Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. розслідування та облік нещасного випадку на виробництві. комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві: порядок створення, права та обов’язки

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршання стану здоров’я працівника, визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1 за умови, що це погіршання сталося внаслідок впливу небезпечних або шкідливих факторів, а також в тому випадку, якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв’язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов’язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються відповідно до вимог Положення.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;
• за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
• під час використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів та інструментів;
• в результаті отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
• під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
• у разі самогубства або смерті, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.
• якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок має невиробничий характер, акт за формою Н-1 не складається. Натомість про такий нещасний випадок, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструється роботодавцем у спеціальному журналі.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 підлягають передачі його правонаступнику, який здійснює облік цих нещасних випадків, а у разі його відсутності або банкрутства – до Державного архіву.

 

 

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хвороба, неврит слухового нерва і та ін.), спричинені впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничого фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного захворювання з умовами праці робітника визначається на основі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки науково-дослідних Інститутів гігієни праці і професійних захворювань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, перелік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встановлення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут медицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Український НДІ гігієни та токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клінічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У суперечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут медицини праці. На кожного потерпілого від хронічного професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ставити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, де працює хворий, територіальній санепідемстанції та лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує підприємство, повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче формою. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку хронічного професійного захворювання упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією, що призначається наказом головного лікаря санепідемстанції, у складі представників СЕС (голова комісії) профспілкової організації трудового колективу лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатології місцевого органа управління охорони здоров’я і власника