Молочна продуктивнсть корів різних ліній української чорно-рябої породи за прогресивної технології виробництва молока

Наведені результати досліджень молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи, які є дочками семи ліній голштинської породи, за прогресивної технології виробництва молока. Встановлено, що в однакових умовах утримання, доїння та одного рівня годівлі дочки бугаїв різних ліній голштинської породи суттєво різнилися на надоєм молока та кількістю молочного жиру. Аналогічна тенденція встановлена й щодо молочної продуктивності корів залежно від лактації.. Доведена здатність корів, незалежно від лінії, підвищувати молочну продуктивність за другу лактацію, порівняно із першою, й не установлено такої закономірності для усіх досліджуваних ліній за третю лактацією, порівняно із другою. Для даного стада характерна не висока тривалість господарського використання корів – 2-3 лактації. Визначено, що ефективність виробництво молока за прогресивної технології в даному стаді української чорно-рябої породи узгоджується з використанням корів, які є дочками плідників голштинської породи ліній Белла 1667366, Чіфа 1427381 і Елевейшна 1491007, які рівномірно підвищують надої з першої по третю лактацію.

Ключові слова: лінія бугаїв, надій корів, лактація, технологія.

 

Постановка проблеми. Прояв господарськи корисних ознак у сільськогосподарських тварин, включаючи велику рогату худобу, ґрунтується на селекційно-генетичних чинниках, до яких, в першу чергу, варто віднести мінливість та успадковуваність ознак, методи селекції, генетичний потенціал тварин, а також технологію виробництва продукції, особливо умови утримання тварин і рівень їх годівлі [4, 10, 11]. Ефективність застосованих методів селекції та способів утримання і годівлі худоби проявляються в поліпшенні чи погіршенні продуктивності тварин в стаді, лінії чи родині, а особливо – породі. Враховуючи, що найбільш важливою структурною одиницею породи є лінія, слід постійно досліджувати процеси, які в ній відбуваються.

Проблема лінійного розведення та зв’язку лінії з молочною продуктивністю корів у сучасному скотарстві особливо актуальна й не має єдиної точки серед науковців та виробничників [1, 7, 15, 16]. Зважаючи на деякі протиріччя стосовно використання ліній плідників голштинської породи при удосконаленні української чорно-рябої молочної породи, актуальним вбачаються подальші дослідження щодо виявлення кращих ліній в умовах конкретного стада. Практичну цінність подібні дослідження мають в умовах сучасних прогресивних технологій виробництва молока та інтенсивного обміну селекційним матеріалом за рахунок вирощування телиць на нетельному комплексі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Загальновідомо, що у селекції молочної худоби провідне місце серед чисельних показників займає молочна продуктивність, селекція якої обумовлена багатьма чинниками [6, 13, 17]. Загальновизнано, що планомірне підвищення продуктивності великої рогатої худоби відбувається шляхом застосування методів добору і підбору, цілеспрямованого вирощування ремонтного молодняку, максимального використання кращих бугаїв-поліпшувачів і лінійного розведення за умов сучасних інтенсивних технологій. Доведено, що темпи генетичного прогресу за надоєм залежать на 39, 13-40, 1% від батьків-бугаїв, 33, 4-36, 6 – батьків корів, 17, 9-21, 1% – матерів бугаїв і на 5, 4-5, 6% – від матерів корів [18]. Тобто, походження тварин та їх генетичний потенціал є невід’ємними складовими успішного розвитку молочного скотарства. Про значний вплив окремих ліній на молочну та інші види продуктивності худоби продуктивності повідомляє багато вчених [2, 4, 8, 14, 19, 20, 21]. Дослідниками відмічається, що в покращенні продуктивності чи показників розвитку дочок суттєва роль належить бугаям-плідникам різних ліній голштинської породи [1, 2, 5, 9]. Виявлена особлива роль ліній в генетичній детермінації величини надою [8]. Доведена можливість результативної селекції в стадах української чорно-рябої молочної породи через переважне використання плідників кращих заводських ліній. Встановлено, що загальна фенотипова мінливості селекційних ознак на 3, 2% – 34, 1% обумовлюється належністю тварин до відповідної лінії чи спорідненої групи [1]. Тобто, роль ліній в удосконаленні будь-якої породи великої рогатої худоби та поліпшенні окремих її ознак продуктивності незаперечна. Але різні лінії голштинської породи не однаково впливають на генетичне поліпшення стад та порід, що змушує постійно проводити пошук найбільш перспективних ліній для конкретного стада.

Зважаючи на те, що удосконалення української чорно-рябої породи за молочною продуктивністю узгоджується із селекційним процесом в стадах, де розводять дану худобу, нами вбачається актуальним пошук найбільш високопродуктивних ліній голштинської породи в умовах конкретного стада.

Мета досліджень – виявлення ліній, які в умовах сучасної прогресивної технології виробництва молока забезпечують найвищу молочну продуктивність у корів української чорно-рябої породи.

Завдання досліджень – визначити молочну продуктивність корів української чорно-рябої породи в розрізі лактацій та ліній.

Матеріал і методи досліджень. Дослідження виконані в умовах ТОВ «Гоголево» ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» Полтавської області. Прояв генетичного потенціалу молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи визначали за умов сучасної промислової технології виробництва молока. Утримання корів – безприв’язне з відпочинком у боксах. Годівля тварин – нормована, у вигляді повноцінних моносумішей із кормових столів у приміщенні. Доїння корів проводиться в спеціалізованій залі на установці «Ялинка». Для проведення досліджень були відібрані корови, які належали до 7 ліній голштинської порода, а саме: Белла 1667366, Валіанта 1650414, Дж. Бесна, 5694028588, Елевейшна 1491007, Маршала 2290977, Старбака 352790 і Чіфа 1427381 та мали по 3 закінчених лактації. Надій корів та кількість молочного жиру визначали за загальноприйнятими у скотарстві методиками. До аналізу залучали матеріали електронної бази даних господарства з за показниками молочної продуктивності корів у форматі СУМС «ОРСЕК» станом на 2018 рік. Матеріали наукових досліджень опрацьовано з використанням методів варіаційної статистики