+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
середнє -46,728 (1/2 дм)
Виміряне перевищення h′ = -2336.4 м
II. Зрівнювальні обчислення
2.1 Зрівнювання одиночного ходу
Порядок обчислень:
а) проводять попередні обчислення; одержують відомість перевищень, виявлених виправленими за середню довжину метра комплекту рейок, за температуру рейок, за різницю шкал рейок (якщо число штативів непарне). Обчислюють нев'язку ходу:
fh = ∑ h – (Нк - Нп),
допустиме значення нев 'язки ходу:
fД = k,
де L - довжина ходу; НК,, Нп - відмітки початкового та кінцевого вихідних реперів; k - коефіцієнт (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Характеристика нівелірних мереж [І]
ХарактеристикаІІІIIIIV
С.к.п. перевищень тh /h, мм/м0,82,05,010,0
σ, мм/м0,030,2--
Гранична нев'язка fД; К, мм351020
Гранична СКП висот реперів Мн, мм715ЗО60
б) обчислення поправок за перевищення кожної секції ходу (рис.2.1) записують у таблицю 2.2.
Рис. 2.1 Схема одиночного ходу
ni (або Li)
L = L1 + L2 + … + Ln
Контроль: ∑V = - fh
Таблиця 2.2
Зрівнювання окремого ходу ІІІ класу
Оцінка точності:
mhk = μ
Pk =
Pk =
M2Hk = M2Нвих +m2hk
μ = mкм
де k - число штативів від вихідного пункту до пункту К; Lk - довжина ходу від вихідного пункту до пункту К; L - довжина ходу.
Для RрЗ, при с = 1, прийнявши μ = 10мм (на 1км ходу для Ш класу) та мнІІІкл = 15мм отримуємо:
= 10 = 24.6 мм
M2Н3 = 152 + 24.62 = 830.2 мм2
MН3 = 28,8 мм 30 мм
Висновок: СКП самого слабкого репера відповідає вимогам інструкції до III класу нівелювання.
2.2 Зрівнювання мережіз однією вузловою точкою
Спочатку перевіряють якість вимірів перевищень, створюючи окремі ходи між вихідними реперами:
= ∑ h1…3 – ( HA – HC),
= ∑ h2…3 – ( HC – HB).
Отримані нев'язки порівнюють з допустимими для даного класу:
fД = K.
Зрівнювання вузлового реперу виконують за формулою середньо вагового значення відмітки цього реперу:
HK =
P =
P =
де Н1, Н2, Н3- попередні відмітки реперу К, обчислені по ходам 1, 2, 3 тощо. Оцінка точності польових вимірів:
μ = ,
mкм =
V = HK – HK1,
Де n - число усіх ходів; к - число вузлів; Нк1 - попередні відмітки.
Оцінка точності зрівнювальних значень:
МНК = ; РК = Р1 + Р2 + Р3 + … .
РК = Р1 + Р2 + Р3 + …
Рис. 2.2 Схема мереж із однією вузловою точкою
Таблиця 2.3
Відомість зрівнювання вузлової точки К в мережі ІІІ класу
Вихідні репериВідмітки
вихідних
реперів, H,м№ ходуL, кмh, мПопередні відмітки вузлового реперу,H, мV, ммРV2
c = 1
А165,116122,5-1,231163,885-61,6
В164,795216,2-0,940163,8552435,6
С158,564333,25,333163,897-189,7
Hк= 163,87946,9
μ = = 4.8 мм,
mкм = = 4,8 мм,
МН = 4,8 / = 13,0 30 мм
2.3 Зрівнювання мережі способом послідовних наближень
Після оцінки якості окремих ліній приступають до зрівнювання мережі. У способі наближень висоти вузлових реперів обчислюють як середні вагові, які одержані по всім пов'язаним в цим репером ходам, висоти всіх сусідніх реперів вважаються безпомилковими [2].
На схемі мережі вказують номери й напрямки ходів. У відомість у перші 6
граф вносять вихідні дані й значення ваг ходів.
Висоти вузлових реперів у наближеннях знаходять по ходам, що підходять
до репера:
Нвуз = Н вих + h
Якщо вихідним пунктом є вузол з оцінкою, знайдений в цьому або попередньому наближенні, його приймають за вихідний. Якщо вихідний вузол, ще не одержав оцінку (тільки в 1 - ому наближенні), то Н вих =0.
Рис. 2.3 Схема мереж із вузлами
В прикладі (табл. 2.4) обчислення починаються з вузлового реперу №3. В першому наближенні для нього маємо:
= Н300 + hі ,
= Н312 + h7 ,
= 0.
Тоді по формулі середньо вагового знаходимо:
= = 190,1001 м.
До реперу №4 сходяться три ходи: №№ 3, 4, 6, при цьому вузол №5 не визначений, а вузол №3 вже має відмітку:
Н43 = 0,
Н44 = НЗ(І) + h4;
Н64 = Н312 + h6;
і в першому наближенні репер №4 отримує середньо вагову відмітку: