Морально-етична оцінка отримання та введення в організм людини ембріональних стовбурових клітин

Велика увага в Конвенції приділяється етичним питанням, що стосуються дослідження геному індивідуума. Забороняється дискримінація людини на основі його генетичних особливостей. Вказується, що тести, які проводяться з метою виявлення генетичних захворювань, спрямовані на виявлення носіїв генів, які відповідають за те чи інше захворювання або для виявлення генетичної схильності до захворювань, можуть проводитись тільки в медичних цілях або в дослідженнях, пов’язаних з проблемами охорони здоров’я і підлягають детальному обговоренню спеціалістами. Маніпуляції, які проводяться з метою модифікації генома людини, можуть проводитись тільки для превентивних, медичних та діагностичних цілей і тільки в тих випадках, коли виключається можливість модифікації генома нащадків реципієнта. Конвенція забороняє маніпуляції щодо зміни статі, які використовують медичні методи створення потомства з метою вибору статі майбутньої дитини, за виключенням тих випадків, коли можна уникнути серйозних захворювань, пов’язаних із статтю людини.

Дана Конвенція регулює також етичні проблеми наукових досліджень в сфері біології та медицини. При цьому захист осіб, які беруть участь в дослідженні, забезпечується тільки у випадку виконання нижчевказаних вимог:

1) якщо не існує альтернативного методу лікування з тим самим ступенем ефективності;

2) якщо ризик, який бере на себе досліджувана особа, виправдує потенціальну користь дослідження;

3) якщо проект дослідження після незалежного аналізу його наукової користі, включаючи важливість мети дослідження та етичну прийнятність, був схвалений компетентним органом;

4) якщо особи, які беруть участь в дослідженні, були проінформовані про свої права та гарантії, які передбачені законом для їх захисту;

5) якщо отримано відповідну згоду, вона повинна бути конкретизованою та документованою. Будь-яка людина може в будь-який час відмовитись від участі в дослідженні.

Особливу важливість має розділ, присвячений роботі з ембріонами. Дослідження ембріонів in vitro допустимі тільки при дотриманні наступних умов:

а) якщо дослідження ембріону дозволені законом, і при цьому забезпечується адекватний захист ембріонів;

б) забороняється створення ембріонів з метою дослідження.

Отримання органів та тканин для трансплантацій від живих донорів може проводитись тільки в медичних цілях з користю для реципієнта і лише в тому випадку, коли отримання необхідного органу або тканини трупного походження або застосування іншого рівноефективного методу лікування не є можливим, і якщо отримано конкретизовану письмову згоду або усну згоду в присутності компетентних осіб.

Конвенція забороняє отримання фінансових вигод від використання частин тіла людини.

Якщо в процесі медичного втручання видалена частина тіла людини, вона може зберігатись і використовуватись не за призначенням лише в тому випадку, якщо дотримуються всіх положень, пов’язаних з донесенням інформації та отриманням згоди.

Людині, яка потерпіла внаслідок медичного втручання (якщо такі ушкодження не передбачувались), установлена компенсація, яка виплачується у відповідності до передбачених законом умов та процедур.

Сторони, які підписали Конвенцію, повинні потурбуватися про те, щоб фундаментальні проблеми, які виникають внаслідок розвитку біології та медицини, були винесені на обговорення громадськості для розгляду їх медичних, соціальних, економічних, етичних та юридичних аспектів, а також їх можливого застосування.

Ми вважаємо, що проблемі використання тканин ембріонів в даній Конвенції, приділено мало уваги і вона заслуговує більш детального розгляду. Це пов’язано з тим, що робота з ембріонами вимагає особливо строгого регламентування в зв’язку з значною соціальною та моральною значимістю цієї проблеми. Вивчення виділення та використання стовбурових клітин визначає розвиток таких напрямків медицини, як генна та клітинна терапія, величезні перспективи яких сьогодні навіть не можна оцінити. Недостатня правова та етична база в цьому питанні може значно загальмувати розвиток цих галузей.

 

 

В Україні етичні питання біомедичних досліджень також привертають увагу громадських організацій та законодавчих органів. За останні декілька років на Україні також було проведено цілий ряд заходів по врегулюванню етичних питань в медицині та біології, прийнято найважливіші юридичні акти, які стосуються етики біомедичних досліджень. У вересні 2001 року відбувся Перший національний конгрес з біоетики, а в березні 2002 року Україна підписала загальноєвропейську Конвенцію із захисту прав та достоїнств людини в зв’язку з застосуванням досягнень біології та медицини.

Проте потрібно відзначити, що встановлені норми не є досконалими та завершеними і не завжди в повній мірі забезпечують вирішення цих етичних проблем, які можуть виникнути в сучасній біології та медицині, тому їх доведеться переглядати та розширювати у міру появи та усвідомлення нових загроз правам та достоїнству людини, а також погоджувати їх з світовими етичними стандартами. Крім цього, необхідно організовувати дискусії в широких колах для розгляду медичних, соціальних, економічних, етичних та юридичних аспектів застосування нових методів, а також максимального висвітлення проблеми та отримання найбільш повної інформації про думку громадськості з даних питань та враховувати його в подальших проектах законів.

Важливу роль у розвитку біоетики повинно відіграти створення етичних комітетів та комісій в науково-дослідних та лікувальних закладах. В формуванні етичної самосвідомості медичного товариства величезне значення має введення курсів біоетики в медичних учбових закладах всіх рівнів.

Розвиток світового та українського законодавства в сфері біоетики знаходиться під пильною увагою співробітників Клініки клітинної терапії Національного медичного університету, оскільки основним напрямком їх діяльності є дослідження в галузі клінічного застосування