Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

коефіцієнтом (r = 0, 83).

До третьої групи увійшли методики, спеціально розроблені нами для вирішення поставлених завдань дослідження і загальної мети: ”Вивчення впізнавання жанрів музики”. Методика спрямована на впізнавання вже неодноразово почутої музики при поясненні, до якого жанру вона належить. Кожний жанр музики (фрагмент) подавався три рази і оцінювався в балах. Валідність даної методики визначалася при співставленні з методикою С. Д. Забрамної „Впізнавання предметів за формою і кольором”. Надійність визначалася за коефіцієнтом (r = 0, 88).
Методика „Вивчення зорово-просторового орієнтування” проводилася при використанні зорово-просторових понять (прикметників: ближній – дальній) і прислівників (праворуч, ліворуч, кругом), з використанням об’ємних (машина, кубики, лялька і т. ін.) і площинних (аркуш паперу, аркуш зошита, листівка, фотографія тощо) предметів, а також виконання дій усім тілом або його частиною (рукою, ногою). Кожне правильне рішення оцінювалося трьома балами.
За результатами кореляційного аналізу з’ясувалося, що найбільш сильний зв’язок є між сприйняттям і настроєм (r = 0, 9) ; психомоторикою і пізнавальною діяльністю (r = 0, 8) ; емоційним станом і сприйняттям (r = 0, 7) ; емоційним станом і психомоторикою (r = 0, 6) ; емоційним станом і пізнавальною діяльністю (r = 0, 5) ; сприйняттям і самопочуттям досліджуваних (r = 0, 4). Решта зв’язків, що вивчалися, мали коефіцієнт кореляції від слабкого до помірного (від r = 0, 1 до r = 0, 3).
Започатковуючи формуючий етап експерименту, нами було визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: урахування вираженості вади зору і рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей при підборі музично-дидактичних ігор; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з використанням музично-дидактичних ігор; забезпечення гігієнічних умов проведення коригуючої роботи; використання музичної релаксації з метою зняття психологічної напруженості; настанова дітей на успіх у процесі діяльності; стимулювання у дітей оцінно-контрольних дій за результатами діяльності.
На формуючому етапі експерименту було розроблено дидактичну модель з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, яка обіймала три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, дієво-коригуючий і продуктивно-оцінювальний (див. схему).
Метою першого – пропедевтичного етапу було уточнення діагнозу зорового порушення кожної дитини; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з дітьми з вадами зору; підбір і модифікація музично-дидактичних ігор.
Змістовий аспект роботи на першому етапі передбачав: аналіз медичних карт учасників експерименту; проведення бесід, лекцій, семінарських і практичних занять з музичними керівниками, вихователями і батьками; виявлення рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей з вадами зору; аналіз, відбір музично-дидактичних ігор і розробка коригуючи завдань до кожної музично-дидактичної гри.
Оскільки засобом активізації пізнавальної діяльності дітей, які погано бачать, нами було обрано музично-дидактичні ігри, то при підготовці до формуючого експерименту ми проаналізували відібрані і модифіковані відповідно до мети і завдань дослідження музично-дидактичні ігри із збірників: „Музично-дидактичні ігри для дошкільників” Н. Г. Кононової; „Наочні засоби в музичному вихованні дошкільників” Л. Н. Комісарової і Е. П. Косітіної; „Музичний буквар” Н. О. Ветлугіної. Відзначимо, що всі музично-дидактичні ігри були розподілені нами на чотири групи. До першої групи ввійшли ігри на розвиток колірного і слухового сприйняття („Сонечко і хмара”, „Сумно-весело”, „Про що плаче дощик? ” і т. ін.). До другої групи були віднесені ігри, спрямовані на розвиток зорово-просторового орієнтування („Гори ясно”, „Біжи до мене” тощо). Третю групу становили ігри на розвиток музичної і емоційної пам’яті („Чий це марш? ”, „Зайці”, „Вгадай, що роблять діти? ” і т. ін.). До четвертої групи ввійшли ігри на розвиток статистичної і динамічної координації („Млин”, „Чарівна торбинка” тощо). До кожної гри було введено корекційне завдання, спрямоване на розвиток зорового аналізатора і відстаючих психічних функцій, покращення емоційного стану дітей. Інколи у зміст гри вводилося декілька корекційних завдань. Усі корекційні завдання були тісно пов’язані з музичними завданнями кожної музично-дидактичної гри і залежали від правильності їх виконання.
Задля ефективного педагогічного керування коригуючою роботою з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор нами здійснювалася підготовка музичних керівників, вихователів і батьків упродовж шести місяців. З цією метою нами була розроблена навчальна програма для батьків, що була розрахована на 14 лекційних годин і 11 – практичних. До неї ввійшли такі теми: „Психолого-педагогічні особливості дошкільного дитинства”, „Юридичне забезпечення прав і здоров’я дитини”, „Зір і його значення у житті дошкільника”, „Значення режиму дня дитини з вадами зору в дошкільному навчальному закладі і вдома”, „Особливості пізнавальної діяльності дошкільника з вадами зору”, „Музично-дидактична гра як метод активізації пізнавальної діяльності”, „Вимоги і шляхи створення банку музично-дидактичних ігор з активізації пізнавальної діяльності дітей”.
Роз’яснювальна робота щодо необхідності впровадження коригуючо-розвивальної методики, її сутності, мети і завдань проводилася з батьками у вечірні години, а з музичними керівниками і вихователями, які працювали в експериментальних групах, у вільний від роботи час один раз на тиждень упродовж трьох місяців. У процесі лекцій і семінарських занять їх знайомили з особливостями психоемоційного сприйняття і емоційного стану дошкільників, які погано бачать; з методикою використання прийменників і прислівників зорово-просторового орієнтування і вміння ними користуватися; з психомоторикою і координацією (статичною і динамічною), шляхами її розвитку.
Впродовж наступних трьох місяців проводилися
Фото Капча