Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Морфофункціональні зміни в корі надниркових залоз тварин за дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Кіптенко Людмила Іванівна
 
УДК 616. 453-018-092. 9: 614. 876: 546. 8-032. 63
 
Морфофункціональні зміни в корі надниркових залоз тварин за дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів
 
03. 00. 01 – радіобіологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича та Сумському державному університеті.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Мардар Ганна Іванівна, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, завідувач кафедрою зоології і фізіології біологічного факультету.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Чоботько Григорій Михайлович, Інститут експериментальної радіології наукового центру радіаційної медицини АМН України, зав. лабораторіїї цитології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Зінченко Валентина Андріївна, Інститут онкології АМН України, провідний науковий співробітник лабораторії експериментальної онкології та променевої патології.
 
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. У вітчизняних та іноземних медико-біологічних дослідженнях значну увагу приділяють вивченню впливу шкідливих чинників навколишнього середовища на організм людини (Трахтенберг І. М. та співавт., 1991; Новіков С. М. та співавт., 1998; Філюшкіна І. Б., 1992).
Аналіз екологічної ситуації в Україні, що склалася за останні роки, свідчить про її критичний стан. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до значного радіоактивного забруднення великих територій із нерівномірною концентрацією радіонуклідів у навколишньому середовищі (Алешко С. Ф., 1996; Ільїн Л. О., 1998; Царегородцев О. Д., 1996). За роки, що минули після аварії зібрана велика кількість експериментальних даних про реакцію різноманітних організмів на вплив радіації (Гродзинський Д. М., 1990; Грейб Р., 1994; Криволуцький Д. О., Тихомиров Ф. О., 1988; Позолотина В. Н., 1996).
Аналіз експериментальних та клінічних даних показав, що одним із найбільш чутливих до іонізуючої радіації є кровотворна, імунна та ендокринна системи (Груздєв Г. П., 1988; Борткевич Л. Г. та співавт., 1989; Мороз Б. Б., Кендиш І. Н., 1975).
Загальний технічний прогрес привів до того, що організм людини протягом життя зазнає комбінованого впливу фізичних та хімічних чинників навколишнього середовища (Бар’яхтар В. Г. та співавт., 2001). Одним із наслідків дії на організм комплексу пошкоджуючих факторів є порушення загальних адаптаційних реакцій, що знижує процеси пристосування до несприятливих впливів, а в ряді випадків призводить до розвитку патологічних розладів (Васильєв Н. В. та співавт., 1999; Меерсон Ф. З., 1983; Роздільська О. М., Якимова Т. П., 1999). Головна роль в адаптаційних реакціях організму належить змінам у стані гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій системі, зокрема в її периферичній ланці – корі наднирників (Дедов В. И. и соавт., 1993).
Вивчення стану надниркових залоз в умовах несприятливих екологічних чинників дає можливість оцінити не лише динаміку, ступінь та характер порушень процесів адаптації, але й прогнозувати вірогідність ушкоджень різних систем організму, підданого тривалому впливу несприятливих чинників (Дерев’янко Л. П. та співавт., 2001).
Морфологічні зміни, детерміновані сумісною дією різних екологічних чинників, зокрема, солей важких металів та іонізуючого випромінювання поглиблено не досліджувалися. В літературі є лише нечисленні й часом суперечливі дані вітчизняних та закордонних авторів, які торкаються цієї проблеми (Єршов Ю. А., Плетньова Т. В., 1989, Войціцький В. М., Хижняк С. В., 1999, 2000, Matsubara J., Ishioka K., 1986).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Сумського державного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми медичного факультету: «Вивчення стану здоров'я дитячого та дорослого населення Сумської області в умовах впливу несприятливих соціальних, екологічних та економічних чинників» (p/№ 0101U002098) і Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: «Вивчення закономірностей компенсаторно-адаптаційних реакцій окремих видів гідробіонтів та наземних тварин в умовах формування екологічно небезпечних регіонів Чернівецької області; моделювання дії антропогенних факторів та їх корекція» (p/№ 0199U001877).
Мета дослідження. В експерименті на білих щурах дослідити структурно-функціональні зміни кори надниркових залоз за умов окремої та сумісної дії іонізуючої радіації та важких металів.
Задачі дослідження:
1. Дослідити особливості структури кори надниркових залоз у залежності від віку інтактних тварин з метою проведення коректного порівняльного аналізу отриманих даних.
2. Простежити особливості морфогенезу у кірковій речовині залоз щурів за умов дії іонізуючого випромінювання в малих дозах.
3. Вивчити зміни морфофункціонального стану адренокортикоцитів тварин при навантаженні організма солями важких металів.
4. Визначити структурно-метаболічний стан наднирників щурів за умов сумісної дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів.
5. З'ясувати можливість застосування препарату ерсол як коректора негативного впливу випромінювання і солей важких металів на кіркову речовину наднирників білих щурів.
Об'єкт дослідження – окрема та сумісна дія іонізуючого випромінювання та солей важких металів.
Предмет дослідження – кіркова речовина надниркових залоз тварин.
Методи дослідження – мікроскопічні дослідження морфологічних змін кори надниркових залоз, морфометрія гістопрепаратів, електронна мікроскопія для визначення функціонального стану адренокортикоцитів, кількісна оцінка складу хімічних речовин органа, статистична обробка цифрових даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на великому експериментальному матеріалі за допомогою морфологічних методів дослідження визначені основні закономірності морфогенезу кіркової речовини надниркових залоз білих щурів
Фото Капча