Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Морфофункціональні зміни в корі надниркових залоз тварин за дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в умовах дії іонізуючого випромінювання і споживання підвищеної кількості солей важких металів. Виявлена залежність структурних змін наднирників від дози радіації і строків навантаження солями важких металів. Встановлена здатність препарату ерсол корегувати структурно-функціональні порушення наднирників при ізольованій і сумісній дії радіаційного чинника та важких металів.

Практичне значення одержаних результатів. Дане дослідження дозволило експериментально визначити особливості впливу низьких доз іонізуючого випромінювання на морфогенез наднирників в умовах цілісного організму. Визначено реакцію кіркової речовини залоз білих щурів на підвищене споживання металів, що знаходяться в надлишковій кількості у воді і грунті деяких районів України. Отримані нові експериментальні дані про сумісну дію радіації і солей важких металів є основою для морфологічного обгрунтування патологічних змін у корі надниркових залоз, що може бути використано в ендокринології, терапії, педіатрії, екології і радіобіології.
Пропонується використання препарату ерсол як ефективного корегуючого засобу несприятливих змін, викликаних опроміненням і підвищеним споживанням солей важких металів.
Результати експериментальних досліджень впроваджені в навчальній процес на кафедрах нормальної анатомії, фізіології та патофізіології, патологічної анатомії та судової медицини СумДУ; кафедрі гістології, цитології і ембріології Тернопільської медичної академії ім. І. Я. Горбачевського; кафедрі анатомії та фізіології Волинського державного університету ім. Л. Українки; кафедрі фізіології та зоології Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно виконаний аналітичний огляд наукової літератури, проведені всі експериментальні морфологічні дослідження, статистична обробка результатів та їхній аналіз. Інтерпретація отриманих результатів, основні положення, що винесені на захист і висновки дисертації належать автору.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації повідомлені й обговорені на Міжнародній конференції «Актуальні питання морфології» (Тернопіль, 1996 р.), на II Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Луганськ, 1998 р.), Республіканській науковій конференції анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Івано-Франківськ, 2000 р.), науковому семінарі відділу радіобіології ІЕПОР НАН України (Київ, 2001 р.), підсумкових наукових конференціях молодих вчених Сумського державного університету (1997 – 2001 роках).
Публікації – 17 наукових праць, з яких 8 статей та 9 тез доповідей.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 220 сторінках. Робота включає вступ, розділ «Огляд літератури», розділ «Матеріал і методи дослідження», розділ «Результати власних досліджень та їх обговорення», що складається із п'ятьох підрозділів власних досліджень, розділ «Заключення», висновки. Дисертація також включає 80 рисунків і 16 таблиць. Список літератури складається з 262 джерел, у тому числі 83 зарубіжних.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
Матеріал та методи дослідження. Досліди проведено на 220 3-х місячних лабораторних щурах-самцях масою 150-200 г. Експериментальні тварини були розподілені на 5 серій: I серія – опромінювали тварин γ-променями на установці «Rocus» (енергія квантів – 1, 25 МеВ, потужність експозиційної дози – 2, 58∙10-4 А/кг). Щурі першої групи (R1) отримали опромінення у дозі 0, 1 Гр одноразово. Друга група тварин (R2) опромінювалась двічі у дозі 0, 1 Гр з інтервалом в 1 тиждень. Загальна доза опромінення – 0, 2 Гр. Третя група тварин (R3) опромінювалась тричі у дозі 0, 1 Гр з інтервалом в 1 тиждень. Загальна доза опромінення – 0, 3 Гр. II серія – тварини одержували солі важких металів впродовж 1 (С1), 2 (С2) і 3 (С3) місяців. Концентрація солей відповідала результатам досліджень Новомосковської експедиції (1991р.) : міді (CuSO4x5H2O) – 1, 8 мг/л (гранично допустима концентрація ГДК – 1, 0 мг/л), свинцю (Pb (CH3COO) 2) – 0, 18мг/л (ГДК – 0, 1 мг/л), цинку (ZnSO4x7H2O) – 6, 2 мг/л (ГДК – 5 мг/л), хрому (K2Cr2O7) – 0, 17 мг/л (ГДК – 0, 1 мг/л), марганцю (MnSO4x5H2O) – 0, 2 мг/л (ГДК – 0, 1 мг/л). III серія – сумісний вплив загального опромінення і солей важких металів у дозах і термінах зазначених у I і II серіях експерименту. IV серія – проводили корекцію морфологічних змін в надниркових залозах щурів препаратом ерсол, який вводили внутрішньом’язево в дозі 300 мг на 1 кг маси тварин, що піддавались впливам: а) опромінення в дозі 0, 2 Гр; б) споживання солей важких металів протягом 2-х місяців; в) сумісної дії опромінення в дозі 0, 2 Гр і споживання солей важких металів протягом 2-х місяців. V серія – 4 групи інтактних щурів – по 10 тварин у кожній, що відповідало віку експериментальних тварин на момент закінчення експерименту: 3, 4, 5 і 6 місяців.
Після дії чинників за умовами експерименту тварин декапітували. Попередньо проводилося зважування щурів на технічних вагах. На дослідження забиралися надниркові залози. Використані настуні методики:
1. Визначення відносної маси наднирників.
2. Гістологічне дослідження надниркових залоз: фіксували їх у 10% розчині нейтрального формаліну, промивали в проточній воді, зневоднювали в спиртах зростаючих концентрацій і ксилолі, заливали в парафінові блоки. На санному мікротомі виготовляли зрізи товщиною 5-7 мкм, які забарвлювали гематоксилін-еозином і за Ван-Гізоном.
3. Морфометрію гістопрепаратів кори наднирників проводили за такими показниками: товщина клубочкової, пучкової та сітчастої зон, діаметр клітин та ядер адренокортикоцитів зазначених зон.
4. Електронномікроскопічне дослідження. Шматочок тканини наднирників поміщали в 1% забуферний розчин чотириокису осмію, потім промивали в буферному розчині Міллоніга, проводили по спиртах зростаючої концентрації і в ацетоні. Потім тканину укладали в суміш
Фото Капча