Надзвичайні ситуації природнього характеру

Предмет:

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

частині схилу, наприклад, унаслідок збільшення тиску й утворення тріщини відколу. Масив, що відірвався і рухається униз штовхає перед собою породи, розташовані нижче по схилу.

Асеквентні зсуви по більшій частині можуть бути віднесені до деляпсивних і виникають унаслідок зміни структурних зв'язків і сил зчеплення в породі, що складає схил.

Консеквентні зсуви завжди рухаються по поверхні контакту між прошарками і можуть виникати в шаруватих схилах по поверхнМесто для формулы. і нашарування, або по вже утворених тріщинах, а також можуть виявлятися при втраті стійкості в делювії.

Інсеквентні зсуви характерні тим, що поверхня сповзання ріже поверхні нашарування. Шаруваті верстви або породи шаруватої текстури мають різний опір зсуву уздовж і поперек прошарків. У тих випадках, коли кут між лінією сповзання і нормаллю до нашарування буде менше куту опору зсуву уздовж нашарування, ковзання будуть відбуватися по ріжучій поверхні.

Характер грунтів

камінь булижний твердих порід,

щебень твердих порід,

вапняк,

гравій,

пісок,

супісь,

суглинок,

глина.

Характеристики ґрунтів

Тип ґрунтуПитома вага ґрунту γ, кг/м3Кут внутрішнього тертя φ, град. Коефіцієнт активного тискуλa

Камінь булижний твердих порід 2000 – 2500450, 14

Щебінь твердих порід1700 – 2000450, 15

Вапняк 1800 – 2300450, 16

Гравій 1500 – 1600450, 17

Пісок 180036 – 430, 22

Супісь1700 – 200023 – 280, 35

Суглинок 1500 – 180018 – 220, 46

Глина 150017 – 180, 47

Коефіціент стійкості схилу

Зовнішні ознаки утворення зсуву:

наявність на схилі тріщин, розташованих нормально до гаданого напрямку руху зсуву (тріщини, відриву), у сполученні з тріщинами, паралельними цьому напрямку або розташованими стосовно нього під гострим кутом (тріщини сколювання) ;

запрокинутість голів прошарків у зворотню сторону;

пагорблення (вскучення) поверхні схилів;

зміна режиму підземних вод (джерел) ;

деформації різноманітних споруд, поява тріщин на стінках будівель, перекоси і скривлення віконних, дверних блоків, нахил огороджувальних стовпів біля доріг, руйнація водопровідних, каналізаційних систем;

наявність хаотично нахиленого «п'яного лісу»;

звукові явища.

Причини порушення стійкості схилів та відкосів:

природні чинники:

- великий ухил схилу (> 200) ;

- процеси вивітрювання, корозії і дефляції;

тектонічні процеси, сейсмічні явища;

атмосферні явища (блискавка, буря, смерч, зливи, сильні дощі) ;

діяльність поверхневих вод – підмив підошви схилу (абразія) річковими, озерними, морськими водами;

діяльність підземних вод – розчинення та винос часток порід при підошовного прошарку, різке підвищення (зниження) рівня ґрунтових вод;

антропогенні фактори:

динамічні впливи (вибухи, рух залізничного, автомобільного великовантажного транспорту, гідродинамічні удари в трубопроводах великого діаметра) ;

порушення цілісності порід на схилі глибокими траншеями, нагорними канавами, розробка поверхні схилів; ;

зміна співвідношення в розподілі сил ваги в породах схилу (створення штучних відвалів ґрунту на схилі, зведення будівель і споруд) ;

скидання технічних вод, неорганізований відвід дощових і талих вод;

підрізка підошви схилів, укосів при прокладанні доріг;

проведення гірничих робіт, формування териконів (хвостовищ, звалищ), розробка виїмок і кар’єрів;

недотримання допустимого значення кута натурального відкосу.

Основні заходи і види спеціальних протизсувних споруд

Заходи інженерного захисту об’єктів та територій повинні бути комплексними, що містять у собі набір основних та допоміжних засобів із найменшим негативним впливом на навколишнє середовище.

При проектуванні споруд інженерного захисту об’єктів слід розглядати можливість та техніко-економічну доцільність суміщення споруд, що виконують різні експлуатаційні функції. Економічний ефект варіанту інженерного захисту об’єктів визначається розміром відверненої шкоди територіям, будинкам та спорудам від впливу зсувів та обвалів.

Боротьба з підмивом схилу:

1. Пасивний захист (заходи, що не змінюють режиму водойми або водотоку) ; спорудження стінок набережних, хвилевідбійних стін, покриття схилів залізобетонними плитами й вимощеннями, фашини, габіони, штучні пляжі, устрій колекторів або лотків і швидкотоків у ярах і т. д.

2. Активний захист (заходи, що впливають на режим водойми або водотоку) : поперечні буни і повздовжні хвилеломи на берегах водойм, струмененаправляючі дамби і поперечні напівзагати на значних ріках, відвід водотоків, випрямлення русел і т. п.

Перебудова схилів і укосів: зменшення крутості склону, зрізання верхньої частини, створення берм, терасування, насипання бенкетів, контрабакетів і земляних траверсів, прибирання ґрунтів, що оповзають; заміна ґрунту, засипання ярів і т. д.

Механічне утримання мас, що оповзають: підпірні стіни, шпонки, анкерні зв'язки, контрфорси, обернені зводи у виїмках, ін'єкційні перепони.

Зміцнення схилів і укосів рослинністю – дернування, посів трав, посадка спеціальних сортів дерев і чагарників.

Покриття укосів одягом, що зберігає від вивітрювання, зменшує інфільтрацію, різноманітні облицювання, покриття з ґрунтобетону, шлаку, бітуму; нафтування і солонцювання ґрунту.

Перевірка стійкості схилу із заздалегідь відомою поверхнею ковзання.

У схилів консеквентного типу з падінням прошарків нашарування відповідно до схилу або покритих делювіальним плащем поверхня ковзання відома заздалегідь. Для перевірки стійкості масив над поверхнею ковзання розбивається на ряд відсіків із розміром, перпендикулярним площини креслення, рівним одиниці.

Схема розчленування сповзаючого масиву на відсіки

Геофізично – небезпечні явища фізична природа сейсмічності сейсмічні