Мова як суспільне явище

3)функція підсилення семантичної або емоційно-експресивної характеристики поняття й одночасно ніби підшукування найточнішої назви для нього шляхом нанизування, нагромадження слів (ампліфікація); 

4)функція заступлення, заміни з метою уникнення повторень в одному контексті тих самих одиниць: “Він нікого не зачіпав, і його ніхто не займав” (Марко Вовчок).

 

Однорівнева й міжрівнева синонімія

 

Залежно від функціонування на різних мовних рівнях можна говорити про однорівневу (крім лексичної, це фразеологічна, синтаксична та ін.) і міжрівневу синонімію. 

Розрізняють фразеологічні синоніми: ні те ні се, ні риба ні м’ясо, ні пава ні ворона; гав ловити, рота роззявляти; дати драла, накивати п’ятами; не всі дома, немає клепки; давати хропака, клювати носом; міжрівневі лексико-фразеологічні синоніми: тісно – ніде яблуку впасти, ніде курці стати та ін; морфологічні – варіанти форм, що передають те саме значення : батьку – батькові, п’ятьма – п’ятьома. Синтаксичні синоніми – це синтаксичні конструкції, близькі або тотожні за значенням, які при відмінності формальної структури є взаємозамінними в тексті: просити гроші / грошей (у другому випадку – частину або на певний час); дід і баба / дід з бабою; братова книжка / книжка брата; мчати як стріла / стрілою; сталь міцніша від заліза / міцніша, ніж залізо; намазати масло на хліб / хліб маслом; люди заселяють пустелю / пустеля заселяється людьми. Подавши гудок, пароплав відійшов / Після того як пароплав подав гудок, він відійшов. / Пароплав подав гудок і відійшов. / Після подання гудка пароплав відійшов. / Подавши гудок... і т. д. Поряд з власне синтаксичними синонімами (Я нездужаю / Мені нездужається) розрізняють лексико-синтаксичні (Я нездужаю / Мені нездоровиться).

 

Синонімічний ряд

 

Синоніми групуються в синонімічні ряди. Опорним, стрижневим членом ряду є його домінанта – слово, найуживаніше серед інших, звичайно стилістично нейтральне й таке, що найточніше та найповніше виражає значення всього ряду. Слова в ряду мають бути синонімічними не тільки щодо домінанти, а й між собою. Особливо численними є синонімічні ряди на позначення понять “іти” / “ходити” / “піти”; “говорити” / “казати” / “сказати”; “бити” / “ударити” / “побити”; “лаяти”, “красти”, “пити” / “випити” / “напитися” (щодо алкогольних напоїв); “хороший” / “поганий”; “великий” / “малий”; “балакун” та деяких інших.

 

Абсолютні та неповні синоніми

 

Ступінь синонімічності слів може коливатися від повної до більшою чи меншою мірою часткової. Виділяють абсолютні (повні) та неповні (останніх у мові переважна більшість) синоніми.

Синоніми абсолютні – слова повністю рівнозначні й загалом тотожні за вживанням, тобто стильовою сферою функціонування, емоційно-експресивною характеристикою, частотністю, сполучуваністю та ін. Наприклад: родина, сім’я; пейзаж, краєвид; вік, століття, сторіччя; угорець, мадяр; гарний, красивий і вродливий (щодо людини); безплатний, безкоштовний; любий, милий; безмежний, безкрайній, безконечний, нескінченний; тремтіти, дрижати; баритися, гаятися; скрізь, всюди; крізь, через (вікно, туман і віки); або, чи; тільки, лише. Вони часто зустрічаються, зокрема, серед емоційно-експресивної лексики: лупити, колошматити у значенні ‘сильно бити’, серед однокореневих слів і взагалі на словотвірному рівні: близько, поблизу; пташеня, пташа; підлиза, лизун; лизоблюд, блюдолиз; заробітна плата, зарплата; на рівні стійких словосполучень: боровик, білий гриб; бити байдики, байдикувати; граматичних форм, зокрема синтаксичних конструкцій: віддаленіший, більш віддалений; ходитиму, буду ходити; мчати як стріла, мчати стрілою; дощ, іде дощ, дощить.

Абсолютні синоніми можуть розрізнятися: 

а) частотністю вживання (першим у парі подається вживаніше слово): обличчя, лице; скроня, висок; спогад, спомин; селезень, качур; щеня, цуценя; зразок, взірець; століття, сторіччя; білосніжний, сніжно-білий; 

б) певним стилістичним ореолом (не настільки виразним, щоб у словниках при таких словах давалася відповідна позначка, і не завжди усвідомлюваним самим мовцем) – наявністю чи відсутністю, наприклад, конотацій традиційності або, навпаки, сучасності, звичайності або престижності, безпосередньості, невимушеності або певної офіційності та ін., порівняйте: мовознавець, лінгвіст; мовознавство, лінгвістика (порівняльно-історичне мовознавство, але структурно-математична лінгвістика); здоров, привіт, салют (як фамільярно-дружнє вітання); привіт, вітання (передавайте привіт Вашій доньці й вітання дружині); голий, оголений (останнє ніби пристойніше); 

в) неоднаковою активністю вживання в різних стилях та соціально-професійних різновидах мови: оранжевий, жовтогарячий; радіатор, батарея; ферзь, королева; стюардеса, бортпровідниця; у парі кавалерія, кіннота лише перше слово вживається в значенні роду військ; у термінології іншомовний і власне українській синоніми часто не можуть помінятися місцями, тому що український синонім виступає, по суті, як пояснення запозиченого, наприклад: асиміляція й уподібнення, біном і двочлен; 

г) сполучуваністю: середні віки, але не століття; 

ґ) відмінністю у вживанні залежно від форми слів (чинник, що може як сприяти, так і перешкоджати цьому вживанню) та їх звукового оформлення, внутрішньої форми слова, асоціативного зв’язку