Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мова ЗМІ як один із виявів культурної свідомості містян (на матеріалі міської періодики)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

про себе знати естетична домінанта української психокультури [6, с. 9]. Жаргонні фразеологізми не лише допомагають встановити зв'язок між автором та читачем, але й надають висловлюванню експресивності, образності, виразності, позбавляють тексти буденності та штампованості. Слід зауважити, що в українській періодиці фразеологічні жаргонізми трапляються у всіх сферах (економічній, спортивній, суспільній, автомобільній), але найбільша їх кількість є у сфері політики, що вкотре пояснюється незадоволенням українців своєю політичною системою; до складу цих фразеологізмів входять переважно слова на позначення побутових речей, що підтверджує простоту, постійну зайнятість українців та їх прагнення до комфорту: Уряд упродовж останнього року послідовно та систематично «скидає» зі своїх плечей фінансування окремих галузей (ЛГ, 22.02.2016); Свою неготовність до матчу екстра-класу найбільше продемонстрував Денис Гармаш, який, опинившись на звичному місці в центрі поля, почувався там абсолютно не в своїй тарілці (УМ, 26.02.2016). У російській періодиці в основному тексти суспільної тематики сповнені жаргонних фразеологізмів; до їх складу входять переважно лексеми на позначення їжі та грошей, що підтверджує важливість цих компонентів для російського народу: …после весёлого отмечания никто не должен сидеть полгода на гречке (максимум – пару месяцев) (КП, 1.03.2016); Уходили мы, как, видимо, многие клиенты до нас, с обещаниями подбить финансы и подумать (КП, 1.03.2016). Англійські жаргонні фразеологізми можна зустріти переважно в текстах економічної та суспільної тематики; до їх складу часто входять компоненти на позначення тварин, що підтверджує стереотипну думку про британців як про націю, що має надзвичайну любов та повагу до тварин: …the women go up from the city of Thebes to Mount Kithairon, tear bulls limb from limb (жорстоко накинутися – іроніч.), conjure water out of rocks and milk from the earth and are even able, in a frenzy, to uproot trees (TT, 3.08.2015); grab a date and sit up at the bar to watch the experts at work and take a gander (витріщатися) at their selection of beautifully-bottled house-made syrups and mixed liqueurs (ES, 30.03.2015).

Ще одним процесом, що відбувається в сучасних національних мовах в цілому та в мові ЗМІ зокрема, є посилення іншомовних запозичень, особливо жаргонних американізмів. Щодо російської мови, то деякі вчені пояснюють це “відсутністю природної взаємодії, унаслідок чого отримуємо спотворену форму копіювання чи калькування, які у сфері мови породили жахливий феномен американізованого молодіжного сленгу…” [1]: Качество видеозвонков отменное, можно коннектиться с ПК, Mac’ами и другими владельцами Kinect  (АиФ, 9.02.2011); Рамочка из низкокачественных картинок роз, Эйфелева башня, торчащая, как факел, из головы вашей дамы, лицо которой «прифотошоплено» как-то уж совсем на скорую руку… (АиФ, 1.03.2016). Англійські газети теж сповнені (хоч у значно меншій мірі) жаргонних запозичень (banshees – ірланд., bimbo – італ., boodle – датське, fair dinkum – австрал.), особливо американських, що, навпаки, пояснюється тісною взаємодією англійської й американської мов: Hollywood actress Drew Barrymore was dealt a blow on Thanksgiving Day (27Nov14) when she was reportedly stopped by a police officer on suspicion of jaywalking (порушувати морально-етичні норми) (DE, 28.11.2014); Zellen hijacked (завоювати силоміць) an Air France Airbus with nearly 250 passengers on a flight from Athens to Paris (TT, 21.10.2015). Прикро визнавати, що найбільша кількість англо-американських запозичень трапляється в мові українських газет (інсайдер, хаб, демпінг, скетчбук, перфоманс, смайл, меседж), дуже часто журналісти вдаються до транслітерації, навіть не намагаючись перекласти ці поняття (digital lab, off-line, event-hall). Процес перенасичення української преси запозиченнями пояснюється не необхідністю заповнити мовні лакуни (адже частина запозичених лексем має питомі відповідники), а просто бажанням похизуватися своїми знаннями, мовною модою, визнанням англійської мови як більш престижної та, мабуть, мовними лінощами, що виражається у небажанні українців, зокрема молоді, шукати національні лексеми: Там також будуть стртап-бокси, коворкінг, антикафе… У нас буде digital lab, де наші партнери презентуватимуть свої розробки (ЛГ, 22.02.2016); За словами організаторів, цінність проекту в тому, що … мандрівники викладають свої фото, діляться «тревелхаками» (ЛГ, 19.01.2016). Пуристи недаремно б’ють на сполох, адже кількість запозичень у міській пресі досліджуваних країн надзвичайно велика, тому “гостро постає питання про формування високої інформаційно-мовної культури, про збереження національних мовних традицій та культури мовлення” [2, с. 103].
Отже, крізь призму мовлення міської преси можна простежити культурні цінності та дух будь-якої нації. Так, українське міське населення постає безстрашним борцем із несправедливістю, що прагне до мирного, комфортного життя у власній країні (велика кількість політичного жаргону, лексеми на позначення побутових речей). Мовлення російської преси характеризує росіян як вороже налаштовану націю, яка намагається довести свою зверхність та могутність, підтвердженням чого є лайливі, образливі слова, жаргонізми, просторіччя та фразеологізми, спрямовані в бік українського народу та США. Англійське міське мовлення на сторінках періодики є віддзеркаленням консервативного світогляду англійців (менш строката та розмаїта лексико-фразеологічна словотворчість, обмежена кількість іншомовних запозичень) та підтвердженням стереотипної думки про них як про любителів тварин (наявність у структурі фразеологізмів та жаргонізмів компонентів на позначення тварин). Подальшими розвідками нашої роботи є дослідження некодифікованих елементів крізь призму художнього мовлення сучасного міста.
 
Перелік умовних скорочень
АиФ – Аргументы и факты
КП – Комсомольская правда
ЛГ – Львівська газета
УМ – Україна молода
TT – The Times
ES – Evening Standard
 
Список використаної літератури
 
  1. Белоусов В. Н. Новый “Пигмалион”, или Русская речь в российских средствах моссовой информации [Електронний ресурс] / В. Н. Белоусов. – Режим доступу : http://www.gramota.ru/biblio/magazines/gramota/kultura/28_67
  2. Егошина Н. Употребление сленгизмов в СМИ как результат лексического заимствования / Н. Б. Егошина // Известия высших учебных заведений. Серия: Гуманитарные науки. – 2013. – Вып. 4(2). – С. 102-107.
  3. Китайгородская М. Речь москвичей. Коммуникативно-культурологический аспект / М. В. Китайгородская, Н. Н. Розанова / РАН, Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. – М., 1999. – 396 с.
  4. Миколенко Т. Український міський сленг (на матеріалі мовлення тернопільців) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Миколенко Т. М. – Київ, 2006. – 23 с.
  5. Семенюк О. Язык епохи и его отражение в сатирико-юмористическом тексте : монографія / О. А. Семенюк. – Кировоград : РИЦ КГПУ им. В. К. Винниченко, 2001. – 368 с.
  6. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови : Містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. – К. : Критика, 2003. – 336 с.
 
Гарлицкая Т. С. Язык СМИ как одно из проявлений культурного сознания горожан (на материале городской периодики).
Аннотация
Статья посвящена исследованию городской речи на материале украинской, русской и английской периодики; выявлены основные группы ненормативных лексико-фразеологических единиц, которые отображают языковое и культурное сознание горожан каждой из исследуемых стран.
Ключевые слова: жаргонная лексика, жаргонные фразеологизмы, иноязычные заимствования, городская речь, культурное сознание.
 
Harlytska T. S. Mass-media language as the expression of citizens’ cultural consciousness (on the base of city newspapers). 
Summary
The object of the study are substandard lexico-phraseological units of city newspapers. The topic of the research are language-cultural peculiarities of the Ukrainians, Russians and Englishmen. 
The main aim of the article is to outline the cultural consciousness of citizens through the language of city newspapers. 
The attention is drawn primarily to the reasons of usage and functions of substandard units in the city press; their influence on the forming of the citizens’ cultural consciousness. 
It was found that on the material of the city press language we can define the cultural values and the spirit of any nation. Thus, Ukrainian citizens arise as the fearless fighters against the political injustice, who want to have peaceful and comfortable life in their country (the proof is a big amount of political slang and the lexemes which denote everyday things). The Russian press language characterizes Russians as a hostile nation, which wants to prove its supremacy dominion and power (the usage of abusive words, slang and phraseologisms concerning Ukrainian nation and the USA). The English city press language reflects the conservative views of the Englishmen (less amount of foreign borrowings and not so bright and variable lexico-phraseological wordcreation) and their love to animals (a great number of words which denote animals). 
The prospect of our study is the research of substandard elements on the material of the artistic speech of the modern city.
Key words: slang lexemes, slang phraseologisms, foreign borrowings, city speech, cultural consciousness. 
Фото Капча