Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Моделювання поведінки ринкових суб’єктів

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Визначаємо зміни у стані рівноваги зі зміною доходу споживача (рис. 1. 2)

Перенесемо криву байдужості та бюджетну лінію з рис. 1. 1 на рис. 1. 2.
Побудуємо нову бюджетну лінію на рис. 1. 2. Визначимо нову функцію бюджету за формулою (1. 5) зі зміною доходу ∆І=+130.
Тоді І1=260.
Нова функція бюджету: 10Х+65Y=260
Координати точок перетину бюджетної лінії з осями ординат:
Обчислемо числове значення сукупної корисності, пов’язане зі зміною доходу споживача.
10Х+65Y=260
Виразимо ХХ=26 – 6, 5Y.
  (із формули граничної корисності)
 =26 – 6, 5Y
13  = 26
 = 2;  = 13.
Тоді, U= (213) 0. 5=  5, 1
Побудуємо функцію корисності (нову криву байдужості) на рис. 1. 2
Нова точка перетину, як видно із рис. 1. 2: Е1 (13, 2). Отже, споживач використовує 13 одиниць товару Х та 2 одиниці товару Y.
Перевіримо правильність графічного рішення відносно точки рівноваги і оптимального споживчого кошика аналітичним способом.
Отже, E1 (13; 2).
Побудуємо криву дохід-споживання через т. Е0 та Е1 на рисунку 1. 2.
Добудуємопід рис. 1. 2 взаємопов’язаний з ним рис. кривих Енгеля для товарів  та .
Як видно з кривих Енгеля товари   та   є повноцінними (нормальними).
Визначаємо зміни у стані рівноваги зі зміною ціни одного з благ (рис. 1. 3, 1. 4 та 1. 5) :
Перенесемо криву байдужості та бюджетну лінію з рис. 1. 1 на рис. 1. 3. Побудуємо нову бюджетну лініюна рис. 1. 3. Визначимо нову функцію бюджетупри зміні ціни на товар  ∆Рх=+20.
Отже, Рх1=30.
Нова функція бюджету:  
Координати точок перетину бюджетної лінії з осями ординат:
Обчислимо числове значення сукупної корисності, пов’язане зі зміною ціни товару Х:
Побудуємо функцію корисності (нову криву байдужості) на рис. 1. 3.
Визначимо графічно нову точку рівноваги споживача  (2, 3; 1). Структура споживання товару Y не змінилась, а товару Х в свою чергу змінилась: кількість споживання товару Х зменшилась із зростанням ціни Рх, оскільки це нормальний товар.
Перевіримо правильність графічного рішення відносно точки рівноваги і оптимального споживчого кошика аналітичним способом.
Отже,   (2, 3; 1).
Добудуємо компенсуючу бюджетну лінію і за моделлю Дж. Хікса графічно визначимо точку компенсуючої рівноваги та структуру умовного споживчого кошика. Точка компенсуючої рівноваги: Е* (4; 1, 6). Структура умовного споживчого кошика складається з 4 одиниць товару Х та 1, 6 одиниць товару Y.
Визначимо і проілюструємо графічно величини ефекту заміни, ефекту доходу та загального ефекту. Даний товар Х є нормальним (згідно теорії).
Побудуємо криву «ціна-споживання», сполучивши точки рівноваги Е0 та  .
Добудуємопід рис. 1. 3 взаємопов’язаний з ним рис. індивідуального попиту на товар  . Визначимо цінову еластичність товару Хзгідно формули (1. 9) :
  – нееластичний попит
Перенесемо рис. 1. 2 та добудуємопід ним з врахуванням форми кривої індивідуального попиту взаємопов’язаний з ним рисунок змін в індивідуальному попиті на товар Х при зміні доходу (рис. 1. 4). Визначимо еластичність попиту за доходом згідно формули (1. 10) :
  – нормальний товар
Розрахуємо перехресну еластичність товару Хпри зміні ціни Z та ціни Cза формулою (1. 11) :
 =0, 62→Товари Zта Х взаємозамінні, бо 
Товари С та Х теж взаємозамінні (товари – субститути).
Вплив кількості споживачів на індивідуальний попит (рис. 1. 5)
Індивідуальний попитна деякі товари іноді залежить від того, скільки ще людей придбали цей товар. Це явище називають „сіткові зовнішні впливи». Вони можуть бути позитивними і негативними. Позитивні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли типовий споживач збільшує свій попит (крива індивідуального попиту переміщується вправо вгору –  ), якщо товар купує багато людей. Прикладом такого впливу є ланцюговий ефект, який виникає при бажанні споживача слідувати моді. Негативні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли люди прагнуть володіти рідкісними, унікальними товарами. Це – ефект снобізму, чим менша кількість людей володіє даним товаром, тим вищим буде попит на нього.
За такого ефекту крива індивідуального попиту переміщується вліво вниз –  Ефект стосується таких товарів як автомобілі з індивідуальним дизайном, ексклюзивніодяг, взуття, прикраси, твори мистецтватощо. Для таких споживачів цінність товару полягає втому, щонимволодієобмеженечислолюдей. Ефект снобізму виявляють так звані товари Веблена – предмети розкоші, попит на які споживачів з високим рівнем доходу зростає, незважаючи на підвищення їхніх цін.
Вплив розміру доходу на еластичність попиту
Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних
умов, тим вища еластичність попиту на нього. Якщо підвищиться ціна дешевшого товару на декілька відсотків, то особливого скорочення попиту на нього не буде, так як зміна ціни буде не чуттєва. Але якщо ціна на дорожчий товар (житло, автомобілі) підвищиться на такий самий відсоток, то можливе значне скорочення попиту, так як ціна стане набагато вищою. Еластичність попиту за доходом дозволяє виміряти відсоткову змінукількості продукції, зумовлену тою чи іншою зміною доходу споживача.
Для товарів вищої категорії цей коефіцієнт буде мати позитивне значення, тобто
Фото Капча