Молочна продуктивнсть корів різних ліній української чорно-рябої породи за прогресивної технології виробництва молока

Результати досліджень. Нашими дослідженнями встановлено, що корови української чорно-рябої породи різної лінійної належності в умовах промислової технології виробництва молока та безприв’язного утримання хоча й характеризувалися високим рівнем молочної продуктивності, але суттєво різнилися між собою. Так, надій корів за першу лактацію варіював від 6613 кг молока (лінія Валіанта) до 8295кг молока (лінія ДЖ. Бесна) за середнього рівня надоїв первісток стада – 7626 кг молока (табл. 1)

 

 

Різниця між величиною надоїв первісток лінії Валіанта і Дж. Бесна становила 1682 кг, а порівняно із середніми по вибірці – 1013кг за не достовірної різниці, тобто дочок лінії Валіанта теж можна віднести до високопродуктивних. Серед ліній голштинської породи, первістки яких не перевищують середні дані за надоєм по стаду 4 лінії: Белла 1667366, Валіанта 1650414, Старбака 352790і Чіфа 1427381.

Оцінюючи корів-первісток за надоєм, слід також вказати на значну мінливість ознаки та можливість її поліпшення методами селекції, підтвердженням чого слугує коефіцієнт варіації, який знаходився в межах 15, 8-26, 7%. Найкращі можливості добору корів-первісток за надоєм встановлено для лінії Валіанта 1650414, коефіцієнт мінливості ознаки у яких найвищий в стаді – 26, 7%, а надої первісток найнижчі – 6613кг молока.

Надої корів досліджуваних ліній за другу лактацію підтверджують установлену тенденцію щодо підвищення продуктивності корів із віком, а також вказують на ефективність добору за даною ознакою. З числа первісток для подальшого виробництва молока в стаді було залишено лише 56% кращих корів, що відобразилося на середніх показниках по стаду та конкретно по кожній лінії. Визначено, що середній надій по стаду в досліджуваній популяції за другу лактацію був на 1434 кг вищим, ніж за першу. Найменший надій за другу лактацію, як і за першу, мали дочки плідників лінії Валіанта 1650414 – 8094 кг молока, хоча це й більше на 1481 кг порівняно із первістками, але на 966 кг молока менше, ніж в середньому по дочках досліджуваних ліній. Найвищий надій за другу лактацію мали дочки плідників лінії Дж. Бесна 5694028588-11835 кг, але закінчену другу лактацію мали лише 2 корови із 12.

Загальновідомо, що за умов промислового виробництва молока та безприв’язного утримання корів відсоток вибракуваних тварин з різних причин, особливо технологічних чинників, досить високий. Нашими дослідженнями виявлено, що з 569 первісток до третьої лактації дійшло лише 140 корів, тобто 24, 6%. Найбільше скорочення поголів’я корів характерно для ліній Чіфа 1427381 -132 корови, Маршала 2290977 – 109 корів, Старбака 352790 – 90 корів, Елевейшна 1491007-78 корів. Тобто, можна стверджувати, що тривалість використання корів в лактаціях в даному стаді не перевищує 2-2, 5, що дуже мало не лише для формування високоякісного стада, але й підвищення генетичного потенціалу методами селекції. Імовірним обґрунтуванням такої ситуаціє є велика кількість телиць та нетелів, які з 8 стад молочної худоби «Агрофірми ім. Довженка» вирощуються на нетельному комплексі й розподіляються по господарствах, незалежно від місця народження. Тобто, в господарствах, які входять до даної агрофірми, є можливості щорічної заміни корів, що відображається в тривалості їх господарського використання.

Оцінка корів за надоєм за третю лактацію засвідчила, що не всі лінії із збільшенням кількості отелень підвищують даний показник. Підтверджено тенденцію збільшення надоїв корів із збільшенням кількості отелень у дочок бугаїв ліній Белла 1667366, Валіанта, Чіфа 1427381 і Елевейшна 1491007, а не підтверджено – у дочок бугаїв ліній Маршала 2290977 і Старбака 352790. Виявлено, що дочки бугаїв ліній Валіанта 1650414, Белла 1667366 і Чіфа 1427381, які мали надої за першу лактацію нижче середніх по стаду, характеризувалися поступовим підвищенням продуктивності до третьої лактацію, чого не можна сказати про частину корів високопродуктивних ліній в стаді, які підвищили надої за другу лактацію і знизили за третю. Виключенням були дочки лінії Елевейшна 1491007, з вищими від середніх надоїв молока по стаду за першу лактацію і найвищими надоями – 10276кг, за третю лактацію. Загалом, якщо не враховувати вплив ліній на надої корів, а брати до уваги лише середні показники надоїв корів по стаду в розрізі лактацій, то можна констатувати збільшення ознаки із збільшенням кількості отелень у корів. Так, корови української чорно-рябої породи племінного стада ТОВ «Гоголево» ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» з першої по третю лактацію збільшили надої на 1556кг, тобто за одну лактацію на 778кг. Проте це ще не досягнення їх генетичного потенціалу, оскільки коефіцієнт мінливості ознаки дочок більшості ліній досить високий, а отже корови як в стаді, так і межах відповідних ліній не консолідовані за даним показником.

Вміст молочного жиру в молоці корів в даному племінному стаді узгоджувався з величиною надоїв корів за лактацію та їх належністю до відповідної лінії (табл. 2)

 

 

В цілому, по досліджуваному стаду кількість молочного жиру в молоці корів з першої по третю лактацію збільшилася на 58, 5 кг за більш суттєвого росту показнику з першої по другу лактацію, ніж з другої по третю лактацію,