+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
49
Мова:
Українська
операцій; режим, що регулює допуск до котування. Фондова біржа – це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а самий процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів. Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки організованого ринку цінних паперів. Фондові біржі зробили переворот у проблемі ліквідності капіталу. “Чудо” складалося в тому, що для інвестора практично стерлися розходження між довгостроковими і короткостроковими вкладеннями засобів. Цілком реальні в часу побоювання омертвити капітал стримували підприємницьке полум’я. Але в міру розвитку операцій на фондових біржах склалося положення, коли для кожного окремого акціонера інвестиції (інвестований в акції капітал) мають майже такий же ліквідний характер, як готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані на біржі. Відносні показники ефективності торгів фондових бірж України державними пакетами акцій приватизуємих підприємств наведені у додатку № 3.
Біржі можуть бути засновані державою як суспільні заклади. В Франції, Італії і ряді інших країн фондові біржі рахуються суспільними заснуваннями. Це, правда, виражається лише в тому, що держава надає помешкання для біржових операцій. Біржовики рахуються представниками держави, але діють як приватні підприємці, за свій рахунок. Біржі можуть бути засновані і на принципах приватного підприємництва, наприклад, як акціонерне товариство. Така організація бірж характерна для Англії, США.
Фондова біржа являє собою організований ринок цінних паперів. При цьому значимість цього дуже важливого інституту в різних країнах далеко не однозначна. Як підкреслює шведський професор Андерс Ослунд, якщо в США і Великобританії велика частина власного капіталу підприємств мобілізується саме на фондових біржах, то в Європі і Японії їхня питома вага значно менше, а половина з 100 найбільших підприємств Німеччини узагалі сімейні фірми, акції яких не підлягають продажу. А на варшавській фондовій біржі біля 25% біржового обороту цінних паперів припадає на операції іноземних інвесторів.
У Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним із головних нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між всіма учасниками, є Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу”. Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство. Її фундаторами можуть бути лише торговці цінними паперами і їх повинно бути не менше 20. Фундатори повинні внести в статутний фонд біржі визначену суму. Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, значні банки, так і будь-який громадянин, що уклав свої заощадження в акції. Фондова біржа України грунтується на безприбуткових початках і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових втрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль:
засобу притягнення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери;
перерозподілу капіталів між різноманітними галузями і підприємствами;
засобу централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різноманітних прошарків населення, створення умов для розвитку в країні підприємницької діяльності.
Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається більш високими темпами. У той же час можна побачити тенденцію росту обсягів угод по реалізації кредитних ресурсів у порівнянні з продажем акцій і інших цінних паперів. На біржі проводяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги і т. д. Це говорить про те, що у країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні.
Поряд з централізованим біржовим ринком функціонує позабіржовий ринок цінних паперів. Історично позабіржовий ринок передує біржовому. У країнах з ринковою економкою бiржi природно виростали із вуличного ринку в міру того, як збільшувалися масштаби фондових операцій, множилися емітенти цінних паперів, вдосконалювалася техніка брокерської справи. Інфраструктуру позабіржового ринку складають iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi компанii, довiрчi товариства, холдингові фірми, страхові компанії, iншi незалежні торговці цінними паперами, які згідно з Законом України “ Про цiннi папери i фондову біржу “ здійснюють посередницьку комiсiйну та комерційну дiяльнiсть з цінними паперами, а також аудиторські та консалтингові органiзацiї. Одна частина торговців входить до складу Української Асоцiацiї торговців цінними паперами, друга – до Української Асоцiацiї довірчих товариств, iнвестицiйних фондiв i компанiй, які репрезентують їх iнтереси в державних органах та поза ринкових сферах. Одночасно незалежні фiнансовi посередники можуть утворити iншi асоцiацiї, спілки, об’єднання для координації роботи, проведення спільних дій.
Позабіржовий ринок цінних паперів не є альтернативою, а доповнює й розширює біржовий ринок як на вторинному, так i, що особливо важливо, на первинному рiвнi. Первинне розміщення цінних паперів різних компанiй може проводитися шляхом підписки, відкритого продажу або аукцiонiв. При цьому можуть використовуватися можливості комунiкацiйноi мережі акціонерного товариства “Центральний депозитарій “, яке створене в м. Києві групою торговців цінними паперами. При переході УФБ до засад вільного асоційованого членства будь – який фінансовий посередник зможе стати членом бiржi, тим самим розширюючи сферу своєї дiяльностi та маючи можливість включитися у систему електронного обігу цінних паперів. При бажанні торговці цінними паперами можуть стати учасниками Центрального депозитарію цінних паперів Української фондової бiржi. Членство в депозитарії допоможе їм у врегулюванні усіх позабіржових угод: при первинному розмiщеннi цінних