Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890 – 1918 рр.)

18.Жерноклеєв О.С. Ідея національної державності в ідеології польської соціал-демократії Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М.Алексієвця.– Тернопіль: ТДПУ, 2003. – Вип. 3. – С.10–14.

19.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Осип Безпалко: сторінки життя і громадської діяльності // Галичина. – 2003. – Ч. 9. – С.81–94 (особисто автору належить 50% – с.81-87).

20.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Політичний портрет Левка Ганкевича // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2004. – Вип. VIII. – С.9–29 (особисто автору належить 50% – с.9-18).

21.Жерноклеєв О.С. Соціальні питання в програмі австрійської соціал-демократії на початку ХХ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2004. – Вип. 63-65. – С.48–50.

22.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Антін Чернецький (1887–1963): сторінки життя і громадсько-політичної діяльності // Українознавчі студії. – 2002-2003. – Ч. 4-5. – С.211–224 (особисто автору належить 50% – с.211-217).

23.Жерноклеєв О.С., Адамович С.В. Співпраця наддніпрянської політичної еміграції в Австро-Угорщині з українською соціал-демократією Галичини та Буковини (1914–1918 рр.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2005. – Вип. 4. – С.67–70 (особисто автору належить 50% – с.67-68).

24.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Володимир Темницький: сторінки політичної біографії // Український історичний журнал. – 2004. – № 6. – С.68–83 (особисто автору належить 50% – с.68-75).

25.Жерноклеєв О.С. Галицька робітнича партія (1890–1892 рр.) // Галичина. – 2004. – Ч. 10. – С.164–178.

26.Жерноклеєв О.С. Соціал-демократична партія Галичини і Сілезії у складі австрійського “малого Інтернаціоналу” (1892–1899 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2005. – Вип. ІХ. – С.48–68.

27.Жерноклеєв О.С. Від “Молодої України” до “молодого” крила української соціал-демократії: походження, платформа й тактика внутріпартійної опозиції в УСДП (1905–1907 рр.) // Галичина. – 2005. – Ч. 11. – С.139–147.

28.Жерноклеєв О.С. Боротьба національних секцій австрійської соціал-демократії початку ХХ ст. за вплив на профспілки Галичини і Буковини // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. – Вип. 11. – С.218–234.

29.Жерноклеєв О.С. Виникнення і становлення єврейської соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899–1907 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2006. – Вип. Х-ХІ. – С.89–104.

Статті в інших виданнях, матеріали конференцій:

30.Жерноклеєв О.С. Взаємовідносини між українською і польською соціал-демократіями в Галичині на початку ХХ ст. // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21-22 листопада 1996 р.). – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С.69–73.

31.Жерноклеєв О.С. Україна: уроки історії // Україна: державність, історія, перспективи (матеріали регіональної наукової конференції). – Івано-Франківськ: Плай, 1999. – С.98–107.

32.Жерноклеєв О.С. Становлення та розвиток соціал-демократичного руху в Галичині на початку ХХ ст. // Українська соціал-демократія і національна державність: Матеріали регіональної наукової конференції, присвяченої 100-річчю української соціал-демократії. 15 грудня 2000 р., Івано-Франківськ – Криворівня. – Івано-Франківськ, 2001. – С.20–31.

33.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Українська соціал-демократична партія // Довідник з історії України. А – Я / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2002. – С.949–950 (особисто автору належить 50% – с.949).

34.Жерноклеєв О.С., Райківський І.Я. Володимир Старосольський: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження) // Людина і політика. – 2003. – №5. – С.135–150 (особисто автору належить 50% – с.135-142).

35.Жерноклеєв О.С. Ставлення національних секцій австрійської соціал-демократії до проблеми соборності України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Україна соборна: Зб. наук. ст. – К., 2005. – Вип. 2. – Ч. 1. – С.93–101.

36.Жерноклеєв О.С. Соціал-демократизм і націоналізм: полеміка між О.Бауером та Ю.Бачинським (1911–1912 рр.) // Україна соборна: Зб. наук. ст. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – Вип. 3. – С.73–80.

37.Жерноклеев О.С. Особенности еврейского социал-демократического движения в Галиции (конец ХIХ – начало ХХ вв.) // Материалы Тринадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. – М.: Академическая серия, Вып. 20, 2006. – С.417–425.

38.Жерноклеєв О.С. Питання про автономію та поділ Галичини в ідеології польських соціал-демократів початку ХХ ст. // Стосунки Сходу та Заходу України: суб’єкти, інтереси, цінності: Зб. наук. пр. / Наук. ред. І.Ф.Кононов. – Луганськ: Знання, 2007. – С.340–347.

 

 

Жерноклеєв О.С. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007.

У дисертації досліджується історія соціал-демократичного руху в Галичині й на Буковині в складі Австро-Угорської монархії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Розкрито діяльність національних секцій австрійської соціал-демократії – української, польської, багатонаціональної буковинської, самопроголошеної, але невизнаної єврейської та інших. На значному джерельному матеріалі показано зародження, політико-ідеологічне й організаційне становлення соціал-демократичних партій, проаналізовано складні внутріпартійні процеси. Окреслено місце та роль соціал-демократії в суспільно-політичному житті регіону, висвітлено її участь у визвольній боротьбі народів, національному державотворенні.

Ключові слова: австрійська соціал-демократія, Австро-Угорщина, національні секції, соціал-демократичні партії, робітничий рух, Галичина, Буковина. 

 

 

Oleg Zhernokleyev. National sections of Austrian social democracy in Halychyna and Bukovyna (1890–1918). Manuscript.

The thesis for a scientific degree of doctor of historical sciences by speciality 07.00.02 – world history. – Chernivtsi national university named after Y. Fedkovych. – Chernivtsi, 2007.

The dissertation deals with the history of social democratic movement in Halychyna and Bukovyna as parts of the Austrian-Hungarian monarchy at the end of 19th – at the beginning of 20th century. The activity of the national sections of the Austrian social democracy – Ukrainian, Polish, multinational social democratic party of Bukovyna, self-proclaimed, but not recognized Jewish section and others is exposed. On a significant historical sources and archival materials genesis, political, ideological and organizational forming of social-democratic parties are shown, complicated inner-party processes are analyzed. The place and the role of social democracy in social and political life of the region are outlined, its participation in liberating struggle of nations and creation of the national states are reflected.

Key words: Austrian social democracy, Austrian-Hungarian Empire, national sections, social democratic parties, working class movement, Halychyna, Bukovyna.

 

 

Жерноклеев О.С. Национальные секции австрийской социал-демократии в Галиции и на Буковине (1890–1918 гг.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. – Черновцы, 2007.

В диссертации исследуется история социал-демократического движения в Галиции и на Буковине в составе Австро-Венгерской монархии в конце ХІХ – начале ХХ вв. Раскрыта деятельность национальных секций австрийской социал-демократии – украинской, польской, многонациональной буковинской, самопровозглашенной, но непризнанной еврейской и других. На материале исторических источников показано зарождение, политико-идеологическое и организационное становление социал-демократических партий, проанализированы сложные внутрипартийные процессы. Определено место и роль социал-демократии в общественно-политической жизни региона, освещено ее участие в освободительной борьбе народов, создании национальных государств.

Отмечено, что этносоциальные особенности исследуемых регионов существенно отразились на развитии социал-демократического движения. Более влиятельными в рабочей среде были социал-демократические партии господствующих национальностей – польская, еврейская, румынская. Узость массовой базы вследствие немногочисленности промышленного пролетариата обусловила острую конкурентную борьбу между “братскими” национальными секциями Социал-демократической рабочей партии Австрии (СДРПА) за влияние на профсоюзы, культурно-просветительные товарищества и другие объединения рабочих.

Становление социал-демократических партий пришлось на период 1899–1907 гг. Еврейская секция возникла только в 1905 г., однако сравнительно быстро завоевала влияние на значительную часть еврейского пролетариата. Буковинская социал-демократическая партия, как и УСДП, с организационной точки зрения находилась в зародышевом состоянии до 1905–1907 гг., когда активизация рабочего движения выступила катализатором процессов становления этих партий. Хотя польская секция была основана фактически еще в 1890 г., однако лишь с отделением украинских и еврейских социал-демократов можно считать завершенным и процесс становления самой ППСД как польской национальной секции СДРПА.

Идеология галицийской и буковинской социал-демократии формировалась под заметным влиянием лассальянства и бернштейнианства, что порождало определенный дуализм революционной теории (с соответствующей марксистской фразеологией) и ревизионистской, реформистской практики, связанной с необходимостью решения в первую очередь общедемократических задач. Основные положения австромарксизма принимались практически безоговорочно, тем временем национальная программа, которая ограничивалась требованием территориальной автономии австрийских народов и их равноправия, откровенно рассматривалась секциями лишь как минимальная, как первый шаг в борьбе за независимую национальную государственность. 

Межнациональные противоречия внутри СДРПА были, в сущности, конфликтом между освободительными тенденциями угнетенных народов и национальным эгоизмом социал-демократов господствующих этносов. Национализм социал-демократии усиливался нерешенностью национальных вопросов практически всех без исключения представленных в СДРПА национальностей. Социал-демократические партии – автономные секции СДРПА – оказались одновременно и неотъемлемыми составляющими национально-политических лагерей своих народов, их левым, радикальным крылом.

Ключевые слова: австрийская социал-демократия, Австро-Венгрия, национальные секции, социал-демократические партии, рабочее движение, Галиция, Буковина.