Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичний тренінг з молодими педагогами на тему: "Організація та керівництво дослідницько-пошуковою діяльністю дітей у предметно-ігрових розвивальних центрах"

Предмет: 
Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

групи дітей, у надійності і захищеності дитини від небажаних вторгнень навколишнього світу, що можливе за наявності в дитини індивідуального простору. 

Комплектації і гнучкого зонування Використання устаткування, що трансформується для забезпечення не перетину сфер активності (або, навпаки, перетину). У ДНЗ мають бути приміщення: фізкультурні, музичні, театральні, лабораторії, “кабінети” (з книгами, діафільмами), творчі майстерні, кухні, пральні, “виробничі майстерні” тощо; аранжування з природних і штучних матеріалів, що використовуються для прикраси одягу, житла, побуту з урахуванням специфіки реґіону (вишивка Півдня України  малювання орнаменту, розмальовування рідного пейзажу). Пропонуються нові підходи до формування структури будівлі ДНЗ (вільне планування у взаємозв’язку внутрішнього і зовнішнього середовища). 
Емоціогенності, 
індивідуальної комфортності й емоційного
благополуччя Надання “особистісного простору”, можливості усамітнитися, зайнятися улюбленою справою. Використання стимулів особистісного розвитку, чинників психічного і фізичного оздоровлення. Наявність іграшкисимволу. Середовище має містити стимули, що будять активність дітей або мають властивості гальмувати рухову активність, коли це необхідне. Бажано мати “вітальні для дорослих”, різновеликі дзеркала, що розвивають повноцінний образ “Я” в дитини; створювати кімнати (куточки) психологічного розвантаження (м’які меблі, багато рослин, що прикрашають приміщення, іграшки, які сприяють індивідуальним іграм, устаткування для індивідуальних занять, музика, кабінети доліковування (після хвороби). Принцип реалізується формуванням у групі певних “сімейних традицій”. 
Поєднання звичних і неординарних елементів в естетично організованому середовищі Використання своєрідної мови мистецтва: лінії, образи, фарби тощо. Включення ефектних видовищ: світлових, кольорових, музичних (бра, світильники, веселки, завіски тощо). Насичення життя дитини істинними витворами мистецтва, а також простими, але талановитими етюдами, естампами, скульптурами, що дають дитині уявлення про різні культури, етноси і національності. Національнореґіональний компонент передбачає забезпечення потреб і інтересів, що відображають національну своєрідність культури, традицій, мистецтва, сприяють значному підвищенню рівня якості дошкільної освіти; забезпечують залучення до загальнокультурних і національнозначущих умов, формуванню загальної базової культури. 
Відкритості  закритості Взаємодія і зв’язок із природою. Введення елементів культури своєї країни, краю. Надання можливості батькам брати участь в організації середовища. Урахування особливостей, інтересів, схильностей дошкільників, що дозволяють індивідуалізувати освітній процес у ДНЗ. Принцип відкритості  закритості може бути представлений, поперше, як відкритість Природі (організація “зелених кімнат”, ситуацій і умов турботи про тварин), культурі, суспільству, що реалізується через інтеґрацію ДНЗ з іншими ДНЗ соціальнокультурного призначення, з обслуговуючим персоналом; відкритість свого “Я”; подруге, право на захист від будьяких втручань у внутрішній світ дитини без її бажання. Надання можливості дитині виражати своє “Я”. Виключення всього, що веде до порушення Прав дитини. 
Урахування статевих і вікових відмінностей Трирівневе моделювання. Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Забезпечення повної або часткової ізоляції хлопчиків і дівчаток у спальні, душовій, туалетній кімнатах. Забезпечення хлопчиків і дівчаток рівноцінними за значенням іграшками, відомостями, інформацією. Вибір оптимальної дистанції і позиції в спілкуванні дітей, надання можливості проявляти свої схильності відповідно до прийнятих у суспільстві еталонів мужності і жіночності. 
 
Додаток 4
БАНК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В РОЗВИВАЛЬНОІГРОВИХ ЦЕНТРАХ
 
Гра «Дістань черепашку» («Дістань камінчик»)
Мета: розвиток уваги, координації рухів.
Зміст: На дно ємності з водою дорослий викладає кілька камінчиків, черепашок. Потім пропонує дитині дістати «скарб». Для цього він вибирає дуже гарний камінь або черепашку, розглядає їх разом з дитиною. Потім камінчик (або черепашка) опускається на дно (глибина не більше 1520 см) і дитина повинна спробувати дістати його, відшукавши потрібний предмет серед інших каменів і черепашок.
Водяний шар звичайно ускладнює процес діставання, тому дорослий може трохи допомогти малюку.
Таке заняття можна рекомендувати батькам для ігор з дитиною на березі ріки, моря
 
Гра «Піймай крижинку»
Мета: розвиток координації, рухів, знайомство із властивостями води.
Зміст: Вихователь опускає в ємність із водою 51 0 невеликих крижинок і говорить дитині: «Дивись, дивись, що відбувається. Крижинки булі великими, а стають маленькими. Давай їх рятувати!»
Дитина сачком, або черпаком дістає з води крижинки більшого розміру й складає їх у окремий посуд. Після того як всі крижинки будуть витягнуті, вихователь запитує: «Куди ділися інші крижинки? Що з ними стало?  Вони розтанули, перетворилися у воду».
 
Гра «Знайди кульку»
Мета: знайомство з якостями предметів  розміром, формою.
Зміст: Вихователь закопує в пісок невеличку кульку й просить дитину знайти її. Спочатку можна закопувати кульку на очах у малюка, потім так, щоб він не міг бачити дії дорослого.
Поступово ускладнюючи завдання, вихователь закопує два предмети, наприклад кульку й кубик, а потім просити знайти кубик. Можна закопувати предмети, однієї форми, але різної величини.
Гра «Печемо печиво»
Мета: знайомство із властивостями піску, розвиток моторики й координації рухів.
Зміст: У центрі «Пісок  вода» в одній ємності перебуває сухий пісок, в іншій  вологий. Вихователь показує маляті гарні форми різного фасону й пропонує спекти печиво. Дитина намагається виконати дії як із сухим піском, так і з вологим. Поступово, у результаті ігор із сухим та вологим піском, вона розуміє, що із сухого піску нічого не можна побудувати, а з вологого й мокрого  можна. При необхідності вихователь надає допомогу маляті або керує його діями словесно.
 
Гра «Знайді такий же»
Мета: розвиток уваги.
Зміст: Вихователь пропонує дитині вибрати з 46 кульок такий же (за кольором, величиною, малюнком), як той, котрий   у нього в руках, або знайти такий же кубик, будиночок і т.п. Щоб дитині було цікавіше грати, можна відгадувати з ним предмети по черзі іноді спеціально помиляючись, при цьому намагатися, щоб малюк ці помилки помітив. Можна ускладнити гру, збільшуючи кількість предметів, розходження яких не так помітні.
 
Гра «Побудуємо вежу»
Мета: розвиток уміння виконувати дії із предметами різної величини.
Зміст: Для гри необхідні кубики різних розмірів. Запропонуйте дітям побудувати вежу. Важливо, щоб вони на власному досвіді переконалися: для того щоб вежа була стійкою, внизу повинен стояти найбільший кубик, а чим вище, тим кубик менше. Варто привчати дитину ретельно відбирати кубики, знаходити щоразу найбільший. Для порівняння кубики треба прикладати один до іншого. Надалі можна запропонувати побудувати з кубиків драбинку.
Гра «Допоможи фігуркам потрапити в будиночок»
Мета: розвиток сприйняття форми, розміру предмету.
Зміст: Вихователь виставляє на стіл коробку з отворами різної форми й об'ємні геометричні фігури (куб, куля, циліндр, призма, прямокутний брусок), по 23 штуки кожного виду. Пропонує дитині допомогти фігуркам потрапити в будиночок: для цього треба знайти потрібний отвір для кожної фігури.
Завдання дорослого не підказувати малюку, а заохочувати його пробувати й підбирати потрібний отвір, перебираючи можливі варіанти, повертати фігури складної форми так, щоб домогтися  відповідності розвороту формі отвору. Необхідно стежити, щоб дитина не проштовхувала фігури у отвори силою.
Починати гру можна із двох фігур, поступово збільшуючи їхню кількість. Після того як всі фігурки виявляться в будиночку, можна взяти його й злегка потрясти  так фігурки розмовляють між собою й дякують за допомогу.
 
Гра «Дзеркало»
Мета: розвиток уваги; координації рухів.
Зміст: Ця гра навчить дитину уважно стежити за рухами дорослого й наслідувати ім. Вихователь пропонує маляті повторювати всі його рухи: піднімає одну ногу  дитина теж; вихователь тупотить ногою  дитина теж; вихователь присідає і дитина робить ту ж дію.
Тут є великі можливості варіювання рухів. Ускладнюючи, можна запропонувати малюку повторити ряд послідовних дій. Така гра може бути складовим елементом ранкової зарядки. Вона допомагає розвивати в дитини  вміння виконувати дії за показом й словесній вказівці дорослого. Текст супроводжується рухамиімітаціями. Зі словами «солодко засинали...» діти лягають, на килим, закривають очі й удають з себе сплячих. Потім гра починається знову.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
1.Баева И.А. Психологическая безопасность образовательной среды: теоретические основы и технологии создания. Автореф. дисс… докт. психол. наук.  СПб., 2002.  24 с.
2.Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Мво освіти і науки України; наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко.  К.: Світич, 2008.  430 с. 
3.Береснева З.И. Организация образовательного пространства и развивающей среды в ДОУ // Управление ДОУ.  2006.  № 6.  С. 6070.
4.Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: [наук.метод. посіб.] / Наук. ред. О.Л. Кононко.  К.: Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 2003.  С. 115122.
5.Концептуальні засади створення розвивального середовища в дошкільних навчальних закладах / Н.П. Гагаріна // Вісн. Черкас. унту. Сер. Пед. науки.  2010.  Вип. 176.  С. 3438.
6.Лаврентьєва Г. Розвивальне предметноігрове середовище. Європейський досвід та новітні підходи. [Електронний ресурс].  режим доступу: www.oipopp.edsp.net
7.Лохвицька Л. Розвивальне середовище для дітей раннього віку // Дошкільне виховання.  2003.  № 11.  С. 12.
8.Петровский В.А. Построение развивающей среды в дошкольном учреждении / В.А. Петровский, Л.М. Кларина, Л.А. Смывина, Л.П. Стрелкова // Дошкольное образование в России / Под ред. Р.Б. Стеркиной.  М.: Издво АСТ, 1996.  С. 5790.
9.Принципи проектування просторовопредметного компонента розвивального освітнього середовища / Н. Гонтаровська // Пед. пошук.  2009.  № 4.  С. 4549.
Фото Капча