Методичний супровід науково-дослідної експериментальної роботи педагогічних працівників

 

 

Цікавість до навчання – це своєрідна скарбниця, яку треба оберігати та збагачувати. Розум не може зосередитися на всьому, він відкидає нецікаве, нудне й емоційно монотонне.

Щоб розбудити емоції, почуття й думки своїх учнів, учитель активно працює над удосконаленням себе як професіонала, знаходить позитив і негатив у власній діяльності. Адже сильним, досвідченим, конкурентоспроможним стає лише той педагог, який уміє аналізувати свою працю.

Щоб розбудити емоції, почуття й думки вчительської громади, своїх колег та учнів, районна методична служба активно працює над утіленням у навчально-виховний процес ефективних форм методичної роботи. Тому що тільки у спільному процесі, у спільній діяльності можна, навчаючи інших, навчатися самому.

У зв’язку з цим науково-методичну роботу із працівниками дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів району варто розглядати як цілісну систему взаємопов’язаних дій і заходів, що базується на досягненнях сучасної психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду, конкретного аналізу навчально-виховного процесу та рівня професійної компетентності педагогічних кадрів.

З цією метою районний методичний кабінет із 2006 року розпочав експериментальну діяльність із дослідження проблеми «Підготовка вчителя до інноваційної діяльності» в рамках науково-пошукового проекту тимчасового науково-дослідного колективу НДЛ інноваційних виховних технологій РДГУ «Формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця за умов модернізації освітньої галузі в Україні» (науковий керівник – професор Т. Д. Дем’янюк).

На першому, діагностико-концептуальному етапі дослідження, члени тимчасового творчого колективу уточнили на основі аналізу психолого-педагогічної літератури сутність ключових понять із даної теми, визначили об’єкти аналізу, розробили діагностичне забезпечення експерименту. Адже саме створення ефективного діагностичного механізму допомагає виявити конкретні резерви в діяльності педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів, потреби у професійному вдосконаленні. З цією метою у методичному кабінеті створено банк анкет, який постійно поповнюється.

За результатами моніторингових досліджень члени тимчасового творчого колективу розробили модель конкурентоспроможного вчителя, захист якої відбувся на засіданні НДЛ інноваційних виховних технологій.

За результатами проведеного діагностування було змодельовано і умовне дерево «інновацій», на якому плодами відповідних кольорів позначено сильні та слабкі сторони у здатності педагогів до інноваційної діяльності.

Структура методичної роботи з педагогами району також змодельована на основі матеріалів діагностики, із урахуванням умов та особливостей нашого району, де функціонують лише сільські заклади.

Діяльність на ІІ формуючому етапі спрямовувалася на реалізацію освітньої програми, яка розроблена з урахуванням результатів проведених моніторингових досліджень. Зміст даної освітньої програми включає чотири розділи:

“Я – особистість”;

“Я -фахівець”;

“Я – майстер”;

“Я – новатор”.

В основу означених розділів покладено основні компоненти моделі конкурентоспроможного вчителя.

Відповідно до сучасних вимог, науково-експериментальну діяльність методичної служби необхідно організовувати таким чином, щоб розвиток інноваційного середовища в районі відповідав цілям і завданням загальнодержавної політики розвитку освіти. Теоретико-методологічною основою для методичного супроводу в даному напрямку є нормативні документи:

‒Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 07. 11. 2000 №522) ;

‒Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 23. 11. 2009 № 1054)  (перелік на слайді), а також ключові положення Концепції інноваційного розвитку України та менеджменту інновацій в освіті.

Теоретичні основи інноваційного менеджменту передбачають, що будь-яка інновація має «ядро», джерело, носія.

«Ядро» (смисловий центр), яке характеризується новою науковою ідеєю – НДЛ інноваційних виховних технологій кафедри теорії і методики виховання РДГУ; джерело характеризується дослідницькою діяльністю вченого-педагога або пошуковою практикою вчителя, керівника, колективу. На сьогоднішній день таким джерелом є власне районний методичний кабінет, що має статус експериментального та статус філії НДЛ інноваційних виховних технологій РДГУ. Саме в такому режимі і мають сьогодні функціонувати районні (міські) методичні служби.

Крім того, в районі діють 2 заклади, що проводять експеримент всеукраїнського рівня, 1 – регіонального, що має статус шкільної філії НДЛ. 4 загальноосвітні школи, 1 ДНЗ і районний Будинок учнівської молоді розпочали експериментальну діяльність у рамках дослідження теми РМК «Організаційно-методичні умови формування інноваційної культури сучасного педагога», що свідчить про системний підхід до здійснення інноваційної діяльності.

Носіями інновацій є творчі, енергійні люди, які фахово здатні та морально зацікавлені у впровадженні інноваційних змін, опануванні та реалізації нового. У нашому випадку це методисти, креативні особистості, прекрасні люди, особистий приклад діяльності яких має неабиякий вплив на створення інноваційного середовища у районі. Діяльність працівників нашого методкабінету – це сплав творчої думки і натхненної праці, стимулом педагогічної творчості для яких є визнання колег та громадськості, а рушійною силою – прагнення надавати дієву методичну допомогу.

Свідченням цього, у першу чергу, є їхній кваліфікаційний рівень (із 13 членів колективу двоє працівників – посадові особи: завідувачі РМК, РПМПК; 2 – спеціалісти І категорії, 8 – вищої, 1 – спеціаліст. Із них: 2 – вчителі-методисти, 1 – старший учитель, 4 – відмінники освіти України).

Науково-дослідна експериментальна робота сприяє активному впровадженню педагогічних інновацій у змісті навчання й виховання:

‒впровадження державних стандартів освіти, загальнодержавних концепцій виховання дітей та молоді на засадах національних, родинних, громадянських, індивідуальних цінностей особистості;

‒розробка районних програм, які впроваджуються у практику навчально-виховної діяльності закладів освіти: