Моделювання поведінки ринкових суб’єктів

Аналогічним монопольному ринку є монопсонічний ринок – ринок, в якого є лише один покупець і безліч продавців (ринок праці).

Монополія має ту ж саму мету, що і конкурентна фірма: вибрати такий обсяг виробництва, який дозволяє отримати максимальну суму економічного прибутку за певний період. При виборі оптимального обсягу монополія зустрічається з трьома обмеженнями – витратами виробництва, попитом на продукцію та її ціною. Вибір монополії можна проаналізувати за допомогою тих же двох підходів, які застосовувались при вивченні моделі поведінки конкурентної фірми: порівняння сукупного виторгу і сукупних витрат (TRTC) та порівняння граничного виторгу і граничних витрат (MRMC).

Для оптимізації обсягу виробництва монополіст використовує універсальне правило граничного випуску MC = MR, яке є необхідною умовою одержання максимального прибутку для всіх фірм всіх ринкових структур і справедливе як для моделі MRMC, так і для моделі TRTC (рис. 3. 1). 

На рис. 3. 2 зображено процедуру вибору оптимального обсягу виробництва монополії за методом порівняння граничного виторгу і граничних витрат (MRMC). Якщо фірма вирішить виробляти, то вона максимізуватиме прибуток на обсязі Q*m, для якого граничний виторг дорівнює граничним витратам. У правильності цього рішення ми можемо переконатись, розглянувши випадки, коли монополіст виробляв би менше або більше цього обсягу. На обсязі випуску Q1 граничний виторг перевищує граничні витрати, тому суму прибутку можна збільшити, розширивши виробництво. На обсязі Q2 граничні витрати перевищують граничний виторг, фірма несе збитки, вона може зменшити втрати, якщо скоротить виробництво.

Визначивши оптимальний обсяг випуску, монополія використовує криву попиту для знаходження ціни. Крива попиту показує, яку ціну бажали б заплатити покупці за запропонований обсяг продукції. На графіку 3. 2монопольна ціна P*m відповідає точці Em на кривій попиту. Точка, яка визначає таку комбінацію ціни та обсягу випуску, що забезпечує максимізацію прибутку, називається точкою Курно.

Якщо на оптимальному обсязі випуску  ціна  перевищує величину середніх сукупних витрат  , монополія максимізує економічний прибуток. Сукупний прибуток монополії можна розрахувати за відомою нам загальною формулою:

Монопольна влада – здатність впливати на ринкову ціну.

Ступінь монопольної влади знаходиться за формулою:

Індекс L знаходиться на проміжку від 0 до 1. 0 – досконала конкуренція,

1 – чиста монополія.

Варто зазначити, що в довгостроковому періоді всі монополії можуть бути відкритими, оскільки конкуренція може виникнути в зв’язку з появою товарів-субститутів, нововведеннями, зміною технології та іншими ринковими умовами.

Цінова дискримінація – це форма ціноутворення, при якому монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов продажу, причому різниця в цінах не обумовлюється різницею у витратах.

 

 

Припустимо, що конкурентна галузь, яка складається з 1000 підприємств з ідентичними витратами, монополізується. Витрати монополії ідентичні витратам конкурентної галузі (тис. грн.). Витрати обчислені у таблиці 2. 1. розділу 2. Моделювання поведінки конкурентного підприємства.

1) Оптимізація вибору простої монополії

Визначаємо величини сукупного і граничного виторгівта економічних прибутків фірми-монополіста. Заповнюємо колонки 1-8 таблиці 3. 1, добравши необхідні дані з таблиці 2. 1.

 

 

За даними таблиці 3. 1 побудуємо модель TRTC, визначимо оптимальний обсяг виробництва та результат діяльності монополії (рис. 3. 1 – криві TC, TR, EP) :

Оптимальний обсяг виробництва:  = 5 тис. од., при цьому монополія отримує прибуток у розмірі 155 тис. грн.

За даними таблиці 3. 1 побудуємо модель МRМC, визначимо оптимальний обсяг виробництва та ступінь монопольної влади (рис. 3. 2 – криві D, MR, AТC, MC) :  =5, 2 тис. од.

Ступінь монопольної влади визначаємо за формулою (3. 2) :

Оптимізація вибору монополії з ціновою дискримінацією

Припустимо, що фірма-монополіст вдається до політики цінової дискримінації І ступеня. Обчислюємо величини сукупного виторгу та економічного прибутку і заповнюємо колонки 9-10 таблиці 3. 1.

 

 

 

Якщо фірма-монополіст вдається до політики цінової дискримінації І ступеня, вона продає кожну одиницю продукції (кожну тисячу одиниць) за максимальною ціною, – згідно з готовністю покупців платити, яку показує крива попиту. Сукупний виторг тепер є сумою цих цін і зростає більш стрімко, ніж у простої монополії. Обчислені наростаючим підсумком значення сукупного виторгу TRmd та відповідні значення економічного прибутку заносимо у колонки 9-10 таблиці 3. 1.

На рис. 3. 1 моделі TRTC добудуємо криві сукупного виторгу та економічного прибутку монополії з ціновою дискримінацією TRmd, EPmd. Визначимо оптимальний обсяг виробництва та величину економічного прибутку:  =6, ЕР=220 тис. грн.

Монополія з ціновою дискримінацією за інших рівних умов виробляє більший обсяг продукції і отримує більший економічний прибуток, ніж проста монополія.

За рис. 3. 2 моделі МRМC визначаємо оптимальний обсяг виробництва монополії з ціновою дискримінацією І ступеня.

Оскільки монополія з ціновою дискримінацією І ступеня продає кожну одиницю продукції (кожну тисячу одиниць) за готовністю покупців платити, крива її граничного виторгу співпадає з кривою попитуD= MRmd. Відтак за графіком 3. 2 моделі МRМC оптимальний обсяг виробництва для такого монополіста, визначений за правиломMR=MC, буде більшим, ніж для простої монополії:  = 7, 2.

3) Визначення суспільних втрат від монополізації галузі

За рис. 3. 2 моделі МRМC визначаєморівноважні обсяг випуску та ціну, які встановилися б на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції; порівнюємо їх з ціною і обсягом випуску простої монополії.

Qc= 7, 2тис. од., Pc= 47 тис. грн. – за умов досконалої конкуренції

Qм=5, 7 тис. од., Pм=57 тис. грн. – за умов простої монополії.

Отже, кількість товару, яку виробляє монополіст менша, а ціна за якою він продає вища.

Визначимо і проілюструємо графічно величину та складові суспільних втрат від монопольної влади (рис. 3. 2).

В умовах монополії через підвищення ціни споживачі втрачають частину надлишку в сумі, заданій заштрихованим прямокутником C (рис. 3. 2), а через обмеження обсягу випуску – втрачають надлишок в сумі, заданій трикутникомA. Сумарна втрата споживачів від монополії дорівнює сумі площA+C. Монополіст втрачає частину надлишку виробника, що відповідає області B, але перетворює на надлишок виробника частину споживчого надлишку величиноюC. Чиста втрата надлишків для суспільства становить (A+B). Це та ціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією.

 

 

Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (MR = MC).

Оптимальний обсяг виробництва моєї монопольної фірми за моделлю TRTCстановить 5 тис. од., при цьому монополія отримує прибуток у розмірі 155 тис. грн.

Використавши цінову дискримінаціюоптимальний обсяг виробництва становив 6 тис. од. та величина економічного прибутку=220 тис. грн.

За моделлю MRMCоптимальний обсяг виробництва =5, 2 тис. од., а ступінь монопольної влади = 0, 6.

Отже, монополіст, не вдаючись до цінової дискримінації, отримує менший прибуток, але в більшій мірі задовольняє споживацький попит.

За умов досконалої конкуренціїрівновага встановилася б приQc=7, 2тис. од., Pc=47 тис. грн., аза умов простої монополії при Qм=5, 2 тис. од., Pм=57 тис. грн.

В умовах конкурентного ринку надлишки споживача і виробника максимальні. В умовах монополії споживачі втрачають частину надлишку через підвищення ціни, і ще частину через обмеження обсягу випуску. Це та ціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією.

 

 

Після виконання курсової роботи я розібралася в закономірностях поведінкиринкових суб’єктів. В ході роботи було проаналізовано два типи різних ринків – конкурентний та монополістичний.

Курсова робота складалась з трьох розділів. У першому розділі була проаналізована поведінка споживача за трьох умов: 1) стандартна ціна та стандартний бюджет; 2) стандартна ціна, але при цьому бюджет споживача було збільшено (в даному випадку вдвічі) ; 3) стандартнийбюджет, але при цьому збільшена ціну на товар Х.

У другому розділібув проведений аналіз поведінки конкурентної фірми за досконалої конкуренції, також у трьох ситуаціях: 1) спочатку ціна товару Р= 56, потім вона зменшилась до Р=44, а потім Р=32. Потрібно було визначити в якому періоді, та за яких умов має працювати підприємство, тобто вибрати з трьох випадків найбільш доцільний.

У останньому розділіпотрібно було проаналізувати монопольне підприємство та порівняти у деяких випадках з конкурентним підприємством. Спочатку, я порахувалавитрати та прибутки фірми, потімнакреслила графіки моделейMRMCіTRTC монопольного підприємства. Після цьогоязнайшла оптимальну ціну та кількість продукції для підприємства. Також був проведений підрахунок монопольної влади підприємства та визначені суспільні втрати від монополізації галузі.

Отже, виконавши цю курсову роботу, я засвоїла лекційний та практичний матеріал по ряду основних розділів курсу «Мікроекономіка». Навчилася приймати рішення, робити висновки та узагальнення, застосовуючи отримані теоретичні знання та аналізуючи результати проведених розрахунків під час вирішення конкретних економічних завдань.

 

1. Конспект з дисципліни мікроекономіка, КПІ, 2011рік.
2. Корисність. Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності: [Електронний ресурс] -Режим доступу: http: //www. refine. org. ua/pageid-5615-2. html
3. Зміна рівноваги споживача: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //ua-referat. com/Зміна_рівноваги_споживача 
4. Мікроекономіка: навчальний посібник, підручникА. Ф. Косік, Г. Е Гронтковська К. : Центр учбової літератури, 2008. – 138 с.
5. Вільна енцеклопедія: [Електронний ресурс] -Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/
6. «Фірма в умовах монополії»: [Електронний ресурс ]- Режим доступу: http: //www. br. com. ua/referats/Microeconomic/7986-2. html