Моделювання якісних показників діяльності великомасштабних систем

Проведений аналіз системи управління фінансовою діяльністю досліджуваних великомасштабних систем показав, що зараз питанням підвищення їх динамічності приділяється недостатня увага, що в умовах нестаціонарної економіки в остаточному підсумку призведе до неплатоспроможності та банкрутства.

Розробка механізмів моделювання якісних показників фінансової

діяльності таких систем дозволить вчасно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану, знизити втрати за рахунок збільшення швидкості реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод і, як наслідок, підвищити ефективність функціонування як дочірніх підприємств, так і системи в цілому.

У другому розділі – “МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ СИСТЕМИ” – сформульована концепція моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабної системи, заснована на механізмах раннього попередження фінансової дестабілізації. Схема взаємозв'язку механізмів і комплекс моделей кожного з них приведені на рис. 2.

Механізм оцінки й аналізу фінансового стану необхідний для своєчасного виявлення відхилень, які свідчать про втрату системою фінансової стійкості. Результатом реалізації першого механізму є оцінка можливостей фінансування різних видів діяльності, а також ступеня тягаря фінансових зобов'язань.

Призначенням механізму діагностики є виявлення джерел несприятливого фінансового стану. Реалізація задач цього механізму дозволяє визначити ті дочірні підприємства, діяльність яких призводить до зниження результативності фінансової діяльності всієї системи, а також фактори, які викликають несприятливу для ВМС у цілому динаміку їхнього фінансового стану.

Змістом механізму моделювання процесів фінансового оздоровлення є формування напрямків відновлення платоспроможності системи. За допомогою цього механізму оцінюються можливості для усунення погрози неплатоспроможності, визначаються параметри збутового, виробничого й іншого видів діяльності великомасштабної системи, досягнення яких дозволить відновити її фінансову стійкість до безпечного рівня.

Комплекс моделей першого механізму включає: моделі фільтра системи фінансових показників, моделі класифікації фінансових ситуацій, моделі оцінки якості класів фінансових ситуацій, моделі ідентифікації фінансових ситуацій, моделі прогнозування фінансових ситуацій.

Моделі фільтра дозволяють сформувати систему показників фінансового стану ВМС. Добір показників здійснюється на трьох рівнях: експертному, статистичному, інформативному. Перший рівень фільтра дає можливість виключити з первісного списку всі другорядні, з погляду експертів, показники, другий – показники, що дублюють інформацію, третій – показники, значення яких на даному етапі функціонування системи квазіпостійні.

Для формування класів фінансових ситуацій використовуються методи кластерного аналізу. Характеристика виділених класів фінансових ситуацій для однієї з досліджуваних великомасштабних систем приведена в табл. 1. Основним видом втрат для класу “нестійкий фінансовий стан” є втрати, пов'язані з екстреним залученням фінансових ресурсів, тимчасовою неплатоспроможністю підприємств системи; для класу “кризовий фінансовий стан” – втрати, пов'язані з втратою фінансової безпеки системи.

 

Таблиця 1

Характеристика класів фінансових ситуацій

Номер фінансових ситуацій, що увійшли в клас

Назва класу

Характеристики класу

4, 5, 6, 9, 10, 11 стійкий фінансо-вий стан Підприємство має нормальний рівень фінансової стійкості. Спостерігається високий рівень автономності, величина позикового капіталу, який припадає на одиницю власних коштів, незначна. У структурі заборгованості переважає довгострокова. Підприємство використовує помірну політику фінансування оборотних активів. Постійна частина оборотних активів фінансується за рахунок довгострокових джерел формування. 

14, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 нестійкий фінансо-вий стан Підприємство має середній рівень автономності. Спостерігаються порушення в пропорціях фінансування оборотних активів. Рівень ліквідності знаходиться в припустимих межах, однак у структурі дебіторської заборгованості є сумнівна.

У цілому, підприємство відчуває дефіцит довгострокових джерел формування оборотних активів. Товарно-матеріальні запаси формуються в основному за рахунок кредиторської заборгованості, що призводить при несвоєчасному погашенні дебіторської заборгованості до зростання короткострокових пасивів, рівня зовнішньої залежності. 

1, 2, 3, 7, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 8, 12, 18 кризовий фінансо-вий стан Підприємство має низький рівень автономності. У структурі заборгованості переважає короткострокова. Запаси і витрати формуються за рахунок короткострокових пасивів. Рівень ліквідності балансу нижче нормативного. Надходження від дебіторів тільки на 50% покривають кредиторську заборгованість, спостерігається висока частка сумнівної дебіторської заборгованості. Для того, щоб розрахуватися з кредиторами, підприємство у випадку непередбачених обставин повинне буде реалізувати найменш ліквідну частину активів – товарно-матеріальні запаси. Рівень ліквідності відповідає максимально припустимому для збереження незалежності підприємства рівню фінансового ризику. 

 

Призначенням моделей оцінки якості класів фінансових ситуацій є перевірка отриманих класів на однорідність. Необхідність такої перевірки зумовлена диференційованою вартістю невірної класифікації.

Моделі ідентифікації класу фінансових ситуацій дають можливість віднести діагностовану фінансову ситуацію до одного з виділених класів. Огляд методів фінансового аналізу показав, що існують різні підходи до рішення задачі ідентифікації. Більшість із них ґрунтуються на формуванні діапазонів зміни значень фінансових показників, що дозволяють віднести розглянуту ситуацію до одного з виділених типів фінансової кризи. Такий підхід дозволяє ідентифікувати клас, але не відбиває положення діагностованої фінансової ситуації в класі. Тому в основі запропонованих моделей ідентифікації класів фінансових ситуацій лежить інтегральний показник рівня фінансової стійкості  , який дозволяє не тільки визначити клас, до якого відноситься діагностована фінансова ситуація, але й положення, яке вона займає в розглянутому класі і, як наслідок, розробити диференційовані стратегії фінансування.

Моделі прогнозування рівня фінансової стійкості спрямовані на оцінку можливості нейтралізації погрози неплатоспроможності в майбутньому періоді. Традиційно для рішення цієї задачі використовується розрахунок коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності. Розрахункові