Народні депутати України

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

технікою тощо. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї користуються цим приміщенням безкоштовно. Народним депутатам України і членам їх сімей службові жилі приміщення надаються у межах норм жилої площі, встановлених законодавством України, з наданням додаткової службової жилої площі у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету. Народний депутат України поблизу службового жилого приміщення, яким він користується, у разі потреби забезпечується місцем для стоянки автомобіля.

За бажанням народного депутата замість службового житла йому може бути надана одноразова грошова компенсація для створення належних житлових умов.

Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.

На всій території України народні депутати користуються правом безкоштовного проїзду залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом.

Місцеві держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні надавати народному депутату у виборчому окрузі окремі службові приміщення, обладнані необхідною технікою, а також автотранспорт для потреб, пов’язаних із його депутатською діяльністю.

В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі.

5. Трудові гарантії.

Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої він працював.

Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років після закінчення строку повноважень народного депутата.

У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для чоловіків і 20 років – для жінок.

Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі в зазначених органах і установах.

Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю.

Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань.

При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого народного депутата.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу.

Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі двох місячних зарплат.

Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду на проживання до м.Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу).

ВИСНОВКИ

Народний депутат України – повноважений представник народу України у Верховній Раді, який наділений широким колом повноважень та системою гарантій депутатської діяльності: нова редакція закону України “Про статус народного депутата України”, врегульована більшість питань, пов’язаних з конституційно-правовим статусом народного депутата України. Проте, внаслідок, аналізуючи законодавство, що врегульовує дане питання, можна стверджувати, що ще далеко не всі питання є урегульованими.

Щодо діяльності і статусу народних депутатів, слід відзначити, що ці процеси керуються рядом основоположних принципів:

–принцип незалежності: юридично депутати не повинні підкорятися волі виборців, партійних органів і органів державної влади;

–принцип неприпустимості сполучення посад є одним з основних принципів, що стосуються статусу народного депутата: депутати є професійними парламентаріями, робота в парламенті для обраного депутата є основний і постійний на весь період його повноважень;

–принцип рівноправності депутатів виражений у рівності прав і обов'язків усіх без винятку депутатів;

–принцип заборони обмеження повноважень депутата полягає в тому, що ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата Украї-ни, за винятком випадків, передбачених конституцією і законами України;

–принцип відповідальності за невиконання законних вимог депутата;

–принцип вільного мандата;

–принцип незалежності депутата і підпорядкування його конституції і законам України;

–принцип гарантованості статусу народного представника;

Перераховані принципи складають основу діяльності народного депутата України. Закріплення основних положень конституційно-правового статусу народного представника в Основному Законі України це одна з найважливіших гарантій ефективного виконання своїх повноважень народним депутатом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР, остання редакцiя вiд 30.09.2009.

2.Закон України «Про статус народного депутата України» вiд 17.11.1992 № 2790-XII, остання редакцiя вiд 11.06.2009.

3.Годованець В. Ф. Конституційне право України: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2005.

4.Григорук Н.Г. Конституційно-правовий статус народного депутата України. // Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. -К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002.

5.Конституційне право України / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К.: Ін Юре, 2002.

6.Конституційне право України 4-те видання / за ред. В.Ф. Погорілка. - К: Наукова думка, 2003.

7.Конституційне право України: Підручник / За ред. проф. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодика. — К.: Укр. правнича фундація, 1999.

8.Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2004.

9.Фрицький Ю. Ф. Конституційне право України. — К.: Юрінком Інтер, 2002.