Наука про рідномовні обов'язки

мова.

ХХХІ. Рідномовні обов’язки в стосунку до чужинців

1. Шануй чужу мову, але вимагай і від чужинців так само шанувати й твою мову.

2. Перед впливовим чужинцем ніколи не ховай своєї народности й сміло борони свою рідну мову.

3. Живучи серед чужинців, сміло розмовляй зо своїми скрізь: на вулиці, в публічних домах, в вагоні, в трамваї й т. ін. тільки своєю рідною мовою. Тільки національно несвідомий ховається перед чужинцями з своєю рідною мовою.

4. Приходячи до дому чужинця, говори його мовою. Але коли до тебе приходить чужинець, що розуміє твою мову, він мусить ушанувати твій дім й ти розмовляй із ним своєю рідною мовою. 

5. Заходячи до чужого склепу на твоїй землі, говори тільки своєю рідною мовою. Як тебе не зрозуміють, піди до іншого склепу й купи там, де тебе зрозуміють. Це право твоє.

6. Продаючи речі своєї праці на своїй землі, розмовляй з покупцями тільки своєю рідною мовою. Якщо тебе не зрозуміють, продай тому, хто тебе зрозумів. Це право твоє.

7. Коли до тебе на твоїй землі звернеться хто з запитом чужою мовою, а ти не маєш переконання, що він твоєї мови не розуміє, відповідай йому своєю рідною мовою.

8. Кожний свідомий громадянин, говорячи з чужинцем або пишучи в чужомовних виданнях, мусить боронити правд і добра свого народу.

ХХХІІ. Рідномовні обов’язки в мішаних подружжях

1. Ціле громадянство мусить пильнувати, щоб його члени не входили в мішані подружжя,

2. Мішане подружжя звичайно провадить до мовного винародовлення, найбільшого гріху супроти своєї нації.

3. Кожний член мішаного подружжя, коли не хоче винародовитися, мусить виконувати всі рідномовні обов’язки свого народу.

4. Коли дружина твоя чужомовна, ти мусиш пильно подбати, щоб у родині панувала твоя рідна мова й щоб діти твої навчалися рідної мови ще з першого року життя. Без цього - діти твої страчені для нації.

ХХХІІІ. Чужі слова в рідній мові

1. В кожній мові, особливо в літературній, багато чужомовних слів. 

2. Чужі слова діляться на дві групі: а. Слова давнопозичені, сильно в мові засвoєні загальнознані, - це активні чужомовні слова, і б. Слова нові, в мові малознані й легко заступлювані своїми словами, - це слова ялові. 

2. Кожна літературна мова пильнує не вживати ялових чужомовних слів, усе замінюючи своїми відповідниками. Збагачуйте свою літературну мову, й не вживайте чужих ялових слів!

4. Хто легковажно вживає чужих ялових слів, той сильно шкодить нормальному розвoєві своеї літературної мови. 

5. Механічний переклад слів чи виразів із чужої мови зветься калька. Не вживайте в вашій мові кальок, бо вони сильно її глибоко занечищують літературну мову. 

6. В виданнях, призначених для широкого вжитку, а особливо в часописах та журналах, конче оминайте ялові чужі слова, заступаючи їх своїми рідними. Коли ж такого слова вживаєте, конче поясніть його коротко й зрозуміло, як що це в виданні популярнім.

XXXIV. Мовне винародовлення

1. Мова -то серце народу: гине мова - гине народ 

2. Найбільша язва кожного недержавного народу, що дошкульно нищить його національне тіло, то мовне винародовлення його членів. 

3. Найдошкульніша зрада свого народу й найбільший ніколи непрощений гріх супроти своєї нації - то мовне винародовлення. 

4. Уживання в родиннім житті чужої мови, мішані подружжя, чужомовна школа й чужонаціональна служба - це початки мовного винародовлення.

5. Народ, що свідомо плекав почуття всенаціональної одности, цебто плекав свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис, забезпечений від мовного винародовлення.

 6. На сторожі мовної цілости народу стоїть його Наука про рідномовні обов'язки, а тому всі свідомі члени нації мусять досконало її знати й віддано працювати за її вказівками. 

7. Мовне винародовлення завжди провадить до морального каліцтва, а воно - найродючіший грунт для різних злочинів. Через це мовно винародовленого уважай за духово прокаженного: не май із ним жодних стосунків, як із заразливо хворим.

ХХХV. Статут «Гуртка плекання рідної мови»

1. В кожній місцевості окремо або при освітніх чи інших установах та товариствах, якщо їхні Статути дозволяють на те, закладається « Гурток плекання рідної мови ».

2. Гурток, якщо не є він установа самостійна, керується загальним Статутом інституції, до якеї належить, додержуючись іще й оцього свого Статуту.

3. Головна ціль Гуртка: вивчення й плекання рідної літературної мови.

4. До Гуртка можуть належати громадяни й громадянки без обмеження віку.

5.Всі члени Гуртка діляться на дві групі: а. Рідномовна молодь і б. Прихильники рідної мови. Рідномовна молодь, коли не має статутового віку, не вважається правним членом Гуртка.

6. Головне завдання рідномовної молоді : навчатися рідної мови взагалі, а літературної зокрема.

7. Головне завдання Прихильників рідної мови: а. Навчатися рідної літературної мови і б. Плекати рідну літературну мову.

8. Кожний член Гуртка при вступі може скласти на руки свого Голови