Насилля як наукова соціально-педагогічна проблема

Предмет:

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

за умови застосування новітніх, результативних технологій соціального функціонування суспільства. В контексті цього завдання технології соціальної роботи слід розглядати як сукупність методів, прийомів та впливів, що застосовуються для досягнення мети соціального розвитку Тому можна зробити висновок, що основним завданням соціальної роботи сьогодні розробка методів та форм соціальної роботи, що являють собою специфічний інструментарій науково-практичних засад роботи у соціальній сфері.

Насильство в родині розглядають як будь-які умисні дії фізичного, сексуальною, психологічною чи економічною спрямування одного члена сім'ї щодо іншого члена сім'ї, якщо пі дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному та психічному здоров'ю. Виділяють такі різновиди насильства в сім'ї, як фізичне, сексуальне, психологічне.

Мета соціальної роботи з випадками насильства в сім'ї – падання допомоги членам сім'ї, які зазнали насильства чи були свідками цих дій, у попередженні фактів насильства над ними та подоланні наслідків насильницької поведінки шляхом наснаги та підтримки, використання інтервенційних та консультативних стратегій, створення служб мережі підтримки та формування ненасильницької культури вчасності у сім'ї.

Методи і методики соціальної роботи з людьми, які зазнали насильства, варіюються залежно лід віку клієнта, його самостійності у розв'язанні власних проблем, виду насильства, якого він чи вона зазнають тощо. Захист від насильства повинен передбачати наявність різнопланових послуг, зокрема у притулках та кризових центрах, а також створення ефективної адміністративно-правової системи захисту права людини на безпечне середовище.

Головне завдання роботи з батьками (один з методів соціальної роботи) полягає в пропаганді правильного, педагогічно-грамотного (ненасильницького) виховання.

Якісний і кількісний аналіз даних із зареєстрованих випадків сімейного насильства показує наступне:

насильницькі дії проти дітей є досить розповсюдженим явищем;

психологічне і фізичне насильство є найбільш розповсюдженим;

ґвалтівниками найчастіше виступають родичі, а не чужі люди, тобто насильство відбувається в родині;

насильство, в переважній більшості, не одиничний акт, а повторюване явище;

частота насильства не пов'язана з етнічною чи конфесійною приналежністю;

насильство зустрічається частіше в родинах, де шлюб зберігається заради дітей;

сімейне насильство носить циклічний характер, причому замкнуте сімейне коло з залежними членами родини найчастіше є причиною відтворення його в наступних поколіннях.

Слід відмітити наступні основні напрями профілактичної та корекційної роботи щодо насильства над молоддю:

у роботі з дітьми, які зазнали насильства, учитель, соціальний педагог, практичний психолог повинні виконувати психо-педагогічні функції;

соціальні педагоги, психологи, лікарі та інші спеціалісти повинні володіти необхідними знаннями для надання професійної допомоги жертвам насильства;

створення служб спеціального і медичного контролю за здоров'ям сім’ї, виявлення психічних та сексуальних розладів, створення психіатричних кабінетів при поліклініках;

створення навчальних програм, що включають спеціальну сексуальну освіту, основи безпечного спілкування, що охоплюють дітей, підлітків, молодь, батьків, педагогів і співробітників служб соціального захисту і міліції;

реабілітаційна робота з особами, притягнутими до кримінальної відповідальності, створення психологічних та психіатричних служб при виправно-трудових колоніях, широке впровадження освітніх програм, адекватне лікування осіб, яким рекомендоване амбулаторне примусове спостереження і лікування в психіатра;

створення спеціалізованих лікувально-реабілітаційних центрів;

просвітницько-профілактична робота з батьками, залучення їх до занять, занять у тренінгових групах з метою підвищення їх психолого-педагогічної поінформованості щодо адекватного виховання дітей.

Список використаних джерел

Альтшулер Б. Л., Кушнір Л. П. Правозахисні ініціативи по захисту дітей від насильства // Із збірки: Діти: насильство і захист. – М. : Новий відлік, 1997. – 112 с.

Ананова Н. Жертви сексуального зловживання: Психопатологічні проблеми, що виникають у дітей і підлітків, що пережили і зробили сексуальне насильство // Прикладна психологія і психоаналіз. – №3, 1997. – 156 с.

Антонов А., Борисов В. Кризис семьи и пути его преодоления. – М. : 1990. – 155 с.

Антонян Ю. М. Жорстокість в нашому житті. – М. : ІНФРА-М, 1995. - 145 с.

Арбатова М. Визит нестарой дами. – М. : Ексмо-пресс, 2000. – 65 с.

Асанова Н. К. Жестокое обращение с детьми: Основнне методологические вопросьі, практические и правовьіе аспекти // Руководство по предупреждению насилия над детьми / Под ред. Н. К. Асановой. – М. : ВЛАДОС, 1997. – 174 с.

Базен 3. Семейная жизнь. Анатомия развода. – К. : Томирис, 1993. -125 с.

Байярд Р, Байярд Д. Ваш беспокойньїй подросток. – М. : Просвещение, 1991. – 215 с.

Батьків не обирають... (проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні). – К. : А. Л. Д. Д997. – 144 с.

Безлюдний О. І. Насильство над дитиною в сім'ї: теоретичні розвідки американських дослідників // Педагогіка і психологія. – 2009. – №3. – С. 121- 131.

Богачева О. П., Дубягин Ю. П. Школа виживання або 56 способів захистити дитину від злочину. – М. : Ялиця, ДУБЛЬ-В, 1997. – 145 с.

Бондаровська А. Що ми можемо зробити, щоб запобігти домашньому насильству. – К. : СДМ. – Студіо, 1999. – 64 с.

Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. – К. : МАУП, 2001. – 96 с.

Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах: тематична державна доповідь про становище сімей в