Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. розслідування та облік нещасного випадку на виробництві. комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби проінформувати власника підприємства про кожне звертання потерпілого від нещасного випадку. При гострому професійному захворюванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене повідомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів.

Міністерство Охорони здоров’я України Стосовно охорони здоров’я

Місто (робоче поселення) лікувальний закладОблікова форма Н – 3 затверджена Міністерством охорони здоров’я України

Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)

Зв'язок гострих, у тому числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпілого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спеціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослідних інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захворювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та упродовж 10 годин надсилає його в територіальну СЕС за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу та дати його встановлення.

Комісію з розслідувань утворює власник або керівник (головний лікар, директор, ректор) підприємства, який і організує розслідування.

До складу комісії з розслідувань залучаються:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку власником (керівником) покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії) ;
• керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;
• представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
• інші особи (спеціалісти різного профілю у залежності від ситуації; особливостей виробництва тощо).

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідувань не включається.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідувань включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (надалі фонд).

У випадку виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії з розслідувань включається також спеціаліст відповідної установи (закладу) Державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів або головних спеціалістів до складу комісії з розслідувань включається представник власника (керівника).

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь в розслідуванні нещасного випадку.

У разі настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне страхування від нещасних випадків на виробництві, розслідування організовує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

У тому випадку, якщо нещасний випадок трапився із власником приватного аптечного кіоску або стоматологічного кабінету, головою комісії з розслідування призначається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції вищезазначеного Фонду. До складу цієї комісії включається потерпілий або його довірена особа, спеціаліст з охорони праці відповідної Державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, а також представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
• визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативних актів про охорону праці;
• з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний цей випадок з виробництвом;
• визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам в подальшому;
• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 1) у 2 примірниках, а також акт за формою Н-1 (додаток 2) про потерпілого у 6 примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;
• у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння).

Власник підприємства на основі актів організовує складання звіту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством статистики, аналізує причини нещасних випадків і здійснює заходи, спрямовані на попередження виробничого травматизму і професійних захворювань. СЕС у випадках гострого отруєння (захворювання) на основі актів заповнює «Карту обліку професійного отруєння (захворювання) « за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я, для оперативного обліку та аналізу цих випадків за підсумками першого півріччя та року, контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів профілактики виробничого травматизму і гострих отруєнь (захворювань) здійснюється органами державного нагляду за охороною праці.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 впродовж доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3 діб надсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку;
• керівникові підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків у подальшому;
• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань разом з копією акта розслідування нещасного випадку;
• відповідному територіальному органу Державного комету з нагляду за охороною праці;
• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
• керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем накладено виконання функцій спеціалістів з питань охорони праці.