити це розходження і вирішити чи достатня точність такого центрування. При необхідності повторити центрування.

Другий спосіб: п. 1)-2) першого способу повторюють; 3) циліндричним рівнем приводять теодоліт в робоче положення; 4) послабити становий гвинт і поступально перемістити теодоліт на штативі до суміщення центра внутрішнього кола центрира із зображенням точки; 5) якщо бульбашка зійшла з середини, тоді знову привести теодоліт в робоче положення; 6) п. 4), 5) повторюють до виконання двох умов: зображення точки в центрі внутрішнього кола та бульбашка на середині при довільних поворотах алідади.

 

Перевірка оптичного центрира

Умова: вісь оптичного центрира повинна співпадати з віссю обертання приладу.

Виконання. Теодоліт приводиться в робоче положення на висоті близько 1,5 м. На поверхні (підлозі) приколюється папір на якому відмічається положення центра внутрішнього кола. Повертають алідаду на 600 та знову відмічають положення центра. Так роблять через кожні 600. На папері вималюється еліпс з шести точок. Його діаметр потрібно порівняти з діаметром зовнішнього кола. Якщо еліпс виявиться більшим, то потрібно провести юстування (виконується в майстерні).

Для ТБ 1 виконання перевірки наступне. Ретельно центрують над точкою і точно встановлюють вертикальну вісь теодоліта у вискове положення. Окуляр оптичного центрира повинен бути встановлений на чітке зображення сітки та відфокусований на чітке зображення точки. Після цього олівцем окреслюють на верхній площині штатива контур трегера потім звільняють трохи становий гвинт і повертають підставку разом з теодолітом на 1200. Теодоліт