Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору

Завдання дослідження:

1. Уточнити і науково обґрунтувати сутність понять ”пізнавальна діяльність”, ”активізація пізнавальної діяльності”, “вади зору”.

2. Вивчити особливості розвитку пізнавальних процесів, психомоторики і емоційних станів у старших дошкільників з вадами зору.

3. Визначити показники і педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору.

4. Розробити й апробувати експериментальну методику коригуючо – розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично – дидактичних ігор.

Обєкт дослідження – пізнавальна діяльність дітей дошкільного віку з вадами зору.

Предмет дослідження – процес активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично – дидактичних ігор.

Гіпотеза дослідження – активізація пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з вадами зору в процесі музично – дидактичних ігор буде відбуватись ефективно, якщо забезпечити такі педагогічні умови:

- урахування вираженості вади зору і рівня розвитку музично – естетичного сприйняття дітей при підборі музично – дидактичних ігор;

- підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з використанням музично – дидактичних ігор;

- забезпечення гігієнічних умов для проведення коригуючої роботи;

- використання музичної релаксації з метою зняття психологічного напруження дітей;

- настанова дітей на успіх;

- стимулювання у дітей оцінно – контрольних дій за результатами діяльності.

Методологічними засадами дослідження виступили положення: теорії пізнання щодо єдності чуттєвого, емоційного і раціонального у сприйманні дійсності; психології про провідний вид діяльності; теорії гри, її зв’язку з пізнавальною діяльністю; взаємозв’язок різних видів діяльності; спеціальної педагогіки і психології про особливості розвитку дітей з вадами зору; законодавчі акти щодо дошкільної освіти в Україні.

Теоретичні засади дослідження становлять праці психологів і педагогів про дієвий підхід до розвитку особистості (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, М. С. Каган, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.) ; музично-естетичне виховання дошкільників (С. Пекіна, Т. А. Білоус, Л. С. Брусиловський, Н. О. Ветлугіна, Л. А. Волович, А. Ф. Гребньов, Т. Н. Іванова, Л. Куненко, Т. П. Ломова, В. П. Матоніс, І. С. Моргуліс, О. Н. Сорокіна, В. А. Феоктистова та ін.) ; розвиток психомоторики у дошкільників з вадами зору (А. Жичкина, А. М. Жихарев, В. П. Жохов, І. А. Кормакова, Л. І. Плаксина, В. І. Сердюченко, Б. В. Сермеєв, Л. Б. Самбикін та ін.) ; ігрову діяльність (Н. П. Анікеєва, І. Е. Берлянд, Д. Б. Ельконін, Д. Кеппер, Я. Лернер, Є. А. Покровський, А. С. Співаковська та ін.) дітей.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури щодо корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми з вадами зору; емпіричні: спостереження, бесіди з батьками та вихователями, діагностичне обстеження рівня розвитку пізнавальної діяльності та емоційного стану; педагогічний експеримент (діагностичний, формуючий), що дозволив здійснити перевірку ефективності запропонованої технології; кількісна і якісна обробка результатів експериментальних досліджень з використанням варіативного і кореляційного аналізу.

Базою дослідження виступив спеціалізований дошкільний навчальний заклад № 50 м. Одеси. В експериментальному дослідженні взяли участь 98 дітей, з них у формуючому експерименті – 49.

Достовірність дослідження забезпечувалася теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних положень; результативністю застосування коригуючо-розвивальної методики активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, що забезпечило поряд з теоретичною розробкою проблеми її практичне впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів; репрезентативністю і статистичною значущістю емпіричних даних.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше вивчено особливості колірного і музичного сприйняття дітей старшого дошкільного віку з вадами зору; особливості їхньої музичної пам’яті, зорового і слухового просторового орієнтування, динамічної і статичної координації, а також емоційного стану дошкільників з вадами зору при сприйнятті ними музики; науково обґрунтовано застосування музично-дидактичної гри як засобу коригуючо-розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору; здійснено модифікацію музично-дидактичних ігор щодо мети і завдань дослідження; розроблено та науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор; дістала подальшого розвитку методика корекційної роботи з дітьми, які мають вади зору.

Практична значущість дослідження полягає в розробці й удосконаленні методики активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор; створенні навчальної програми з підготовки педагогічного персоналу і батьків до коригуючо-розвивальної роботи. Експериментальний матеріал може використовуватися вихователями в дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору, методистами в санаторіях та спеціальних закладах для дітей з вадами зору.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи навчально-виховного комплексу № 310 м. Одеси.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародному конгресі (м. Партеніт, Крим, Україна, 1998р.), міжнародній (Одеса, 1996р.), всеукраїнських (м. Запоріжжя, 1999р., м. Одеса, 1997р; Дрогобич, 1999р..) науково-практичних конференціях; обговорювалися на засіданнях кафедри дефектології і фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К. Д. Ушинського впродовж 2000 – 2003 років.

Основні положення і результати дослідження викладено в 11 публікаціях, з низ 6 у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу,