Морфофункціональні зміни ендометрія у робітниць промислових підприємств при дисфункціональних маткових кровотечах

В основній групі жінок-трудівниць промислових підприємств з дисфункціональними матковими кровотечами (ДМК) в катамнезі виявлялися відхилення в акушерському та соматичному статусі. Найбільш часто у робітниць машинобудування і хімічної промисловості були залозиста та залозисто-кістозна гіперплазія (73% та 65%), атипова гіперплазія ендометрія (11% та 15%) і гіперплазія базального шару (16% і 20%).

Аналіз вікового аспекту працюючих жінок показав, що зазначена гінекологічна патологія суттєво (в 1, 7-2, 0 рази) збільшується після 30 років. Це підтверджує значення стажу роботи на промислових підприємствах у виникненні гінекологічної захворюваності, яка супроводжується розвитком ДМК.

Дисфункціональні маткові кровотечі у робітниць машинобудівної промисловості в 11% випадків супроводжувалися атиповою залозистою гіперплазією і в 16% гіперплазією базального шару. При цьому значно посилюється проліферативна активність епітеліальних клітин: ядерно-цитоплазматичний індекс зміщений у бік ядра (1: 2), кількість мітозів досягає 8 10 у полі зору. Мітотичний індекс дорівнює 7, 5%, патологічні мітози виявляються у 27, 34% випадків. Одночасно підвищується активність цитоплазматичних та ядерних компонентів.

У стромі ендометрія переважає колаген III типу, в достатній кількості виявляється колаген I типу. У базальних мембранах судин посилюється продукція колагену IV типу.

Імуноморфологічне дослідження лімфоїдної тканини, асоційованої з ендометрієм, цієї підгрупи жінок показало зниження показників клітинного та гуморального імунітету: пригнічення синтезу Ig А, з’явлення клітин з С-3 фракцією комплементу, збільшення популяції СD-8 лімфоцитів. Такі зміни у лімфоїдній тканині, асоційованій з ендометрієм, свідчать про значні порушення з боку місцевого імунного захисту. Це в подальшому може призвести до виникнення запальних процесів в ендометрії, до розвитку аутоімунних порушень або навіть пухлинного росту. Посилення Т-супресорної активності в ендометрії, на нашу думку, слід розцінювати як одну із ланок у морфогенезі гіперплазії ендометрія.

У робітниць хімічних підприємств порівняно з жінками, працюючими в машинобудівній промисловості, при ДМК атипова і базальна гіперплазія зустрічаються частіше. При цьому в клітинах залоз переважала мітотична активність. Гістохімічні реакції свідчили про інтенсивні обмінні процеси в ядрі та цитоплазмі (позитивні реакції). Одночасно у стромі спостерігалося підвищення її фібротизації з розповсюдженням склеротичних змін на судини, у яких за допомогою імунофлуоресцентної реакції з МКА виявляли інтерстиціальний колаген III типу, який належить до менш зрілих типів колагенів (S. Bazin, M. Lelous, A. Denannay, 1976).

Одночасно в ендометрії жінок-працівниць хімічної промисловості відзначалося посилення лімфоїдної інфільтрації, яка місцями формувала навіть лімфоїдні фолікули. Останні були подані Т- і В-лімфоцитами, плазмоцитами. Слід зазначити, що імуноморфологічні дослідження ендометрія цих жінок показали посилену продукцію В-лімфоцитів (у гермінативних центрах фолікулів була підвищена щільність маркерів СD-22), одночасно посилювалася продукція імуноглобулінів, особливо Ig A. Такі зрушення імунного статусу ендометрія свідчать про значне напруження саме передньої лінії захисту. Разом з тим у лімфатичних фолікулах ендометрія спостерігалося збільшення загальної кількості Т лімфоцитів (маркери СD 3).

У той самий час серед загальної популяції Т лімфоцитів в ендометрії обстежуваних жінок виявлено переважання СD-4 і СD-8. Відомо, що саме ці фракції беруть участь у розпізнаванні антигенів (переважно внутрішніх). Тому і Т-клітинна відповідь залежить від їх функції. У наших спостереженнях виявлено відхилення від норми кількісного співвідношення СD 4 і СD-8 у бік зменшення цього показника до 0, 200, 04 (P  0, 05). Внаслідок цих змін місцевий імунний захист ендометрія характеризується його ослабленням. Це проявляється погіршенням хелперної функції Т лімфоцитів на фоні досить високої їх супресорної активності. Така різноспрямованість Т клітинного імунного захисту компенсується гуморальним захистом – посиленням першої лінії імунної відповіді (О. О. Сохіна, Є. Ф. Чернушенко, 1984).

При таких зрушеннях в імунній системі ендометрія з боку залозистих структур відзначається значне посилення гіперпластичних процесів. Логічно зазначити, що саме посилення супресорної активності Т лімфоцитів може індукувати такі зміни в ендометрії, а в подальшому і розвиток пухлинних процесів, як з боку залозистих структур, так і стромальних та м’язових компонентів. Саме такі явища ми спостерігали у обстежуваних жінок-працівниць промислових підприємств (М. Р. Сапін, 1987). Необхідно зазначити, що поряд зі змінами в залозистій частині ендометрія в його імунному статусі з боку стромального компонента при ДМК також виявлялися морфологічні відхилення. Це чітко підтверджується імуноморфологічними дослідженнями з виявленням колагенів I, III, IV типів. Саме завдяки цій методиці на ранніх стадіях патології ендометрія при ДМК ми змогли виявити процеси склерозування та фібротизації строми і судинного русла (G. Gabbiana, M. Le Lous, A. Bailey, 1976).

Отже, при загальному однаковому спрямуванні гістологічних та гістохімічних змін в ендометрії при дисфункціональних маткових кровотечах (ДМК) у робітниць промислових підприємств з різними промисловими шкідливими чинниками імуноморфологічні дослідження свідчать про відмінності в імунологічному статусі ендометрія. Чітко виявляються порушення у кількісному та функціональному відношенні імунорегулюючих субпопуляцій лімфоцитів в ендометрії. Особливо привертає увагу значне пригнічення процесів формування імунної відповіді у жінок, які працюють на підприємствах хімічної промисловості. Це зумовлює різновидність в гіперпластичних процесах ендометрія при ДМК у обстежуваних жінок, особливо атипових гіперплазій, які є